www.wikidata.uk-ua.nina.az

Липневі ордонанси 1830 Липневі ордонанси ордонанси Поліньяка ордонанси Сен Клу фр Ordonnances de Saint Cloud шість корол

Липневі ордонанси (1830)

Липневі ордонанси (ордонанси Поліньяка, ордонанси Сен-Клу; фр. Ordonnances de Saint-Cloud) – шість королівських указів, підписаних королем Франції Карлом Х 25 липня 1830 р. Призвели до Липневої революції 1830 р.

Передумови прийняття Редагувати

16 травня 1830 р. король Франції Карл Х, що відрізнявся ультрароялістськими поглядами, розпустив Палату депутатів, більшість в якій складали ліберали. Нові вибори були призначені на середину червня. Король розраховував, що після блискучого введення французьких військ до Алжиру, більшість громадян Франції висловить довіру саме його представникам у Парламенті. Карл Х активно використовував адміністративний ресурс під час виборчої кампанії, втручаючись в її перебіг.

Проте вибори принесли переконливу перемогу ліберальним депутатам, кількість яких в нижній палаті зросла від 221 до 272. Роялісти отримали лише 145 мандатів. Зазнавши поразки, урядові кола почали обговорювати різноманітні реформи парламентського устрою. Один з проектів пропонував збільшити кількість місць в нижній палаті з 428 до 650, при цьому 550 з них відводилось великим землевласникам.

Карл Х мав зробити вибір: або відправити у відставку ультрароялістський уряд Жуля де Поліньяка і сформувати кабінет, який підтримувала б парламентська більшість, або реалізувати свою давню мрію, значно посиливши королівські повноваження. Звичайно, Карл вирішив діяти саме за другим сценарієм. До того ж, Хартія 1814 р. давала йому таку можливість: стаття 14 документу дозволяла королеві "видавати регламенти та ордонанси, необхідні для виконання законів та безпеки держави". Карл Х та його міністри, які не бажали йти у відставку, скористались широким трактуванням цієї статті, щоб вийти з неприємного для них становища.

Зміст ордонансів Редагувати

25 червня Карл Х, який жив тоді у Сен-Клу, на засіданні Ради міністрів підписав шість ордонансів. Перший з них знищував свободу періодичної преси та відновлював цензуру: газети й журнали могли видаватись у Парижі і департаментах лише після особливого королівського дозволу, який мали отримати окремо як автори, так і друкарі. Такий дозвіл треба було підтверджувати кожні три місяці, і будь-коли він міг бути відібраний. В департаментах тимчасові дозволи могли видавати префекти.

Згідно з другим ордонансом була розпущена новообрана палата депутатів. Таке рішення мотивувалось "підступами, що мали місце в різних частинах королівства з метою обману та введення виборців в оману". Третій указ зовсім змінював існуючу виборчу систему, розширюючи можливості адміністративного втручання та обмежуючи кількість виборців лише одним класом багатих землевласників. Кількість депутатських мандатів у палаті депутатів зменшилась від 428 до 258, а її повноваження були ще більше обмежені. Четвертий ордонанс встановлював дату проведення нових виборів на 6 та 18 вересня та скликання палати на 28 вересня того ж року. Крім цих чотирьох ордонансів, було видано ще два, в яких членами державної ради призначались особи, відомі своїми реакційними поглядами.

Опублікування та наслідки Редагувати

Липневі ордонанси були опубліковані наступного дня після підписання в урядовій газеті "Монітер". Оприлюднення наказів, що відкрито порушували Хартію 1814 р. та були спробою державного перевороту, викликало приголомшливе враження у Парижі. Вечері того ж дня на зібранні ліберальних журналістів на чолі з Луї-Адольфом Тьєром у приміщенні редакції газети "Національ" була прийнята декларація, в якій висловлювався протест проти заходів уряду, доводилась їх незаконність та містився заклик до населення чинити опір діям влади. Одночасно під час наради власників паризьких друкарень було вирішено їх закрити на знак протесту проти ордонансів.

Вже 27 липня в Парижі почались народні заворушення, відбулись перші сутички демонстрантів з поліцією та військами, з'явились барикади на вулицях міста. Подальший розвиток подій призвів до масового народного повстання та зречення Карла Х. Ці події отримали назву Липневої революції.

Примітки Редагувати

  1. Кареев Н. И. Политическая истории Франции в XIX веке. - СПб, 1902. - С. 120
  2. История Франции / Под ред. А. З. Манфреда. – М.: Наука, 1973. – С. 219
  3. Молок А. И. Ордонансы 25 июля 1830 г. и их подготовка // Вопросы истории. - 1946. - № 7. - С. 79.
  4. Кареев Н. И. Политическая истории Франции в XIX веке. СПб, 1902. С. 121
  5. Кареев Н. И. Политическая истории Франции в XIX веке. СПб, 1902. С. 121-122
  6. Mantoux P. Patrons et ouvriers en juillet 1830 // Revue d'histoire moderne et contemporaine. T. III. 1901.
  7. Кареев Н. И. Политическая истории Франции в XIX веке. СПб, 1902. С. 122
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lipnevi ordonansi ordonansi Polinyaka ordonansi Sen Klu fr Ordonnances de Saint Cloud shist korolivskih ukaziv pidpisanih korolem Franciyi Karlom H 25 lipnya 1830 r Prizveli do Lipnevoyi revolyuciyi 1830 r Zmist 1 Peredumovi prijnyattya 2 Zmist ordonansiv 3 Opublikuvannya ta naslidki 4 PrimitkiPeredumovi prijnyattya Redaguvati16 travnya 1830 r korol Franciyi Karl H sho vidriznyavsya ultraroyalistskimi poglyadami rozpustiv Palatu deputativ bilshist v yakij skladali liberali Novi vibori buli priznacheni na seredinu chervnya Korol rozrahovuvav sho pislya bliskuchogo vvedennya francuzkih vijsk do Alzhiru bilshist gromadyan Franciyi vislovit doviru same jogo predstavnikam u Parlamenti Karl H aktivno vikoristovuvav administrativnij resurs pid chas viborchoyi kampaniyi vtruchayuchis v yiyi perebig 1 Prote vibori prinesli perekonlivu peremogu liberalnim deputatam kilkist yakih v nizhnij palati zrosla vid 221 do 272 Royalisti otrimali lishe 145 mandativ 2 Zaznavshi porazki uryadovi kola pochali obgovoryuvati riznomanitni reformi parlamentskogo ustroyu Odin z proektiv proponuvav zbilshiti kilkist misc v nizhnij palati z 428 do 650 pri comu 550 z nih vidvodilos velikim zemlevlasnikam 3 Karl H mav zrobiti vibir abo vidpraviti u vidstavku ultraroyalistskij uryad Zhulya de Polinyaka i sformuvati kabinet yakij pidtrimuvala b parlamentska bilshist abo realizuvati svoyu davnyu mriyu znachno posilivshi korolivski povnovazhennya Zvichajno Karl virishiv diyati same za drugim scenariyem Do togo zh Hartiya 1814 r davala jomu taku mozhlivist stattya 14 dokumentu dozvolyala korolevi vidavati reglamenti ta ordonansi neobhidni dlya vikonannya zakoniv ta bezpeki derzhavi Karl H ta jogo ministri yaki ne bazhali jti u vidstavku skoristalis shirokim traktuvannyam ciyeyi statti shob vijti z nepriyemnogo dlya nih stanovisha 4 Zmist ordonansiv Redaguvati25 chervnya Karl H yakij zhiv todi u Sen Klu na zasidanni Radi ministriv pidpisav shist ordonansiv Pershij z nih znishuvav svobodu periodichnoyi presi ta vidnovlyuvav cenzuru gazeti j zhurnali mogli vidavatis u Parizhi i departamentah lishe pislya osoblivogo korolivskogo dozvolu yakij mali otrimati okremo yak avtori tak i drukari Takij dozvil treba bulo pidtverdzhuvati kozhni tri misyaci i bud koli vin mig buti vidibranij V departamentah timchasovi dozvoli mogli vidavati prefekti Zgidno z drugim ordonansom bula rozpushena novoobrana palata deputativ Take rishennya motivuvalos pidstupami sho mali misce v riznih chastinah korolivstva z metoyu obmanu ta vvedennya viborciv v omanu Tretij ukaz zovsim zminyuvav isnuyuchu viborchu sistemu rozshiryuyuchi mozhlivosti administrativnogo vtruchannya ta obmezhuyuchi kilkist viborciv lishe odnim klasom bagatih zemlevlasnikiv Kilkist deputatskih mandativ u palati deputativ zmenshilas vid 428 do 258 a yiyi povnovazhennya buli she bilshe obmezheni Chetvertij ordonans vstanovlyuvav datu provedennya novih viboriv na 6 ta 18 veresnya ta sklikannya palati na 28 veresnya togo zh roku Krim cih chotiroh ordonansiv bulo vidano she dva v yakih chlenami derzhavnoyi radi priznachalis osobi vidomi svoyimi reakcijnimi poglyadami 5 Opublikuvannya ta naslidki RedaguvatiLipnevi ordonansi buli opublikovani nastupnogo dnya pislya pidpisannya v uryadovij gazeti Moniter Oprilyudnennya nakaziv sho vidkrito porushuvali Hartiyu 1814 r ta buli sproboyu derzhavnogo perevorotu viklikalo prigolomshlive vrazhennya u Parizhi Vecheri togo zh dnya na zibranni liberalnih zhurnalistiv na choli z Luyi Adolfom Tyerom u primishenni redakciyi gazeti Nacional bula prijnyata deklaraciya v yakij vislovlyuvavsya protest proti zahodiv uryadu dovodilas yih nezakonnist ta mistivsya zaklik do naselennya chiniti opir diyam vladi Odnochasno pid chas naradi vlasnikiv parizkih drukaren bulo virisheno yih zakriti na znak protestu proti ordonansiv 6 Vzhe 27 lipnya v Parizhi pochalis narodni zavorushennya vidbulis pershi sutichki demonstrantiv z policiyeyu ta vijskami z yavilis barikadi na vulicyah mista Podalshij rozvitok podij prizviv do masovogo narodnogo povstannya ta zrechennya Karla H Ci podiyi otrimali nazvu Lipnevoyi revolyuciyi 7 Primitki Redaguvati Kareev N I Politicheskaya istorii Francii v XIX veke SPb 1902 S 120 Istoriya Francii Pod red A Z Manfreda M Nauka 1973 S 219 Molok A I Ordonansy 25 iyulya 1830 g i ih podgotovka Voprosy istorii 1946 7 S 79 Kareev N I Politicheskaya istorii Francii v XIX veke SPb 1902 S 121 Kareev N I Politicheskaya istorii Francii v XIX veke SPb 1902 S 121 122 Mantoux P Patrons et ouvriers en juillet 1830 Revue d histoire moderne et contemporaine T III 1901 Kareev N I Politicheskaya istorii Francii v XIX veke SPb 1902 S 122 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lipnevi ordonansi 1830 amp oldid 27403531