Андрі́й Іва́нович Лизогу́б (16 червня 1804, село Бурківка, нині Ніжинського району Чернігівської області — 1864, Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії, нині село Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області) — поміщик містечка Седнева Чернігівського повіту. Великий прихильник мистецтва, художник-аматор. Друг Тараса Шевченка.
Нащадок козацької старшини: син Івана Лизогуба, брат композитора та піаніста Олександра Лизогуба. Батько Дмитра та Федора Лизогубів.
Біографічні відомості Редагувати
Андрій Лизогуб і Тарас Шевченко познайомилися у лютому 1846 року, коли поет подорожував по Чернігівщині за завданням Археографічної комісії.
Разом зі своїм братом Іллею Андрій Лизогуб морально і матеріально підтримував поета на засланні: листувався з ним, надсилав папір, малярське приладдя, книжки й гроші. Згодом зберігав твори літературної та образотворчої спадщини Шевченка.
1846 року Шевченко плідно працював у художній майстерні в маєтку Лизогубів. За спогадами сучасників, усі стіни малярні було списано віршами та малюнками.
1846 року Тарас Шевченко виконав портрет Андрія Лизогуба (папір, олівець, 21,3 х 17). Незважаючи на дещо етюдний характер, цей портрет вражає мистецькою довершеністю. Шевченкові вдалося розкрити характер портретованого — людини спокійної, добродушної й лагідної. Тоді ж Тарас Григорович виконав і олійний портрет Іллі Лизогуба.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Лизогуб Андрій Іванович // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С.405—406.
- Лизогуб Андрій Іванович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С.353.
Посилання Редагувати
- Лизогуб Андрій Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 101.
- Портрет Андрія Лизогуба [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.]