Ле́стер Боу́лс Пі́рсон (англ. Lester Bowles Pearson; 23 квітня 1897, Торонто, Онтаріо — 27 грудня 1972, Оттава, Онтаріо) — канадський політик, дипломат, історик, 14-й Прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру 1957 року за свою роль в подоланні Суецької кризи.
| Лестер Пірсон | ||
| ||
|---|---|---|
| 22 квітня 1963 — 20 квітня 1968 року | ||
| Попередник: | Джон Діфенбейкер | |
| Наступник: | П'єр Трюдо | |
| Ім'я при народженні: | англ. Lester Bowles Pearson | |
| Народження: | 23 квітня 1897[…] Торонто, Канада | |
| Смерть: | 27 грудня 1972[…] (75 років) Оттава, Канада | |
| Поховання: | Wakefieldd | |
| Країна: | Канада | |
| Релігія: | протестантизм | |
| Освіта: | Торонтський університет, Колледж Святого Іоанна і Peterborough Collegiated | |
| Партія: | Ліберальна партія Канади | |
| Шлюб: | Maryon Pearsond | |
| Діти: | Geoffrey Pearsond | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | почесний доктор Університету Лаваляd (1952) почесний доктор Торонтського університетуd Почесний доктор Оксфордського університетуd почесний доктор Гарвардського університетуd почесний доктор Принстонського університетуd Член Американської академії мистецтв і наук[d] почесний доктор Університету Оттавиd Canadian Baseball Hall of Famed почесний доктор Університету Макгіллаd Q12410737? (1969) | |
| Медіафайли у Вікісховищі | ||
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Політична кар'єра Редагувати
Обраний 1948 року до Парламенту Канади від Ліберальної партії, Пірсон спочатку обіймав посаду міністра закордонних справ. У 1956 відіграв важливу дипломатичну роль у подоланні Суецької кризи, пропонуючи Генеральній Асамблеї ООН надіслати миротворчі сили для розв'язки конфлікту в регіоні.
З відставкою Луї Сен-Лорана з посади прем'єр-міністра Канади у 1958, Пірсон очолив Ліберальну партію, яка в 1963 під його головуванням перемогла на федеральних виборах — він обійняв посаду прем'єр-міністра Канади та сформував свій уряд. Після федеральних виборів 1965 Пірсон повторно став прем'єр-міністром — і як керівник уряду відомий за відмову слати канадські війська до В'єтнаму.
Серед досягнень Пірсона як глави уряду відзначають такі:
- Програма державного фінансування охорони здоров'я,
- Канадська програма пенсійного забезпечення,
- Канадська програма позик для студентів,
- Прийняття нового Канадського прапора,
- Реформа Канадських Збройних Сил,
- Торговельна угода із США щодо автомобілебудування,
- Заснування північноамериканської ракетної програми «Бомарк» у разі нападу СРСР.
Пірсон вийшов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади у 1967.
По завершенні політичної кар'єри Редагувати
У 1969 році Пірсон став ректором Карлтонського університету та обіймав цю посаду до своєї смерті у 1972 р.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
Посилання Редагувати
- Офіційна вебсторінка Прем'єр-міністри Канади [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)(фр.)
- (англ.)(фр.)
Джерела Редагувати
- Beal, John Robinson. Pearson of Canada. 1964.
- Beal, John Robinson and Poliquin, Jean-Marc. Les trois vies de Pearson of Canada. 1968.
- Bliss, Michael. Right Honourable Men: the descent of Canadian politics from Macdonald to Mulroney, 1994.
- Bothwell, Robert. Pearson, His Life and World. Toronto: McGraw-Hill Ryerson, 1978. ISBN 0-07-082305-7.
- Bowering, George. Egotists and Autocrats: The Prime Ministers of Canada, 1997.
- Champion, C.P. (2006) «A Very British Coup: Canadianism, Quebec and Ethnicity in the Flag Debate, 1964—1965.» [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.] Journal of Canadian Studies 40.3, pp. 68-99.
- Champion, C.P. "Mike Pearson at Oxford: War, Varsity, and Canadianism, " Canadian Historical Review, 88, 2, June 2007, 263-90.
- Donaldson, Gordon. The Prime Ministers of Canada, 1999.
- English, John. Shadow of Heaven: The Life of Lester Pearson, Volume I, 1897—1948. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1989. ISBN 0-88619-169-6.
- English, John. The Worldly Years: The Life of Lester Pearson, Volume II, 1949—1972. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1992. ISBN 0-394-22729-8.
- Ferguson, Will. Bastards and Boneheads: Canada's Glorious Leaders, Past and Present, 1997.
- Fry, Michael G. Freedom and Change: Essays in Honour of Lester B. Pearson. Toronto: McClelland and Stewart, 1975. ISBN 0-7710-3187-
- Hillmer, Norman and J.L. Granatstein, Prime Ministers: Rating Canada's Leaders, 2001.
- Hutchison, Bruce. Mr. Prime Minister 1867—1964, Toronto: Longmans Canada, 1964.
- Stursberg, Peter. Lester Pearson and the Dream of Unity. Toronto: Doubleday, 1978. ISBN 0-385-13478-9.
- Thordarson, Bruce. Lester Pearson: Diplomat and Politician. Toronto: Oxford University Press, 1974. ISBN 0-19-540225-1.7.