Жо́зеф Жак Жан Кретьє́н (фр. Joseph Jacques Jean Chrétien; нар. 11 січня 1934, Шавініґан, Квебек) — адвокат, і 20-й Прем'єр-міністр Канади (1993—2003).
| Жан Кретьєн фр. Jean Chrétien | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 листопада 1993 — 12 грудня 2003 року | ||
| Попередник: | Кім Кемпбелл | |
| Наступник: | Пол Мартін | |
| Ім'я при народженні: | фр. Joseph Jacques Jean Chrétien | |
| Народження: | 11 січня 1934[…] (89 років) Шавініґан, Морісі, Квебек, Канада | |
| Країна: | Канада | |
| Релігія: | католицтво | |
| Освіта: | юридичний факультет Університету Лаваляd і Séminaire Saint-Joseph de Trois-Rivièresd | |
| Партія: | Ліберальна партія Канади | |
| Батько: | Willie Chrétiend | |
| Мати: | Marie Boisvertd | |
| Шлюб: | Aline Chrétiend | |
| Діти: | Michel Chrétiend, France Chrétien Desmaraisd і Hubert Chrétiend | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Політична кар'єра Редагувати
1962 року Жана Кретьєна обрано до Палати громад Канади як депутата від Ліберальної партії Канади.
Кретьєн працював у Кабінеті Пірсона:
- 1965 молодшим міністром для Прем'єр-міністра;
- 1966 молодшим міністром для міністра фінансів;
- 1968 міністром народного доходу (податків).
Кретьєн працював у Кабінеті П'єра Трюдо:
- 1968 міністром народного доходу (податків);
- 1968 до 1974 міністром відповідальним за індіанські справи і розвиток канадської Півночі;
- 1974 до 1976 президентом Державної скарбниці;
- 1976 до 1979 Міністром фінансів.
- 1980 Міністром юстиції
- 1982 Міністром енергії, гірничих справ і ресурсів.
Кретьєн активно боровся проти квебекського сепаратизму: його рішуча позиція з цього питання — чинник сприяючий поразці сувереністів під час референдуму 1980 року щодо суверенітету Квебеку.
Після того як Прем'єр-міністр Канади П'єр Трюдо пішов у відставку в році 1984 Кретьєн став суперником Джона Тернера на керівника Ліберальної партії — та програв йому на З'їзді Ліберальної партії у 1984.
У Кабінеті Джона Тернера став Заступником Прем'єр-міністра' у 1984.
У році 1986 Кретьєн пішов у відставку: став членом Рада директорів всеканадської «Пауер-Корпорейшн» (англ. Power Corporation of Canada), Банку «Торонто-Домініон» (англ. Toronto-Dominion Bank) і ВАТ «Брік-Вергаус» (англ. Brick Warehouse Corporation).
Кретьєн повернувся у велику політику і став лідером Ліберальної партії Канади після її З'їзду у 1990.
У році 1993 Ліберальна партія перемогла на федеральних виборах, створила уряд, — і Кретьєн зайняв посаду прем'єр-міністра Канади. На федеральних виборах 1997 і 2000 років партія Кретьєна знову здобула більшість голосів і формувала уряд Канади.
У році 1995 уряд Кретьєна переміг квебекських сувереністів у другому референдум щодо суверенітету Квебеку.
Відзнаки та нагороди Редагувати
Почесний доктор НаУКМА з 2007 року.
Примітки Редагувати
- SNAC — 2010.
- Бібліотека парламенту — 1876.
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Посилання Редагувати
- Офіційна вебсторінка Прем'єр-міністри Канади [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)(фр.)
- (англ.)(фр.)
Джерела Редагувати
- Chrétien, Jean (2007). My Years as Prime Minister. Toronto: Knopf Canada. ISBN 0676979009.
- Chrétien, Jean (1985). Straight from the Heart. Toronto: Key Porter Books. ISBN 1550135767.
- Martin, Lawrence (1995). Chrétien: The Will to Win. Toronto: Lester Publishing. ISBN 1-895555-95-7.
- Martin, Lawrence (2003). Iron Man: The Defiant Reign of Jean Chrétien. Toronto: Penguin Group (Canada). ISBN 0-670-04310-9.
- Double Vision: The Inside Story of the Liberals in Power, by Edward Greenspon and Anthony Wilson-Smith, Toronto 1996, Doubleday Canada publishers, ISBN 0-385-25613-2.
- One-Eyed Kings, by Ron Graham, Toronto 1986, Collins Publishers, ISBN 0-00-217749-8.
- Prime Ministers: Ranking Canada's Leaders by J.L. Granatstein and Normal Hillmer, Toronto, HarperCollinsPublishersLtd., 1999, ISBN 0-00-200027-X.
Література Редагувати
- Л. В. Губерський. Кретьєн Жан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X