www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леопольд Козловський Кляйнман ідиш לעא פ א לד קא זלא װסקי קלײ נמא ן народився 26 листопада 1918 р У Перемишлянах помер 1

Леопольд Козловський

Леопольд Козловський-Кляйнман, ідиш. לעאָפּאָלד קאָזלאָװסקי -קלײַנמאַן (народився 26 листопада 1918 р. У Перемишлянах, помер 12 березня 2019 р. У Кракові) — польський піаніст, композитор, диригент. Останній представник довоєнного клезмеру в Польщі, відомий як останній клезмер Галичини.

Леопольд Козловський
пол. Leopold Kozłowski-Kleinman
Основна інформація
Дата народження 26 листопада 1918(1918-11-26)
Місце народження Перемишляни, Львівська область, Україна
Дата смерті 12 березня 2019(2019-03-12) (100 років)
Місце смерті Краків, Республіка Польща
Громадянство Польська Республіка, Польська Народна Республіка і Республіка Польща
Професії диригент, композитор, піаніст
Освіта Музична академія в Кракові і Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Інструменти фортепіано
Нагороди

почесний громадянин Краковаd (2014)

 Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в єврейській родині 26 листопада 1918 р. Його батько Герш (Герман) Клейнман і одинадцять братів були музикантами, які до війни виступали в сімейній клезмерській капелі братів Клейнман (коли Перемишляни увійшли до складу радянської України клезмерська капела була перетворена в естрадний оркестр). Його мати Міріам Секлер була домогосподаркою. Леопольд був старшою дитиною в сім'ї і почав виступати в капелі в шестирічному віці - спочатку на цимбалах, потім на акордеоні та фортепіано. У 1938 році разом з братом організував гімназійний ансамбль «Amor-Jazz». У 1941 році закінчив Львівську консерваторію по класу фортепіано професора Тадеуша Майєрського (починав навчання по класу Леопольда Мюнцера) і після війни диригентське відділення Краківської музичної академії. У 1940-1941 роках працював керівником музичного колективу при місцевій середній школі в Перемишлянах.

Він був онуком Пейсаха Брандвейна, який разом з десятками синів, які займаються музикою, заснували найвідоміший у Галичині клезмерський гурт. Усі вони мали професійну музичну освіту. Група братів Брандвейн навіть грала з маршалом Юзефом Пілсудським та при дворі імператора Франца Йосифа. Один з дядьків Леопольда Козловського - кларнетист Нафтуле Брандвейн — вважався в Америці «королем» клезмерської музики.

З початком військових дій його батько зі старшими синами бігли з Червоною Армією, яка відступала, але виявилися на окупованій німцями території в районі Жмеринки і були змушені повернутися до Перемишлян. 5 листопада 1941 було створено Перемишлянське гетто, куди була ув'язнена вся сім'я Козловського. В гетто його з двома братами змусили займатися похованням розстріляних. Звідти їх перевели в табір в Якторові, де вони грали в супроводжуючому страти в'язнів і вечірки охоронців оркестрі, а згодом в пов'язаний з ним табір в Куровичі, звідки їм вдалося втекти в 1943 році перед останньою акцією ліквідації табору. Його батьки були розстріляні разом з іншим єврейським населенням в місті. Разом з братом приєднався до єврейського партизанського загону Буни (Абрама) Баума, який пізніше увійшов в 10-й підрозділ 40-го полку Армії Крайової, де він служив в розвідувальній групі. 10 квітня 1944 року разом з двома братами брав участь в боях проти дивізії СС «Галичина» в районі Ганачова, де один з його братів загинув. У звільненому Червоною Армією Львові вступив до Народне Військо Польське, служив в медсанбаті, з яким дійшов до Берліна; заснував фронтовий музично-драматичний театр 6-ї дивізії з семи артистів. Дослужився до полковника, в 1968 році в розпал антисіоністської кампанії В. Гомулки в числі всіх офіцерів єврейського походження був звільнений в запас. Після погрому в Кельцях 1946 році змінив прізвище на Козловський.

Музична біографія ред.

Протягом двох десятиліть з 1971 року був музичним директором Варшавського державного єврейського театру (писав музику до вистав цього театру) і одночасно Варшавського музичного театру «Рома» (до 1990 року Варшавський театр оперети), ансамблю народної пісні і танцю «Rzeszowiacy» в Мелеці, був консультантом ансамблю грецької музики «Hellen» і циганського ансамблю (Cygański Zespół Pieśni I Tańca «Roma») в Познані, з яким як музичний керівник і диригент записав альбом «Gypsy Night». З 1989 року постійно виступав як піаніст в ресторанах Казімєжа. У 1988 році диригував Оркестром польського радіо і телебачення на першому фестивалі єврейської пісні в Кракові, а в 1992 році - виступив як піаніст на першому фестивалі клезмерської музики в Кракові. Ці виступи стали початком відродження клезмерської музики в Польщі. Як єдиний залишився в Польщі виконавець клезмерської музики довоєнного покоління отримав прізвисько «Останній клезмер» (пол. Ostatni klezmer). Був головою журі щорічного конкурсу єврейської пісні в Польщі.

Написав значну кількість єврейських пісень на вірші сучасних і класичних поетів на ідиші та інструментальних клезмерських композицій, займався також обробками естрадного єврейського репертуару. Для більш ніж двадцятирічних спільних виступів з Яцеком Циганом створив ряд пісень на його вірші (у 2009 році вийшла книга Яцека Цигана «Клезмер. Історія життя Леопольда Козловського-Клейнман»; переклад німецькою мовою вийшов в 2012 році). Він багато разів виступав у Європі, США, Канаді, Радянському Союзі та Ізраїлі. Виступав з концертами до кінця 2018 року.

Автор музики до кінофільмів «Austeria» (Золотий Лев Польського кінофестивалю в Гданську, режисер Єжи Кавалерович, 1983), «І скрипки замовкли» (режисер Александр Рамати, 1988), «Скрипка Ротшильда» (Skrzypce Rotszylda, режисер Александр Рамати, 1988), і до документальних стрічок «Час посла» (2003) і «Інше життя» (2008), телевізійного фільму «Пісня про убитому єврейському народі» (режисери Шимон Шурмий і Голда Тенцер, 1993); був консультантом по єврейської музики у фільмі «Список Шиндлера» (режисер Стівен Спілберг, 1993), серіалі «The Winds of War» (вихори війни, режисер Ден Кертіс, 1983) - в останньому також диригував циганським ансамблем, і кінокомедії «Не бреши, мила» (режисер Петро Вересняк, 2008); автор циганського музичного супроводу картини Єжи Сколімовського «Весняні води», де також виступив диригентом циганського ансамблю. Створив шість музичних версій до польської постановці мюзиклу «Скрипаль на даху» на ідиші і польською мовою, який йшов на багатьох майданчиках країни, в тому числі в Краківській опері і Музичному театрі в Гдині (однойменний телевізійний фільм, в якому Л. Козловський виступив як диригент, вийшов в 1979 році, а грамплатівка в 1987 році). Як піаніст брав участь у фільмі «Кабаре смерті» (режисер Анжей Целінські, 1961).

Фільмографія ред.

У 2002 році випустив подвійний альбом єврейських пісень та інструментальних клезмерських композицій «Leopold Koslowski: The Last Klezmer of Galicia, Jewish songs» (останній клезмер Галичині), записаний з артистами Варшавського музичного театру «Рома» і отримав в Польщі сертифікацію золотого; в 2016 році вийшов подвійний альбом його нових єврейських пісень «Memento Moritz» (Leopold Kozłowski i przyjaciele Live). Про нього були зняті два документальні фільми - «The Last Klezmer» в США (останній клезмер, режисер Єль Стром, 1994), який увійшов в шорт-лист кінопремії «Оскар», і «Ostatni klezmer» в Польщі (останній клезмер, режисер Януш Маєвський 2017), а також сюжет у французькій документальній стрічці «Casting» (режисер Емануель Фінкель, 2000). Взяв участь в музичному телефільмі Іцхака Перлмана «In The Fiddler's House» (премія Еммі за кращу музичну телепрограму, 1995).

Написав пісні і композиції для художніх фільмів «Червоні берети» ( «Марш десантників», режисер Павло Коморовський, 1962), «Варшава. Рік 5703»(режисер Януш Кійовський, 1992),«Туристичний паспорт»(І без вас нудно, режисер Голда Тенцер, 1998), документальної стрічки «У себе»(режисер Агнешка Арнольд, 2018), музичного телефільму «Miasteczko Bełz»(також диригент оркестру, режисер Барбара Борис-Дамечка, 1987). Знявся в епізодичних ролях у фільмах «Війна і любов» (режисер Моше Мізрахі, 1985), «Список Шиндлера» (роль інвестора Анджея Фарбера), «Два місяці» (режисер Анджей Баранскі, 1993), «На дорозі» (режисер Емануель Фінкель , 1999).

  • 2014: Kabaret śmierci
  • 1999: Voyages (Podróże) – pianista Dav Rosinski
  • 1993: Dwa księżyce – Żyd w bożnicy
  • 1993: Lista Schindlera – inwestor Andrzej Farber
  • 1985: War and Love (Wojna i miłość) – lider zespołu

Нагороди ред.

Почесний громадянин Кракова (2014 року) і Хмільника (за створену ним «Хмельницьку рапсодію», 2011). Нагороджений золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis» (за видатні заслуги в галузі культури без попереднього нагородження бронзовою і срібною медалями, 2008), військовими нагородами.

У 2002 році в синагозі Темпель відбувся концерт під назвою «Ізюм з мигдалем» у виконанні збільшеного складу ансамблю Леопольда Козловського. Концерт був записаний Польським телебаченням і багато разів транслювався ним. Також у 2002 році артисти під керівництвом Леопольда Козловського записали подвійний альбом (польською та ідиш) під назвою Леопольд Козловський. Останній клезмер Галичини. Він отримав статус золотого рекорду.

У 2008 році він був нагороджений Золотою медаллю за заслуги перед культурою - Gloria Artis.

28 травня 2014 року мистецька спільнота та мешканці Кракова присвоїли художнику титул: «Почесний громадянин столиці королівської столиці Кракова».

Виступав із співаками: Мартою Бізонь, Катажиною Ямроз, Камілою Клімчак, Ренатою Сверчинською, Катажиною Зеліньською, Анджеєм Рогом та скрипалькою Галиною Ярчик. Разом з ними він брав участь у всіх виданнях фестивалю єврейської культури в Кракові, особливо в концерті єврейських пісень та пісень, що є вінцем кожного 14-денного фестивалю. Художник також співпрацював з видатними інструментальними музикантами - також професорами Музичної академії в Кракові. Це: Казімеж Мошинський - флейта, Анджей Годек - кларнет, Анджей Чеховський - тромбон, Мирослав Плоскі - валторна, Галина Ярчик - скрипка, Міхал Полторак - скрипка, Беата Плоська - альт, Міхал Кіска - віолончель, Міхал Кіска - віолончель Славек Берні - ударні та Конрад Мастило - фортепіано.

18 березня 2019 року його поховали на новому єврейському цвинтарі в Кракові. Похорони провели головний рабин Польщі Майкл Шудріх та Еліезер Гурарі, хасидський рабин руху Хабад-Любавич. У ньому взяли участь, серед інших, голова краківської єврейської громади Тадеуш Якубович, старший архієпископ, кардинал Станіслав Дзівіш, протоієрей церкви Святої Марії, отець Даріуш Рась, сенатор Єжи Федорович, Януш Макуч, Яцек Циган та Дон Василь.

Нотні публікації ред.

  • Leopold Kozłowski, Jacek Cygan. Najpiękniejsze pieśni i piosenki żydowskie. Kraków: Wydawnictwo Austeria, 2006. — 80 s.

Література ред.

  • Яцек Цыган. Klezmer. Opowieść o życiu Leopolda Kozłowskiego-Kleinmana (на польском языке). Kraków—Budapeszt: Wydawnictwo Austeria, 2009; там же, 2015. — 324 s.
  • Яцек Цыган. «Der letzte Klezmer»: Das Leben des Leopold Kozłowski-Kleinman (на немецком языке). Herausgegeben von Angela Henkel. Berlin: Metropol-Verlag, 2012. — 287 s.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ e-teatr.pl — 2004.
    d:Track:Q9249766
  3. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  4. http://archive.fo/JJF4n
  5. Strom, Yale (2011). (англ.). Chicago Review Press. ISBN 978-1-61374-063-7. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  6. ↑ . Courrier international (фр.). 2 жовтня 2012. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  7. . jewseurasia.org. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  8. Strom, Yale (12 жовтня 2012). (англ.). Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-8292-8. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  9. . The Yiddish Daily Forward. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  10. . yivoencyclopedia.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  11. . Der Tagesspiegel Online (de-DE). 27 січня 2012. ISSN 1865-2263. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  12. . www.krakow.pl. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  13. . Deutschlandfunk Kultur (de-DE). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  14. . www.krakow.pl. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  15. (uk-UA). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  16. Kempley, Rita; Hinson, Hal; Wartofsky, Alona; Lewis, Jo Ann (10 липня 1994). HERE NOW. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  17. . archiwum.allegro.pl (пол.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  18. Media, Instytut Gość (12 березня 2019). . kultura.wiara.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  19. . www.chmielnik.com (пол.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  20. (пол.). Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 3 жовтня 2021. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Leopold Kozlovskij Klyajnman idish לעא פ א לד קא זלא װסקי קלײ נמא ן narodivsya 26 listopada 1918 r U Peremishlyanah pomer 12 bereznya 2019 r U Krakovi polskij pianist kompozitor dirigent Ostannij predstavnik dovoyennogo klezmeru v Polshi vidomij yak ostannij klezmer Galichini 5 Leopold Kozlovskijpol Leopold Kozlowski KleinmanOsnovna informaciyaData narodzhennya 26 listopada 1918 1918 11 26 1 2 Misce narodzhennya Peremishlyani Lvivska oblast Ukrayina 3 Data smerti 12 bereznya 2019 2019 03 12 4 2 100 rokiv Misce smerti Krakiv Respublika PolshaGromadyanstvo Polska Respublika Polska Narodna Respublika i Respublika PolshaProfesiyi dirigent kompozitor pianistOsvita Muzichna akademiya v Krakovi i Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaInstrumenti fortepianoNagorodi pochesnij gromadyanin Krakovad 2014 Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Muzichna biografiya 1 1 1 Filmografiya 1 1 2 Nagorodi 2 Notni publikaciyi 3 Literatura 4 PrimitkiBiografiya red Narodivsya v yevrejskij rodini 26 listopada 1918 r Jogo batko Gersh German Klejnman i odinadcyat brativ buli muzikantami yaki do vijni vistupali v simejnij klezmerskij kapeli brativ Klejnman koli Peremishlyani uvijshli do skladu radyanskoyi Ukrayini klezmerska kapela bula peretvorena v estradnij orkestr Jogo mati Miriam Sekler bula domogospodarkoyu Leopold buv starshoyu ditinoyu v sim yi i pochav vistupati v kapeli v shestirichnomu vici spochatku na cimbalah potim na akordeoni ta fortepiano U 1938 roci razom z bratom organizuvav gimnazijnij ansambl Amor Jazz U 1941 roci zakinchiv Lvivsku konservatoriyu po klasu fortepiano profesora Tadeusha Majyerskogo pochinav navchannya po klasu Leopolda Myuncera i pislya vijni dirigentske viddilennya Krakivskoyi muzichnoyi akademiyi U 1940 1941 rokah pracyuvav kerivnikom muzichnogo kolektivu pri miscevij serednij shkoli v Peremishlyanah 6 7 Vin buv onukom Pejsaha Brandvejna 8 yakij razom z desyatkami siniv yaki zajmayutsya muzikoyu zasnuvali najvidomishij u Galichini klezmerskij gurt Usi voni mali profesijnu muzichnu osvitu Grupa brativ Brandvejn navit grala z marshalom Yuzefom Pilsudskim ta pri dvori imperatora Franca Josifa Odin z dyadkiv Leopolda Kozlovskogo klarnetist Naftule Brandvejn vvazhavsya v Americi korolem klezmerskoyi muziki 9 10 Z pochatkom vijskovih dij jogo batko zi starshimi sinami bigli z Chervonoyu Armiyeyu yaka vidstupala ale viyavilisya na okupovanij nimcyami teritoriyi v rajoni Zhmerinki i buli zmusheni povernutisya do Peremishlyan 5 listopada 1941 bulo stvoreno Peremishlyanske getto kudi bula uv yaznena vsya sim ya Kozlovskogo V getto jogo z dvoma bratami zmusili zajmatisya pohovannyam rozstrilyanih Zvidti yih pereveli v tabir v Yaktorovi de voni grali v suprovodzhuyuchomu strati v yazniv i vechirki ohoronciv orkestri a zgodom v pov yazanij z nim tabir v Kurovichi 6 zvidki yim vdalosya vtekti v 1943 roci pered ostannoyu akciyeyu likvidaciyi taboru Jogo batki buli rozstrilyani razom z inshim yevrejskim naselennyam v misti Razom z bratom priyednavsya do yevrejskogo partizanskogo zagonu Buni Abrama Bauma yakij piznishe uvijshov v 10 j pidrozdil 40 go polku Armiyi Krajovoyi de vin sluzhiv v rozviduvalnij grupi 10 kvitnya 1944 roku razom z dvoma bratami brav uchast v boyah proti diviziyi SS Galichina v rajoni Ganachova de odin z jogo brativ zaginuv U zvilnenomu Chervonoyu Armiyeyu Lvovi vstupiv do Narodne Vijsko Polske sluzhiv v medsanbati z yakim dijshov do Berlina zasnuvav frontovij muzichno dramatichnij teatr 6 yi diviziyi z semi artistiv Dosluzhivsya do polkovnika v 1968 roci v rozpal antisionistskoyi kampaniyi V Gomulki v chisli vsih oficeriv yevrejskogo pohodzhennya buv zvilnenij v zapas Pislya pogromu v Kelcyah 1946 roci zminiv prizvishe na Kozlovskij 11 Muzichna biografiya red Protyagom dvoh desyatilit z 1971 roku buv muzichnim direktorom Varshavskogo derzhavnogo yevrejskogo teatru pisav muziku do vistav cogo teatru i odnochasno Varshavskogo muzichnogo teatru Roma do 1990 roku Varshavskij teatr opereti ansamblyu narodnoyi pisni i tancyu Rzeszowiacy v Meleci buv konsultantom ansamblyu greckoyi muziki Hellen i ciganskogo ansamblyu Cyganski Zespol Piesni I Tanca Roma v Poznani z yakim yak muzichnij kerivnik i dirigent zapisav albom Gypsy Night Z 1989 roku postijno vistupav yak pianist v restoranah Kazimyezha U 1988 roci diriguvav Orkestrom polskogo radio i telebachennya na pershomu festivali yevrejskoyi pisni v Krakovi a v 1992 roci vistupiv yak pianist na pershomu festivali klezmerskoyi muziki v Krakovi 12 Ci vistupi stali pochatkom vidrodzhennya klezmerskoyi muziki v Polshi Yak yedinij zalishivsya v Polshi vikonavec klezmerskoyi muziki dovoyennogo pokolinnya otrimav prizvisko Ostannij klezmer pol Ostatni klezmer Buv golovoyu zhuri shorichnogo konkursu yevrejskoyi pisni v Polshi 13 Napisav znachnu kilkist yevrejskih pisen na virshi suchasnih i klasichnih poetiv na idishi ta instrumentalnih klezmerskih kompozicij zajmavsya takozh obrobkami estradnogo yevrejskogo repertuaru Dlya bilsh nizh dvadcyatirichnih spilnih vistupiv z Yacekom Ciganom stvoriv ryad pisen na jogo virshi u 2009 roci vijshla kniga Yaceka Cigana Klezmer Istoriya zhittya Leopolda Kozlovskogo Klejnman pereklad nimeckoyu movoyu vijshov v 2012 roci 14 Vin bagato raziv vistupav u Yevropi SShA Kanadi Radyanskomu Soyuzi ta Izrayili Vistupav z koncertami do kincya 2018 roku Avtor muziki do kinofilmiv Austeria Zolotij Lev Polskogo kinofestivalyu v Gdansku rezhiser Yezhi Kavalerovich 15 1983 I skripki zamovkli rezhiser Aleksandr Ramati 1988 Skripka Rotshilda Skrzypce Rotszylda rezhiser Aleksandr Ramati 1988 i do dokumentalnih strichok Chas posla 2003 i Inshe zhittya 2008 televizijnogo filmu Pisnya pro ubitomu yevrejskomu narodi rezhiseri Shimon Shurmij i Golda Tencer 1993 buv konsultantom po yevrejskoyi muziki u filmi Spisok Shindlera rezhiser Stiven Spilberg 1993 16 seriali The Winds of War vihori vijni rezhiser Den Kertis 1983 v ostannomu takozh diriguvav ciganskim ansamblem i kinokomediyi Ne breshi mila rezhiser Petro Veresnyak 2008 avtor ciganskogo muzichnogo suprovodu kartini Yezhi Skolimovskogo Vesnyani vodi de takozh vistupiv dirigentom ciganskogo ansamblyu Stvoriv shist muzichnih versij do polskoyi postanovci myuziklu Skripal na dahu na idishi i polskoyu movoyu yakij jshov na bagatoh majdanchikah krayini v tomu chisli v Krakivskij operi i Muzichnomu teatri v Gdini odnojmennij televizijnij film v yakomu L Kozlovskij vistupiv yak dirigent vijshov v 1979 roci a gramplativka v 1987 roci Yak pianist brav uchast u filmi Kabare smerti rezhiser Anzhej Celinski 1961 17 18 Filmografiya red U 2002 roci vipustiv podvijnij albom yevrejskih pisen ta instrumentalnih klezmerskih kompozicij Leopold Koslowski The Last Klezmer of Galicia Jewish songs ostannij klezmer Galichini zapisanij z artistami Varshavskogo muzichnogo teatru Roma i otrimav v Polshi sertifikaciyu zolotogo v 2016 roci vijshov podvijnij albom jogo novih yevrejskih pisen Memento Moritz Leopold Kozlowski i przyjaciele Live Pro nogo buli znyati dva dokumentalni filmi The Last Klezmer v SShA ostannij klezmer rezhiser Yel Strom 1994 yakij uvijshov v short list kinopremiyi Oskar i Ostatni klezmer v Polshi ostannij klezmer rezhiser Yanush Mayevskij 2017 a takozh syuzhet u francuzkij dokumentalnij strichci Casting rezhiser Emanuel Finkel 2000 Vzyav uchast v muzichnomu telefilmi Ichaka Perlmana In The Fiddler s House premiya Emmi za krashu muzichnu teleprogramu 1995 Napisav pisni i kompoziciyi dlya hudozhnih filmiv Chervoni bereti Marsh desantnikiv rezhiser Pavlo Komorovskij 1962 Varshava Rik 5703 rezhiser Yanush Kijovskij 1992 Turistichnij pasport I bez vas nudno rezhiser Golda Tencer 1998 dokumentalnoyi strichki U sebe rezhiser Agneshka Arnold 2018 muzichnogo telefilmu Miasteczko Belz takozh dirigent orkestru rezhiser Barbara Boris Damechka 1987 Znyavsya v epizodichnih rolyah u filmah Vijna i lyubov rezhiser Moshe Mizrahi 1985 Spisok Shindlera rol investora Andzheya Farbera Dva misyaci rezhiser Andzhej Baranski 1993 Na dorozi rezhiser Emanuel Finkel 1999 2014 Kabaret smierci 1999 Voyages Podroze pianista Dav Rosinski 1993 Dwa ksiezyce Zyd w boznicy 1993 Lista Schindlera inwestor Andrzej Farber 1985 War and Love Wojna i milosc lider zespoluNagorodi red Pochesnij gromadyanin Krakova 2014 roku i Hmilnika za stvorenu nim Hmelnicku rapsodiyu 2011 19 Nagorodzhenij zolotoyu medallyu Za zaslugi v kulturi Gloria Artis za vidatni zaslugi v galuzi kulturi bez poperednogo nagorodzhennya bronzovoyu i sribnoyu medalyami 2008 vijskovimi nagorodami U 2002 roci v sinagozi Tempel vidbuvsya koncert pid nazvoyu Izyum z migdalem u vikonanni zbilshenogo skladu ansamblyu Leopolda Kozlovskogo Koncert buv zapisanij Polskim telebachennyam i bagato raziv translyuvavsya nim Takozh u 2002 roci artisti pid kerivnictvom Leopolda Kozlovskogo zapisali podvijnij albom polskoyu ta idish pid nazvoyu Leopold Kozlovskij Ostannij klezmer Galichini Vin otrimav status zolotogo rekordu U 2008 roci vin buv nagorodzhenij Zolotoyu medallyu za zaslugi pered kulturoyu Gloria Artis 28 travnya 2014 roku mistecka spilnota ta meshkanci Krakova prisvoyili hudozhniku titul Pochesnij gromadyanin stolici korolivskoyi stolici Krakova 20 Vistupav iz spivakami Martoyu Bizon Katazhinoyu Yamroz Kamiloyu Klimchak Renatoyu Sverchinskoyu Katazhinoyu Zelinskoyu Andzheyem Rogom ta skripalkoyu Galinoyu Yarchik Razom z nimi vin brav uchast u vsih vidannyah festivalyu yevrejskoyi kulturi v Krakovi osoblivo v koncerti yevrejskih pisen ta pisen sho ye vincem kozhnogo 14 dennogo festivalyu Hudozhnik takozh spivpracyuvav z vidatnimi instrumentalnimi muzikantami takozh profesorami Muzichnoyi akademiyi v Krakovi Ce Kazimezh Moshinskij flejta Andzhej Godek klarnet Andzhej Chehovskij trombon Miroslav Ploski valtorna Galina Yarchik skripka Mihal Poltorak skripka Beata Ploska alt Mihal Kiska violonchel Mihal Kiska violonchel Slavek Berni udarni ta Konrad Mastilo fortepiano 18 bereznya 2019 roku jogo pohovali na novomu yevrejskomu cvintari v Krakovi Pohoroni proveli golovnij rabin Polshi Majkl Shudrih ta Eliezer Gurari hasidskij rabin ruhu Habad Lyubavich U nomu vzyali uchast sered inshih golova krakivskoyi yevrejskoyi gromadi Tadeush Yakubovich starshij arhiyepiskop kardinal Stanislav Dzivish protoiyerej cerkvi Svyatoyi Mariyi otec Dariush Ras senator Yezhi Fedorovich Yanush Makuch Yacek Cigan ta Don Vasil Notni publikaciyi red Leopold Kozlowski Jacek Cygan Najpiekniejsze piesni i piosenki zydowskie Krakow Wydawnictwo Austeria 2006 80 s Literatura red Yacek Cygan Klezmer Opowiesc o zyciu Leopolda Kozlowskiego Kleinmana na polskom yazyke Krakow Budapeszt Wydawnictwo Austeria 2009 tam zhe 2015 324 s Yacek Cygan Der letzte Klezmer Das Leben des Leopold Kozlowski Kleinman na nemeckom yazyke Herausgegeben von Angela Henkel Berlin Metropol Verlag 2012 287 s Primitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b e teatr pl 2004 d Track Q9249766 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 http archive fo JJF4n Strom Yale 2011 The Book of Klezmer The History the Music the Folklore angl Chicago Review Press ISBN 978 1 61374 063 7 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 a b POLOGNE Leopold Kozlowski le dernier des klezmers Courrier international fr 2 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Umer poslednij klezmer Galichiny Leopold Kozlovskij Klyajnman jewseurasia org Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Strom Yale 12 zhovtnya 2012 Shpil The Art of Playing Klezmer angl Scarecrow Press ISBN 978 0 8108 8292 8 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 דער לעצטער קלעזמער פ ון גא ליציע און די נסים ווא ס ער הא ט מיטגעמא כט The Yiddish Daily Forward Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 YIVO Stratin Hasidic Dynasty yivoencyclopedia org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Um das Uberleben gespielt Der Tagesspiegel Online de DE 27 sichnya 2012 ISSN 1865 2263 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Dzis pogrzeb Leopolda Kozlowskiego Kleinmana Magiczny Krakow www krakow pl Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Leopold Kozlowski Kleinman wird 100 Ein echter Klezmer spielt nicht er redet mit Gott Deutschlandfunk Kultur de DE Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Setne urodziny Leopolda Kozlowskiego wyjatkowy koncert Magiczny Krakow www krakow pl Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 AUSTERIA Jerzy Kawalerowicz Leopold Kozlowski i Franciszek Pieczka Warszawa 2004 uk UA Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Kempley Rita Hinson Hal Wartofsky Alona Lewis Jo Ann 10 lipnya 1994 HERE NOW Washington Post amer ISSN 0190 8286 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Gwiazdy na dachu piesni zydowskie Kozlowski 2953423237 oficjalne archiwum Allegro archiwum allegro pl pol Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Media Instytut Gosc 12 bereznya 2019 Odszedl Leopold Kozlowski ostatni klezmer Galicji kultura wiara pl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Odszedl Leopold Kozlowski Honorowy Obywatel Chmielnika www chmielnik com pol Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 3 zhovtnya 2021 MKiDN Medal Zasluzony Kulturze Gloria Artis pol Arhiv originalu za 1 listopada 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Leopold Kozlovskij amp oldid 39341965