Леопольд Вієторіс

Леопольд Вієторіс (4 червня 1891, Бад-Радкерсбург, Штирія — 9 квітня 2002, Інсбрук) — австрійський математик, ветеран Першої світової війни і супердовгожитель — він помер у віці 110 років і 10 місяців. Він і його дружина Марія Йозефа Вінсентія Вієторіс, уроджена Ріккабона фон Райхенфельс (18 липня 1901 — 24 березня 2002) були одними з найстаріших подружніх пар у світі.

Леопольд Вієторіс
нім. Leopold Vietoris
Народився	4 червня 1891(1891-06-04) Бад-Радкерсбурґ^d, Ерцгерцогство Австрія, Австро-Угорщина
Помер	9 квітня 2002(2002-04-09) (110 років) Інсбрук, Австрія
Поховання	Westfriedhof^d
Країна	Австрія
Діяльність	математик, тополог, викладач університету
Alma mater	Віденський університет (1919) Stiftsgymnasium Melk^d (1910) Віденський технічний університет (1911)
Галузь	топологія
Заклад	Інсбруцький університет Технічний університет Граца Віденський університет Віденський технічний університет Інсбруцький університет
Науковий керівник	Густав фон Ешеріх і Вільгельм Віртінгер
Аспіранти, докторанти	Kurt Hellmich^d Helmut Grömer^d Kurt Hellmich^d Martha Petschacher^d Hiltrud Jochum^d Johann Leicht^d Walter Dürk^d Eva Ambach^d Gerhard Riege^d Fortunat Pescolderung^d Egon Steuer^d Klemens Hackl^d
Членство	Австрійська академія наук Austrian Mathematical Society^d German Mathematical Society^d
Війна	Перша світова війна і Друга світова війна
Батько	Hugo Vietoris^d
Нагороди	почесний доктор Віденського технічного університету^d (1984) Почесний доктор Інсбруцького університету^d (1994) Prize of the Austrian Mathematical Society^d (1981)
Леопольд Вієторіс у Вікісховищі

Найбільш відомий за свій вклад в топологію (Послідовність Маєра — Вієторіса), його також цікавила історія математики. Був вправним альпіністом.

Біографія

Леопольд Вієторіс був сином залізничного інженера, а потім старшого будівельника Відня Гуго Вієторіса та його дружини Анни, уродженої Діллер. Закінчивши гімназію, він вивчав математику у Віденському технічному університеті з 1910 року, а з 1911 року у Віденському університеті.

Під час Першої світової війни воював як австрійський солдат на італійському фронті. Мав декілька нагород, серед них бронзову медаль за відвагу. Наприкінці 1915 р. був поранений. У березні 1916 року він був призначений лейтенантом запасу. Одужуючи від поранення, він написав свою першу математичну роботу. Свою дисертацію написав у 1918—1919 роках, частково в італійському полоні.

Після нетривалої роботи вчителем (1919/20) він був асистентом університету в Технічному університеті Ґраца з 1920 по 1922 рік і в Математичному інституті Віденського університету з 1922 по 1927 рік. У 1923 році він закінчив свою габілітацію з дослідження по теорії множин, в 1925/1926 він провів три семестри в Університеті Амстердама в рамках стипендії Рокфеллера. У 1927 році він став доцентом в Інсбруці, в 1928 році — професором Віденського технологічного університету, а в 1930 році — професором Інсбруцького університету, звідки його призвали старшим лейтенантом у німецьку армію, однак його швидко поранили у перші дні війни, тож він повернувся до роботи в університеті й залишався активним до виходу на пенсію в 1961 році.

Восени 1928 року він одружився зі своєю першою дружиною Кларою Ріккабоні, яка пізніше померла, народжуючи шосту дочку. У 1936 році він одружився з сестрою Клари, Марією Ріккабоною. Леопольд Вієторіс залишався в чудовій фізичній формі до глибокої старості: до 95 років регулярно брав участь в академічних лижних чемпіонатах. Альпінізм вимушено залишив в 101 рік, після перелому стегнової кістки. На момент смерті був найстаршою людиною в Австрії і досі залишається найдовгоживучішим громадянином Австрії. Леопольд Вієторіс помер через 16 днів після смерті своєї дружини. У нього залишилося шість дочок, 17 онуків і 30 правнуків.

Вієторіс отримав численні нагороди за наукові досягнення:

• Австрійська почесна відзнака «За науку і мистецтво» (1973)
• Велика золота відзнака за заслуги перед Австрійською Республікою (1981)
• Почесний доктор Віденського технічного університету (1984)
• Почесний член Німецького математичного товариства (1992)

Науковий доробок

Основний вклад зробив в області топології та гомології. Його ім'я носять:

• Топологія Вієторіса
• Гомологія Вієторіса
• Послідовність Маєра — Вієторіса
• Теорема про відображення Вієторіса–Бегле
• Комплекс Вієторіса-Ріпса

Вієторіс залишався науково активним у свої останні роки, навіть написавши одну статтю про тригонометричні суми у віці 103 років.

Примітки

1. Архів історії математики Мактьютор
   d:Track:Q547473
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. https://city-map.innsbruck.gv.at/stadtplan/synserver?project=Friedhof_Ibk&client=flex
4. https://www.uibk.ac.at/ipoint/news/uni_intern/20020412.html
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
7. Magistrat der Landeshauptstadt Innsbruck: Innsbruck informiert [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.], Servicebeilage
8. Біографія Leopold Vietoris на сайті Університету Інсбрукка. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 21 листопада 2021. 
9. Reitberger, Heinrich (November 2002). . American Mathematical Society. Архів оригіналу за 19 січня 2005. Процитовано 5 вересня 2003. 
10. Professor Dr. Leopold Vietoris. Geo Imagining. Архів оригіналу за 19 грудня 2012. Процитовано 11 жовтня 2009. 
11. Reitberger, Heinrich (November 2002). . Notices of the American Mathematical Society 49 (10): 1235. Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.