Лео́н Муссіна́к (фр. Léon Moussinac; 19 січня 1890 — 10 березня 1964) — французький письменник, мистецтвознавець, кінокритик і теоретик кіно.
| Леон Муссінак | |
|---|---|
| Léon Moussinac | |
| Фото 1934 р. | |
| Ім'я при народженні | фр. Léon Pierre Guillaume Moussinac |
| Народився | 19 січня 1890 Ла Рош Мігенн, Йонна, Франція |
| Помер | 10 березня 1964 (74 роки) ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Lods-Moussinacd :
|
| Громадянство | Франція |
| Діяльність | письменник, мистецтвознавець |
| Alma mater | Ліцей Карла Великого |
| Мова творів | французька |
| Партія | Французька комуністична партія |
| | |
| Леон Муссінак у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія ред.
Леон Муссінак народився 19 січня 1890 року на станції Ла Рош Мігенн (департамент Йонна) у сім'ї інспектора шляхів сполучення. Після переїзду сім'ї до Парижа навчався на факультеті права у ліцеї Карла Великого, де познайомився з Луї Деллюком, який зробив на Муссінака значний вплив, залучивши його до поезії, театру, зацікавив живописом та сучасною літературою. Під час навчання почав писати віршовані п'єси та романтичні драми, займався журналістикою.
у 1914–1918 перебував на військовій службі та брав участь у Першій світовій війні.
У 1919 році Леон Муссінак написав першу кінокритичну статтю для журналу свого друга Л. Деллюка «Cinéma» («Фільм»)", а вже у 1920 році стає ведучим кінокритиком солідного журналу «Меркюр де Франс». Пізніше він надрукував ще низку статей, які у 1925 році основними своїми положеннями ввійшли в його розвідку «Народження кіно» (Naissance du cinéma), присвячену пам'яті Л. Деллюка. Ця робота зробила істотний вплив на кінодумку Франції. У книзі оригінально розвивалися ідеї померлого до цього моменту Деллюка. Проте головним досягненням Муссінака в області теорії було синтезування переробленої теорії фотогенії з економічними, соціальними і загальнокультурними проблемами.
З 1923 року почав співробітництво газетою «Юманіте» — центральним органом Компартії Франції, ведучи щотижневу рубрику «Кіно». Робота в «Юманіте» остаточно сформумала громадські та художні переконання Муссінака.
Муссінак активно боровся за пропаганду радянського кіно у Франції. Саме завдяки йому на Виставці декоративного мистецтва 1925 року відбулися демонстрації фільмів Д. Вертова та «Страйку» С. Ейзенштейна. Він також організував у Франції перегляд стрічки «Панцерник „Потьомкін“» та заснував перший у Франції масовий кіноклуб «Друзі Спартака», що займався пропагандою радянського кінематографу. У 1927 році Муссінак побував в Радянському Союзі, після чого написав книгу «Радянське кіно» (Le cinéma soviétique, 1928).
У 1930-ті роки разом з Луї Арагоном Муссінак засновує «Асоціацію революційних письменників і художників», потім створює «Театр інтернаціональної дії» (1932), керує комуністичним видавництвом «Едісьон сосьялі», журналами «Коммюн» і «Регар».
Після окупації Франції і приходу до влади Петена Муссінака було ув'язнено, а після виходу на свободу він тривалий час вимушений був пеховуватися на півдні країни, розшукуваний поліцією. Після Другої світової війни керував дослідженнями з фільмології при Паризькому університеті, у 1947–1949 роках був ректором Вищої кіношколи (ІДЕК)[fr].
З 1916 року і до кінця життя перебував у шлюбі з Жанні Лодс, що походила з протестантської сім'ї, і з якою вони познайомилося у 1912 році. Усе життя Жанна Лодс була вірною помічницею чоловіка.
Леон Муссінак помер від інфаркту 10 березня 1964 року і похований на кладовищі Пер-Лашез біля Стіни Комунарів.
Пам'ять ред.
Починаючи з 1967 року, у Франції спеціальним журі критиків присуджується премія імені Л. Муссінака за найкращий іноземний фільм сезону.
Твори ред.
- La Tête la première, роман
- Dernière heure, Ed. Librairie de France, 1923, поема
- Manifestation interdite, Éditions Sociales Internationales, 1935, роман («Заборонена демонстрація». У російському перекладі 1935)
- Le Radeau de la Méduse, Paris, Éditions Hier et Aujourd'hui, 1945 («На плоту Медузи»)
- Aubes clandestines, recueil de poèmes, 1945 («Щоденник політичного в'язня»)
- Naissance du cinema, J. Povolozky et Cie, 1925. // Російський переклад: Л. Муссінак, Рождение кино, «Academia», Л., 1926.
- Le cinéma soviétique, Gallimard, 1928 («Радянське кіно»)
- Panoramique du cinéma («Панорма кіно»), Paris, Au sans pareil, 1929
- S.M. Eisenstein, Seghers, 1963 («С. М. Ейзенштейн»)
- L'âge ingrat du cinéma, Paris, Éditeurs français réunis, 1967
- Tendances nouvelles du théâtre, 1931 («Нові тенденції в театрі»)
- Traité de la mise en scène, Massin et Cie, 1948 («Трактат про режисерське мистецтво»)
- Le théâtre, des origines à nos jours, Amiot-Dumont, 1957 («Театр від його витоків до наших днів»)
Публікації українською ред.
- Майбутнє світової кінематографії в СРСР (Розмова с Леоном Мусінаком). «Пролетарська правда», Київ, 1927, 13 листопада.
- Драгоманів С. Леон Мусінак у Києві. «Кіно», Київ, 1927, № 19/20, с.4 (Приводиться висловлювання Л. Муссінака про українське кіно, зокрема про фільм «Звенигора»).
Фільмографія ред.
- 1921: Лихоманка / Fièvre, реж. Луї Деллюк / роль Цезара
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела ред.
- Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. с.(рос.)
- Жорж Садуль. Леон Муссинак // Леон Муссинак. Избранное. — М. : Искусство, 1981. — С. 8-19.(рос.)
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Леон Муссінак |
- Леон Муссінак на сайті IMDb (англ.)