Леонська мова

Леонська мова (самоназва -Llengua Llionesa) - назва варіанту астурлеонської мови, (колись) поширеної в Королівстві Леон, а нині в сучасному іспанському регіоні Кастилія і Леон і частково в Португалії.

Леонська мова
Llengua Llionesa
Поширена в	Іспанія (Леон, Самора,  Португалія (північний схід)
Носії	25 тис.чол.
Писемність	латиниця
Класифікація	Індоєвропейська сім'я
Офіційний статус
Офіційна	регіональна мова в Іспанії
Коди мови
ISO 639-1	ast
ISO 639-2	ast

Поділ астурлеонської мови на астурійську, леонську і мірандську «мови» не відповідає діалектному членуванню, так як діалектні кордони проходять в основному з півночі на південь, а межа між астурійською і леонською, що відповідає кордону між Астурією і Леоном, проходить з заходу на схід.

Розвинулася з народної латині, належить до іберо-романської підгрупи романської групи мов індоєвропейської родини. У середні віки була офіційною мовою Королівства Леон. Наприкінці часткого залишилася у вжитку в Астурії, округахЛеон та Самора, а також частково в Португалії у Брагансі. Астурйський різновид леонської мови називають "астуріану" (рідше - "бабле"), леонський - "леонес" та португальський - "мірандес".

Примітки

1. Facendera pola Llengua's newsletter
2. Леона мовою називається як:
   • Llionés або asturllionés: Він використовується цілий ряд культурних груп і неполітичні об'єднання ("Furmientu", "La Caleya", "Facendera pola Llengua", "Faceira", "El Teixu"...) і письменники (Єва Гонсалес, Роберто Гонсалес-Кеведо, Гектор XIL, Xosepe Вега ...), які використовують правила правопису академії Астурійської мови" і що воно Тому (поряд з іншими ресурсами правопису) не використовують, щоб показати умляут трьома в дифтонг. Ця група вважає, що і Леона, Астурії та Мірандська як і імена, які навіть при їх діалектні особливості, послатися на тій же мові: Asturleonese званих мовних (як, використовуваних Королівської академії іспанської мови).
   • Lleonés: Відповідно до словника Академії-де-ла Lengua Asturiana.
   • Llïonés (з умляут) найменування політизована. Використовується державними адміністраціями допомогою Леоне, у зокрема, діяльність сприяла Департамент культури міста Леон, культурної асоціації "El Fueyu", "El Toralín" і "La Barda" (всі з них, Рада та асоціації під головуванням членів державного устрою "Conceyu Xoven" або пов'язаних з ним), деякі групи і компанії. Груп, близьких до політичної ідеології "Conceyu Xoven" розглянути Леона і Астурії, хоча і належать до тієї ж мовної області, слід розглядати в двох різних Мови.

Biblio

• Menéndez Pidal, R.: "El dialecto Leonés". Revista de Archivos, Bibliotecas y Museos, 14. 1906.
• García Gil, Hector (2010). «El asturiano-leonés: aspectos lingüísticos, sociolingüísticos y legislación». Working Papers Collection. Mercator Legislation, Dret i legislació lingüístics. (25). ISSN 2013-102X.
• Academia de la Lengua Asturiana«Normes ortográfiques». 2005. ISBN 978-84-8168-394-3.
• García Arias, Xosé Lluis (2003). Gramática histórica de la lengua asturiana: Fonética, fonología e introducción a la morfosintaxis histórica. Academia de la Llingua Asturiana. ISBN 978-84-8168-341-7.
• González Riaño, Xosé Antón; García Arias, Xosé Lluis (2008). II Estudiu sociollingüísticu de Lleón (Identidá, conciencia d'usu y actitúes llingüístiques de la población lleonesa). Academia de la Llingua Asturiana. ISBN 978-84-8168-448-3.
• Galmés de Fuentes, Álvaro; Catalán, Diego (1960). Trabajos sobre el dominio románico leonés. Editorial Gredos. ISBN 978-84-249-3436-1.
• Linguasphere Register. 1999/2000 Edition. pp. 392. 1999.
• López-Morales, H.: “Elementos leoneses en la lengua del teatro pastoril de los siglos XV y XVI”. Actas del II Congreso Internacional de Hispanistas. Instituto Español de la Universidad de Nimega. Holanda. 1967.
• Staff, E. : "Étude sur l'ancien dialecte léonnais d'après les chartes du XIIIÈ siècle", Uppsala. 1907.
• Gessner, Emil. «Das Altleonesische: Ein Beitrag zur Kenntnis des Altspanischen».
• Hanssen, Friedrich Ludwig Christian (1896). Estudios sobre la conjugación Leonesa. Impr. Cervantes.
• Hanssen, Friedrich Ludwig Christian (1910). «Los infinitivos leoneses del Poema de Alexandre». Bulletin Hispanique (12).
• Krüger, Fritz. El dialecto de San Ciprián de Sanabria. Anejo IV de la RFE. Madrid.
• Morala Rodríguez, Jose Ramón; González-Quevedo, Roberto; Herreras, José Carlos; Borrego, Julio; Egido, María Cristina (2009). El Leonés en el Siglo XXI (Un Romance Milenario ante el Reto de su Normalización). Instituto De La Lengua Castellano Y Leones. ISBN 978-84-936383-8-2.

Посилання

• Furmientu Cultural Association. [ 23 березня 2009 у Wayback Machine.]
• Faceira Cultural Association. [ 19 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• El Teixu Cultural Association. [ 9 серпня 2012 у Wayback Machine.]

• Мови сучасної Іспанії [ 27 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
• Іберо-романські мови [ 29 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)