www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лейденська банка пристрій що зберігає статичну електрику між двома електродами на внутрішній та зовнішній поверхнях скля

Лейденська банка

Лейденська банка — пристрій, що «зберігає» статичну електрику між двома електродами на внутрішній та зовнішній поверхнях скляної банки. Це найперше відоме втілення електричного конденсатора.

Батарея з чотирьох наповнених водою Лейденських банок, Музей Бургаве, Лейден

Його винахід був здійснений незалежо німецьким священиком Евальдом Георгом фон Клейстом[en] 11 жовтня 1745 року та нідерландським вченим Пітером ван Мушенбруком з Лейдена у 1745–1746 роках. Своє найменування прилад отримав відповідно до назви міста.

Поява Лейденської банки мала фундаментальне значення для всіх подальших досліджень в галузі електрики, оскільки даний винахід активно використовувався при проведенні багатьох ранніх експериментів в цьому напрямку. До її появи, дослідникам з метою збереження електричного заряду доводилося вдаватися до використання громіздких ізольованих провідників. Лейденська банка стала більш компактною альтернативою. За її допомогою досліджувалися електропровідні властивості деяких матеріалів та швидкість розповсюдження електрики, зокрема вдалося встановити, що метали та вода (за винятком дистильованої води) є найкращими провідниками. В наш час Лейденська банка застосовується тільки в демонстраційних цілях (як компонент електрофорної машини). В електротехніці вона повністю витіснена більш ємнісними та зручними у використанні високовольтними конденсаторами закритого типу.

Історія Редагувати

Вже у Стародавній Греції було відомо, що шматки бурштину, якщо їх потерти, можуть притягувати до себе легкі об'єкти. Бурштин електризується за рахунок трибоелектричного ефекту, тобто завдяки механічному розділенню зарядів у діелектрику. Саме від грецької назви бурштину ηλεκτρον («електрон») походить сучасний термін «електрика».

Близько 1650-х років Отто фон Ґеріке збудував простий електростатичний генератор[en], у вигляді сірчаної кулі, розміщеної на валу, який міг вільно обертатися. Накопичення електричного заряду відбувалося, коли Геріке швидко прокручував вал, тримаючи при цьому руку навпроти кулі. Цей експеримент надихнув подальшу розробку декількох типів «тертєвих машин», які зробили значний внесок в дослідження електрики.

Ідея Лейденської банки була відкрита незалежно двома колективами: німецьким священиком, юристом та вченим Евальдом Георгом фон Клейстом та голандським фізиком Пітером ван Мушенбруком разом із його студентом Андреасом Кунеусом. Ці вчені розробили Лейденську банку, під час праці над теорією електрики, в якій електрика розглядалась як рідина. Тому вони сподівалися створити банку, здатну цю рідину «впіймати». У 1744 році, коли фон Клейст обгорнув скляну банку срібною фольгою і зарядив фольгу від тертєвої машини, він отримав відчутний удар електричним струмом. Це переконало його в тому, що створений пристрій здатен накопичувати електричний заряд. Ефекти цієї «Клейстової банки» були незалежно відкриті, приблизно в той самий час, нідерландськими вченими Мушенбруком та Кунеусом в університеті Лейдена. Мушенбрук сповістив про своє відкриття французьке наукове співтовариство, де цей винахід і отримав назву «Лейденська банка».

Даніель Гралат став першим, хто з метою збільшення максимального зберігаємого заряду з'єднав декілька банок паралельно у вигляді єдиної «батареї» конденсаторів. Термін «батарея» в цьому відношенні вперше застосував Бенджамін Франклін, який використав аналогію з артилерійською батареєю (група гармат, зібраних в одному місці). В подальшому, цей термін став застосовуватися по відношенню до сполученнь з декількох гальванічних елементів.

Через сто років після свого відкриття, на середину XIX століття, Лейденська банка стала досить розповсюдженим та широко відомим пристроєм. Вона знайшла ряд застосувань в тогочасному обладнанні (наприклад в іскрових передавачах та в медичних приладах, призначених для електротерапії). На початок XX століття можливості Лейденських банок перестали задовольняти вимогам новоствореної техніки. Застосування електричних ємностей в галузі радіо вимагало зменшення їх розміру та зниження небажаних електричних параметрів (індуктивності і опору). Поява нових, вдосконалених діелектриків дозволила перетворити Лейденську банку у сучасну форму електричної ємності — конденсатор.

Будова Редагувати

Рання Лейденська банка (з водним наповненням)
Малюнок Лейденської банки з підручника фізики 1914 року
Лейденська банка в розрізі

Основним елементом даного приладу є скляна банка, зовнішня та внутрішня поверхні якої вкриті струмопровідною металевою фольгою. Покриття обох поверхонь не мають контакту між собою і закінчуються на деякій відстані від гирла банки з метою запобігання виникненню електричних розрядів між ними. Крізь гирло банки проходить струмопровідний електрод у вигляді стрижня, який певним чином електрично поєднано з внутрішньою фольгою (зазвичай за допомогою металевого ланцюжка). Заряджання банки відбувається через електрод, за допомогою джерела електричного заряду (наприклад, електростатичного генератора), при цьому зовнішня поверхня банки повинна бути заземлена. В результаті, обидві поверхні банки зберігають рівні по кількості але протилежні за знаком електричні заряди.

Найперші зразки цього пристрою являли собою лише скляну пляшку, частково заповнену водою. В середину пляшки, через корок що її закриває, вводився металевий дріт, а в ролі зовнішньої струмопровідної поверхні виступала рука експериментатора. Досить швидко було виявлено, що зовнішню поверхню краще вкрити металевою фольгою (Ватсон, 1746), залишаючи воду в середині (яка не була чистою і тому мала електропровідність) як провідник. Цей водяний «провідник» за допомогою ланцюга або дроту отримував контакт із зовнішнім терміналом, який мав вигляд сфери (з метою запобігання втрат через коронний розряд). У такій конструкції, в умовах сильного електричного поля та поганого електричного контакту, заряд починає перетікати з провідника на поверхню діелектрика. Через це, рідину всередині пляшки можна замінити на покриття з металевої фольги, що дасть кращий результат. Таким чином, на цьому етапі Лейденська банка вже перетворилася на конструкцію з двох металевих поверхонь, розділених скляним діелектриком. Перші дослідники в подальшому виявили важливу закономірність: чим тоншим є діелектрик і, як наслідок, чим ближче між собою розташовані металеві площини, тим більший заряд банка зберігає за певної напруги.

Подальші праці в галузі електростатики виявили, що діелектричний матеріал в конструкції банки не є обов'язковим. Його присутність лише збільшує загальну ємність пристрою та запобігає виникненню електричних розрядів між електродами. Дві пластини на невеликій відстані одна від одної, здатні діяти як конденсатор навіть у вакуумі.

На початку, величина електричної ємності вимірювалася у кількості 'банок' заданого розміру, або через сумарну площу вкритої металом поверхні. Звичайно, в обох випадках передбачалося, що інші параметри Лейденських банок (товщина та хімічний склад скла, конструкція банки, тощо) залишаються більш-менш постійними. Типова Лейденська банка об'ємом в одну пінту мала електричну ємність близько 1нФ.

Збереження заряду Редагувати

Банка, яка "відкривається", 1876 рік
Вимірювальна Лейденська банка

Як пояснення принципу роботи, до перших Лейденських банок застосовувалося переконання, що електричний заряд в них зберігається у воді. Досліди Франкліна, привели його до висновку, що заряд зберігається не у воді, як вважали інші, а у склі. Для демонстрації цього, використовувався поширений експеримент, у якому Лейденська банка після заряджання розбиралася на компоненти. Це дозволяло показати, що заряд розміщується саме на діелектрику, а не в пластинах. Перший приклад демонстрації подібного експерименту зафіксовано в листі Франкліна від 1749 року. Франклін розробив Лейденську банку, здатну «відкриватися», яка складалася із скляної чашки, щільно затиснутої між двома іншими металевими чашками точно підібраного розміру. Така конструкція широко використовувалася при демонстраціях, на яких після заряджання банки високою напругою, її обережно розбирали. Виявлялося, що усі окремі компоненти банки можна вільно тримати у руках, не викликавши цим її розряджання, і якщо після цього банку зібрати знову, з її допомогою все ще можна отримати велику іскру.

Подібні досліди, здавалося, переконують в тому, що конденсатори зберігають свій заряд в середині діелектрика. Така теорія викладалася впродовж XIX століття. Тим не менш, це явище є лише особливим ефектом, викликаним високою напругою на Лейденській банці. В Лейденській банці, яка «відкривається», заряд переноситься на поверхню скляної чашки внаслідок короного розряду в той момент, коли банку розбирають. Тримання у руках скляної чашки не створює електричного контакту, достатнього для повного зняття з неї усього поверхневого заряду. Це і стає джерелом залишкового заряду після того як банку збирають знову. Содово-вапняне скло є гігроскопічним, унаслідок чого на його поверхні утворюється частково електропровідне покриття, яке тримає заряд. Адденбрук у 1922 році знайшов, що у Лейденських банок, виготовлених з парафінового воску або просмаженого скла (для видалення вологи), заряд завжди залишається на металевих пластинах. У 1944 році Джон Зелени[en] підтвердив ці результати, а також додатково спостерігав перенесення коронного заряду. В основному, у конденсаторах заряд зберігається не у діелектрику, а на внутрішніх поверхнях металевих пластин, так само, як і у вакуумному конденсаторі (з вакуумом між пластинами).

Залишковий заряд Редагувати

Якщо заряджену Лейденську банку розрядити через коротке замикання її внутрішніх та зовнішніх поверхонь, а після цього залишити на декілька хвилин, то виявиться, що за цей час банка відновила частину свого початкового заряду. Це можна перевірити, закоротивши поверхні банки ще раз, що викличе появу другої іскри. Часто таку дію можна повторювати з перервами до 4-5 разів, отримуючи кожного разу нову іскру дещо меншої довжини. Цей ефект пояснюється діелектричним поглинанням.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Біографія, Пітер (Petrus) ван Мушенбрук (Musschenbroek) (англ.). оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 26 березня 2009. 
  2. Людина або Матерія, Ернст Лерс; Проект Гутенберг
  3. Томас С. Кунн, Структура наукових революцій (Чикаго, Іллінойс: Видавництво Університету Чикаго, 1996) сторінка 17.
  4. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 7 червня 2013. 
  5. Бенджамін Франклін et al.; Леонард В. Лабарі, ed., Бумаги Бенджаміна Франкліна (Нью Хевен, Коннектикут: Видавництво Йєльського Університету, 1961) том. 3, сторінка 352 [ 17 грудня 2017 у Wayback Machine.]: Лист до Пітера Коллінсона, квітень 29, 1749. параграф 18
  6. Лист IV: Бенджамін Франклін до Пітера Коллінсона, квітень 29, 1749 (Біглоу том II стр. 237–253) (PDF із фрагментами) (англ.)
  7. ↑ Міллс, Аллан (грудень 2008). . Bulletin of the Scientific Instrument Society (Велика Британія) (99): 20–22. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 13 червня 2010.  Вказано більш, ніж один |work= та |journal= (довідка)
  8. Адденбрук, Г. Л. (березень 1922). Вивчення експерименту Франкліна з Лейденською банкою із рухомими покриттями. Philosophical Magazine, Ser. 6 (США: Taylor & Francis) 43 (255): 489–493. doi:10.1080/14786442208633901. Процитовано 22 червня 2010. 
  9. Зелени, Джон (грудень 1944). Спостереження та експерименти із конденсаторами зі знімними покриттями. Am. J. Phys. (США: AAPT) 12 (6): 329–339. Bibcode:1944AmJPh..12..329Z. doi:10.1119/1.1990632. 
  10. Бітті, Білл (1996). . Science misconceptions in K-6 textbooks and popular culture. Science Hobbyist вебсайт. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 12 червня 2010. 
  11. . Британська Енциклопедія, видання 11. 9. The Encyclopaedia Britannica Co.. 1910. pp. 246. Архів оригіналу за 17 червня 2013. . Процитовано 2010-06-12. 
  12. Граф, Рудольф В. (1999). . Newnes. с. 192. ISBN 0-7506-9866-7. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лейденська банка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lejdenska banka pristrij sho zberigaye statichnu elektriku mizh dvoma elektrodami na vnutrishnij ta zovnishnij poverhnyah sklyanoyi banki Ce najpershe vidome vtilennya elektrichnogo kondensatora Batareya z chotiroh napovnenih vodoyu Lejdenskih banok Muzej Burgave LejdenJogo vinahid buv zdijsnenij nezalezho nimeckim svyashenikom Evaldom Georgom fon Klejstom en 11 zhovtnya 1745 roku ta niderlandskim vchenim Piterom van Mushenbrukom z Lejdena u 1745 1746 rokah 1 Svoye najmenuvannya prilad otrimav vidpovidno do nazvi mista Poyava Lejdenskoyi banki mala fundamentalne znachennya dlya vsih podalshih doslidzhen v galuzi elektriki oskilki danij vinahid aktivno vikoristovuvavsya pri provedenni bagatoh rannih eksperimentiv v comu napryamku Do yiyi poyavi doslidnikam z metoyu zberezhennya elektrichnogo zaryadu dovodilosya vdavatisya do vikoristannya gromizdkih izolovanih providnikiv Lejdenska banka stala bilsh kompaktnoyu alternativoyu Za yiyi dopomogoyu doslidzhuvalisya elektroprovidni vlastivosti deyakih materialiv ta shvidkist rozpovsyudzhennya elektriki zokrema vdalosya vstanoviti sho metali ta voda za vinyatkom distilovanoyi vodi ye najkrashimi providnikami V nash chas Lejdenska banka zastosovuyetsya tilki v demonstracijnih cilyah yak komponent elektrofornoyi mashini V elektrotehnici vona povnistyu vitisnena bilsh yemnisnimi ta zruchnimi u vikoristanni visokovoltnimi kondensatorami zakritogo tipu Zmist 1 Istoriya 2 Budova 3 Zberezhennya zaryadu 4 Zalishkovij zaryad 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVzhe u Starodavnij Greciyi bulo vidomo sho shmatki burshtinu yaksho yih poterti mozhut prityaguvati do sebe legki ob yekti Burshtin elektrizuyetsya za rahunok triboelektrichnogo efektu tobto zavdyaki mehanichnomu rozdilennyu zaryadiv u dielektriku Same vid greckoyi nazvi burshtinu hlektron elektron pohodit suchasnij termin elektrika Blizko 1650 h rokiv Otto fon Gerike zbuduvav prostij elektrostatichnij generator en u viglyadi sirchanoyi kuli rozmishenoyi na valu yakij mig vilno obertatisya Nakopichennya elektrichnogo zaryadu vidbuvalosya koli Gerike shvidko prokruchuvav val trimayuchi pri comu ruku navproti kuli Cej eksperiment nadihnuv podalshu rozrobku dekilkoh tipiv tertyevih mashin yaki zrobili znachnij vnesok v doslidzhennya elektriki Ideya Lejdenskoyi banki bula vidkrita nezalezhno dvoma kolektivami nimeckim svyashenikom yuristom ta vchenim Evaldom Georgom fon Klejstom ta golandskim fizikom Piterom van Mushenbrukom razom iz jogo studentom Andreasom Kuneusom 2 Ci vcheni rozrobili Lejdensku banku pid chas praci nad teoriyeyu elektriki v yakij elektrika rozglyadalas yak ridina Tomu voni spodivalisya stvoriti banku zdatnu cyu ridinu vpijmati 3 U 1744 roci koli fon Klejst obgornuv sklyanu banku sribnoyu folgoyu i zaryadiv folgu vid tertyevoyi mashini vin otrimav vidchutnij udar elektrichnim strumom Ce perekonalo jogo v tomu sho stvorenij pristrij zdaten nakopichuvati elektrichnij zaryad Efekti ciyeyi Klejstovoyi banki buli nezalezhno vidkriti priblizno v toj samij chas niderlandskimi vchenimi Mushenbrukom ta Kuneusom v universiteti Lejdena Mushenbruk spovistiv pro svoye vidkrittya francuzke naukove spivtovaristvo de cej vinahid i otrimav nazvu Lejdenska banka Daniel Gralat stav pershim hto z metoyu zbilshennya maksimalnogo zberigayemogo zaryadu z yednav dekilka banok paralelno u viglyadi yedinoyi batareyi kondensatoriv 4 Termin batareya v comu vidnoshenni vpershe zastosuvav Bendzhamin Franklin 5 yakij vikoristav analogiyu z artilerijskoyu batareyeyu grupa garmat zibranih v odnomu misci V podalshomu cej termin stav zastosovuvatisya po vidnoshennyu do spoluchenn z dekilkoh galvanichnih elementiv Cherez sto rokiv pislya svogo vidkrittya na seredinu XIX stolittya Lejdenska banka stala dosit rozpovsyudzhenim ta shiroko vidomim pristroyem Vona znajshla ryad zastosuvan v togochasnomu obladnanni napriklad v iskrovih peredavachah ta v medichnih priladah priznachenih dlya elektroterapiyi Na pochatok XX stolittya mozhlivosti Lejdenskih banok perestali zadovolnyati vimogam novostvorenoyi tehniki Zastosuvannya elektrichnih yemnostej v galuzi radio vimagalo zmenshennya yih rozmiru ta znizhennya nebazhanih elektrichnih parametriv induktivnosti i oporu Poyava novih vdoskonalenih dielektrikiv dozvolila peretvoriti Lejdensku banku u suchasnu formu elektrichnoyi yemnosti kondensator Budova Redaguvati nbsp Rannya Lejdenska banka z vodnim napovnennyam nbsp Malyunok Lejdenskoyi banki z pidruchnika fiziki 1914 roku nbsp Lejdenska banka v rozriziOsnovnim elementom danogo priladu ye sklyana banka zovnishnya ta vnutrishnya poverhni yakoyi vkriti strumoprovidnoyu metalevoyu folgoyu Pokrittya oboh poverhon ne mayut kontaktu mizh soboyu i zakinchuyutsya na deyakij vidstani vid girla banki z metoyu zapobigannya viniknennyu elektrichnih rozryadiv mizh nimi Kriz girlo banki prohodit strumoprovidnij elektrod u viglyadi strizhnya yakij pevnim chinom elektrichno poyednano z vnutrishnoyu folgoyu zazvichaj za dopomogoyu metalevogo lancyuzhka Zaryadzhannya banki vidbuvayetsya cherez elektrod za dopomogoyu dzherela elektrichnogo zaryadu napriklad elektrostatichnogo generatora pri comu zovnishnya poverhnya banki povinna buti zazemlena V rezultati obidvi poverhni banki zberigayut rivni po kilkosti ale protilezhni za znakom elektrichni zaryadi Najpershi zrazki cogo pristroyu yavlyali soboyu lishe sklyanu plyashku chastkovo zapovnenu vodoyu V seredinu plyashki cherez korok sho yiyi zakrivaye vvodivsya metalevij drit a v roli zovnishnoyi strumoprovidnoyi poverhni vistupala ruka eksperimentatora Dosit shvidko bulo viyavleno sho zovnishnyu poverhnyu krashe vkriti metalevoyu folgoyu Vatson 1746 zalishayuchi vodu v seredini yaka ne bula chistoyu i tomu mala elektroprovidnist yak providnik Cej vodyanij providnik za dopomogoyu lancyuga abo drotu otrimuvav kontakt iz zovnishnim terminalom yakij mav viglyad sferi z metoyu zapobigannya vtrat cherez koronnij rozryad U takij konstrukciyi v umovah silnogo elektrichnogo polya ta poganogo elektrichnogo kontaktu zaryad pochinaye peretikati z providnika na poverhnyu dielektrika Cherez ce ridinu vseredini plyashki mozhna zaminiti na pokrittya z metalevoyi folgi sho dast krashij rezultat Takim chinom na comu etapi Lejdenska banka vzhe peretvorilasya na konstrukciyu z dvoh metalevih poverhon rozdilenih sklyanim dielektrikom Pershi doslidniki v podalshomu viyavili vazhlivu zakonomirnist chim tonshim ye dielektrik i yak naslidok chim blizhche mizh soboyu roztashovani metalevi ploshini tim bilshij zaryad banka zberigaye za pevnoyi naprugi Podalshi praci v galuzi elektrostatiki viyavili sho dielektrichnij material v konstrukciyi banki ne ye obov yazkovim Jogo prisutnist lishe zbilshuye zagalnu yemnist pristroyu ta zapobigaye viniknennyu elektrichnih rozryadiv mizh elektrodami Dvi plastini na nevelikij vidstani odna vid odnoyi zdatni diyati yak kondensator navit u vakuumi Na pochatku velichina elektrichnoyi yemnosti vimiryuvalasya u kilkosti banok zadanogo rozmiru abo cherez sumarnu ploshu vkritoyi metalom poverhni Zvichajno v oboh vipadkah peredbachalosya sho inshi parametri Lejdenskih banok tovshina ta himichnij sklad skla konstrukciya banki tosho zalishayutsya bilsh mensh postijnimi Tipova Lejdenska banka ob yemom v odnu pintu mala elektrichnu yemnist blizko 1nF Zberezhennya zaryadu Redaguvati nbsp Banka yaka vidkrivayetsya 1876 rik nbsp Vimiryuvalna Lejdenska banka Yak poyasnennya principu roboti do pershih Lejdenskih banok zastosovuvalosya perekonannya sho elektrichnij zaryad v nih zberigayetsya u vodi Doslidi Franklina priveli jogo do visnovku sho zaryad zberigayetsya ne u vodi yak vvazhali inshi a u skli Dlya demonstraciyi cogo vikoristovuvavsya poshirenij eksperiment u yakomu Lejdenska banka pislya zaryadzhannya rozbiralasya na komponenti Ce dozvolyalo pokazati sho zaryad rozmishuyetsya same na dielektriku a ne v plastinah Pershij priklad demonstraciyi podibnogo eksperimentu zafiksovano v listi Franklina vid 1749 roku 6 Franklin rozrobiv Lejdensku banku zdatnu vidkrivatisya yaka skladalasya iz sklyanoyi chashki shilno zatisnutoyi mizh dvoma inshimi metalevimi chashkami tochno pidibranogo rozmiru Taka konstrukciya shiroko vikoristovuvalasya pri demonstraciyah na yakih pislya zaryadzhannya banki visokoyu naprugoyu yiyi oberezhno rozbirali Viyavlyalosya sho usi okremi komponenti banki mozhna vilno trimati u rukah ne viklikavshi cim yiyi rozryadzhannya i yaksho pislya cogo banku zibrati znovu z yiyi dopomogoyu vse she mozhna otrimati veliku iskru Podibni doslidi zdavalosya perekonuyut v tomu sho kondensatori zberigayut svij zaryad v seredini dielektrika Taka teoriya vikladalasya vprodovzh XIX stolittya Tim ne mensh ce yavishe ye lishe osoblivim efektom viklikanim visokoyu naprugoyu na Lejdenskij banci 7 V Lejdenskij banci yaka vidkrivayetsya zaryad perenositsya na poverhnyu sklyanoyi chashki vnaslidok koronogo rozryadu v toj moment koli banku rozbirayut Trimannya u rukah sklyanoyi chashki ne stvoryuye elektrichnogo kontaktu dostatnogo dlya povnogo znyattya z neyi usogo poverhnevogo zaryadu Ce i staye dzherelom zalishkovogo zaryadu pislya togo yak banku zbirayut znovu Sodovo vapnyane sklo ye gigroskopichnim unaslidok chogo na jogo poverhni utvoryuyetsya chastkovo elektroprovidne pokrittya yake trimaye zaryad 7 Addenbruk u 1922 roci znajshov sho u Lejdenskih banok vigotovlenih z parafinovogo vosku abo prosmazhenogo skla dlya vidalennya vologi zaryad zavzhdi zalishayetsya na metalevih plastinah 8 U 1944 roci Dzhon Zeleni en pidtverdiv ci rezultati a takozh dodatkovo sposterigav perenesennya koronnogo zaryadu 9 V osnovnomu u kondensatorah zaryad zberigayetsya ne u dielektriku a na vnutrishnih poverhnyah metalevih plastin tak samo yak i u vakuumnomu kondensatori z vakuumom mizh plastinami 10 Zalishkovij zaryad RedaguvatiYaksho zaryadzhenu Lejdensku banku rozryaditi cherez korotke zamikannya yiyi vnutrishnih ta zovnishnih poverhon a pislya cogo zalishiti na dekilka hvilin to viyavitsya sho za cej chas banka vidnovila chastinu svogo pochatkovogo zaryadu Ce mozhna pereviriti zakorotivshi poverhni banki she raz sho vikliche poyavu drugoyi iskri 11 Chasto taku diyu mozhna povtoryuvati z perervami do 4 5 raziv otrimuyuchi kozhnogo razu novu iskru desho menshoyi dovzhini Cej efekt poyasnyuyetsya dielektrichnim poglinannyam 12 Div takozh RedaguvatiDzvoniki Franklina ElektroforPrimitki Redaguvati Biografiya Piter Petrus van Mushenbruk Musschenbroek angl Arhiv originalu za 26 bereznya 2009 Procitovano 26 bereznya 2009 Lyudina abo Materiya Ernst Lers Proekt Gutenberg Tomas S Kunn Struktura naukovih revolyucij Chikago Illinojs Vidavnictvo Universitetu Chikago 1996 storinka 17 Lejdensku banku vinajdeno Vsesvitnya Shkola angl Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2007 Procitovano 7 chervnya 2013 Bendzhamin Franklin et al Leonard V Labari ed Bumagi Bendzhamina Franklina Nyu Heven Konnektikut Vidavnictvo Jyelskogo Universitetu 1961 tom 3 storinka 352 Arhivovano 17 grudnya 2017 u Wayback Machine List do Pitera Kollinsona kviten 29 1749 paragraf 18 List IV Bendzhamin Franklin do Pitera Kollinsona kviten 29 1749 Biglou tom II str 237 253 PDF iz fragmentami angl a b Mills Allan gruden 2008 Chastina 6 Lejdenska banka ta inshi kondensatori Bulletin of the Scientific Instrument Society Velika Britaniya 99 20 22 Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2010 Vkazano bilsh nizh odin work ta journal dovidka Addenbruk G L berezen 1922 Vivchennya eksperimentu Franklina z Lejdenskoyu bankoyu iz ruhomimi pokrittyami Philosophical Magazine Ser 6 SShA Taylor amp Francis 43 255 489 493 doi 10 1080 14786442208633901 Procitovano 22 chervnya 2010 Zeleni Dzhon gruden 1944 Sposterezhennya ta eksperimenti iz kondensatorami zi znimnimi pokrittyami Am J Phys SShA AAPT 12 6 329 339 Bibcode 1944AmJPh 12 329Z doi 10 1119 1 1990632 accessdate vimagaye url dovidka Bitti Bill 1996 Skargi na kondensatori Science misconceptions in K 6 textbooks and popular culture Science Hobbyist vebsajt Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 12 chervnya 2010 Elektrostatika Britanska Enciklopediya vidannya 11 9 The Encyclopaedia Britannica Co 1910 pp 246 Arhiv originalu za 17 chervnya 2013 https web archive org web 20130617164112 http books google com books id t 0tAAAAIAAJ amp pg PA246 amp lpg PA246 Procitovano 2010 06 12 Graf Rudolf V 1999 Suchasnij elektronnij slovnik vidannya 7 Newnes s 192 ISBN 0 7506 9866 7 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2013 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lejdenska bankaLejdenska banka Interaktivnij Java kurs National High Magnetic Field Laboratory angl Lejdenska banka ros Arhivovano 7 grudnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lejdenska banka amp oldid 36397860