www.wikidata.uk-ua.nina.az

Легітимація Легітима ція від лат lex legis legitimus legitima legitimum закон законний правомірний належний пристойний п

Легітимація

Легітима́ція (від лат. lex, legis, legitimus, legitima, legitimum — закон, законний, правомірний, належний, пристойний, правильний, дійсний) — 1) процес визнання соціальними суб'єктами значущості суспільно-політичної реальності як в цілому, так і в її окремих проявах та складових (М.Вебер); 2) способи пояснення і виправдання соціальних та політичних відносин, їхня когнітивна та нормативна інтерпретація (П.Бергер,Т.Лукман).

Етимологія терміну Редагувати

Слово «легітимація» походить від групи однокореневих латинських слів lex, legis (закон, юридична норма, правило, принцип, порядок, право управління, влада), legitimus, legitima, legitimum (згідний з законами, законний, правомірний, юридичний, правовий, належний, пристойний, неабиякий, правильний, дійсний), legitime (законно, згідно з законами, правомірно, належним чином), legitima, legitimorum (узаконені правила, формальності, розпорядження, статути), legitimare (узаконювати), legitimatus (узаконений). Як синонім прислівника legitime (законно, правомірно) словник Й. Х. Дворецького наводить слово juste (справедливо, законно, по праву, по справедливості), а як близьке за значенням слову legitimus (законний, правомірний) вказується на potestas (панування, влада, можливість, дозвіл, владика, владар, пан, значення, смисл). В обох випадках міститься посилання на Цицерона як на автора, в роботах якого зустрічається вживання згаданих слів як близьких за значенням. Отже, ще до початку нашої ери латинські слова, на основі яких утворились модерні поняття «легітимність», «легітимний», «легітимація», мали значення «законність», «влада», «справедливість», «право управління», «належний», «правомірний» та «правильний». Вони мають відношення, як мінімум, до чотирьох дискурсів: правового, політичного, етичного та логічного.

У низці європейських мов слово «легітимація» та однокореневі з ним лексичні одиниці починають вживатись із ХІІІ століття, спочатку у французькій мові, а згодом (з XV ст.) — у англійській та інших. Їх використовували такі англійські класики, як Даніель Дефо («Робінзон Крузо»), Томас Гоббс («Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і цивільної»), Джон Локк («Два трактати про державне правління»).

У ході історії розвитку мов, відповідно до авторитетніших західних словників, значення слова «легітимація» та споріднених з ним дещо розширилось. Так, відповідно до «The Oxford English Dictionary», під словом «легітимний» розуміється: «той, що проголошується законним», «відповідний закону чи правилу», «санкціонований, уповноважений чи дозволений законом», «правиль-ний», «обов'язковий», «належний», «доречний», «нормальний», «звичайний», «систематичний», «відповідний визнаному стандартному типу», «санкціонованиий законами умовиводу, аргументації», «логічно прийнятний, припустимий як висновок». За «Webster's New Universal Unabridged Dictionary» «легітимний» означає також санкціонований або звичаєм, або законом, справедливий, обґрунтований. Цікаво відзначити, що «Longman Dictionary of Contemporary English» долає тенденцію бачити у поняттях «легітимність» та «легітимувати» у цілому лише позитивні конотації. Так, за цим словником в одному із значень слово «легітимувати» означає «подавати щось несправедливе або морально негідне прийнятним і правильним». В основному ж традиція вживання слів «легітимація», «легітимність», «легітимувати» закріпляє за ними позитивне значення.

Легітимація політичної влади Редагувати

Поняття легітимації політичної влади позначає процес набуття політичною владою суспільної значущості. Достатня значущість політичної влади, яка може розумітись як її легітимність, надає можливість носіям влади здійснювати визначальний вплив на суспільно-політичні процеси. Поняття легітимації політичної влади характеризує процес, який містить дві взаємодійні та взаємоспрямовані складові. Перша складова — це постійна інституціоналізована діяльність суб'єктів політики щодо забезпечення легітимністю своїх претензій на здобуття, реалізацію чи розширення влади. Друга складова — це визнання значущості цих претензій суспільством, його групами чи окремими особами, яка виражається у вірі, довірі, згоді, підтримці ними політичних суб'єктів у боротьбі за владу та її реалізацію.

Підходи до визначення сутності легітимації політичної влади Редагувати

В науковому та практично-політичному дискурсах поняття «легітимація» вживається в різних значеннях. За критерієм суб'єкта легітимаційних відносин можна виділити чотири підходи до розуміння терміна «легітимація політичної влади»:

  1. елітистський (в основі — уявлення про легітимність як результат діяльності еліти з виправдання влади),
  2. демократичний (передбачає розуміння легітимності як визнання з боку суспільства),
  3. тоталітаристський (легітимність як єдність обґрунтування та визнання, коли обґрунтування просто не може бути не визнано, оскільки виходить від влади, а влада орієнтується на цінності, символи та прагнення суспільства, на підставі яких має здійснюватись беззастережне визнання),
  4. об'єктивістський (легітимність як об'єктивна відповідність влади принципам функціонування суспільства чи уявленням його представників, а зовсім не результат обґрунтування та визнання).

Більш доцільним є поєднання перших двох підходів — елітистського та демократичного, оскільки їх синтез евристично більш виправданий з огляду на необхідність вивчення як процесу забезпечення легітимності правлячими політичними силами, так і пов'язаного з ним процесу визнання влади з боку суспільства.

Технології легітимації політичної влади Редагувати

Поняття «технології легітимації політичної влади» охоплює всі можливі процеси, процедури, способи та прийоми, які стосуються легітимації влади та спрямовуються на найбільш оптимальне та ефективне досягнення суспільного визнання політичної влади в інтересах тих чи інших учасників політичного процесу.

Технології легітимації політичної влади є політичними практиками, які істотно змінюють ступінь легітимності влади політичних суб'єктів, посилюючи чи послаблюючи їх соціальну підтримку, тим самим, спрощуючи чи ускладнюючи їм процес здобуття чи реалізації влади.

Виходячи з того, що, по-перше, легітимність є своєрідним нематеріальним, духовним ресурсом, використання якого полегшує процеси здобуття, утримання та реалізації влади, роблячи їх менш затратними та більш результативними; по-друге, універсальною й іманентною характеристикою будь-яких технологій виступає ефективність, технології легітимації політичної влади виступають подвійним ресурсом здобуття та реалізації влади.

З одного боку, технології легітимації полегшують та роблять більш ефективним процес отримання легітимності політичними суб'єктами, що є носіями або претендентами на владу, з іншого боку — сама легітимність політичних суб'єктів спрощує реалізацію або здобуття ними влади.

Роль технологій легітимації як подвійного ресурсу здобуття та реалізації влади зумовлює їх розгляд як необхідної складової процесів боротьби за владу, її розподіл та використання.

Більш досконалі технології забезпечують суб'єктам політики більш легку та стійку перемогу за владний вплив, а менш ефективні — неухильно послаблюють значущість суб'єктів у політичних процесах разом з їхніми ідеями, критеріями оцінювання наявної політичної реальності та проектами суспільно-політичних перетворень.

Досконалість технологій легітимації означає їхню ефективність, яка може визначатись як універсальними чинниками, спільними для усіх технологій такого роду, так і контекстуальними детермінантами, що являють собою вимоги середовища, в якому здійснюються ці технології. Такими контекстуальними детермінантами є специфіка процесів здобуття, зміцнення та реалізації влади, які принципово відрізняються за своєю сутністю та умовами діяльності суб'єктів політики в залежності від їх відношення до влади, а також соціокультурні та суспільно-політичні особливості розгортання технологій легітимації влади.

У контексті здобуття влади на перше місце за важливістю виходить функція делегітимації чинної влади, у контексті зміцнення влади — функція недопущення прийнятної для більшості альтернативи правлячим силам, у контексті реалізації влади — функція забезпечення незаперечної значущості владних рішень для більшості суспільства.

Одним із універсальних моментів будь-яких технологій легітимації політичної влади є їхнє спільне функціональне призначення — легітимність влади. Оскільки легітимність є результатом взаємодії влади та суспільства, технології легітимації спрямовуються на конструювання відносин взаємодії та співробітництва, а їх вплив на свідомість та поведінку суб'єктів соціального визнання влади обумовлений вимогою забезпечення умов щільної та довготривалої взаємодії.

Серед спільних функцій технологій легітимації найбільш важливими є, по-перше, посилення впливу чи контролю з боку суб'єктів політики над громадською думкою та політичною поведінкою більшої частини суспільства з метою забезпечення необхідного рівня легітимності для здобуття, збереження, посилення чи використання влади; по-друге, побудова міцних відносин взаємодії та співробітництва між політичними акторами та суспільними силами на довготривалій основі.

В сучасних політичних умовах боротьба за легітимність влади — це боротьба за її визнання більшістю суспільства, яка репрезентує його загальну волю. Здатність заволодіти симпатіями більшості суспільства та зберегти їх є стратегічною метою технологій легітимації політичної влади.

Будь-яка політична сила лише завдяки згоді більшості (можливо, мовчазної) може ефективно володарювати. Якщо згоди більшості немає, немає і легітимності діючої влади, а відтак — ефективність такої влади є низькою, оскільки для прийняття та реалізації політичних рішень не вистачає доброї волі як додаткового ресурсу влади та, внаслідок цього, виникає потреба застосування більшого обсягу організаційних, фінансових та інших ресурсів, спрямованих на стимулювання чи примушення виконання владних вимог і боротьбу із саботажем, прихованою та відкритою протидією, наростаючим потоком руйнівної критики, зневір'ям у позитивні перспективи перебування при владі певних політичних сил, зростанням популярності альтернативних політичних проектів і пов'язаних з ними опозиційних сил.

Легітимність влади як результат дії технологій легітимації — це переважна добровільність її прийняття суспільством як найбільш відповідної вимогам та викликам суспільно-політичної реальності. Добровільність випливає з переконання, що політична влада адекватно репрезентує суспільні інтереси та цінності в наявній суспільно-політичній ситуації, а це, у свою чергу, передбачає уявну, символічну чи дійсну співучасть у втіленні поставлених завдань і намічених планів діючої влади та розділення відповідальності з нею за всі наслідки її заходів. Інакше кажучи, легітимність діючої політичної влади має приводити до солідарності суспільства з державою, коли державні інститути сприймаються не як засоби примушення суспільства, а як засоби його об'єднання, удосконалення та подальшого звільнення від усіх форм примушення.

Посилання Редагувати

  1. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь [Текст]. Около 50 000 слов / И. Х. Дворецкий; изд. 2-е, переработ. и доп. — М.: Русский язык, 1976. — С.584,588
  2. ↑ Webster's New Universal Unabridged Dictionary [Text]. Deluxe Second Edition. — New York: Simon and Schuster, Tree of Knowledge, 1983. — P.1035
  3. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь [Текст]. Около 50 000 слов / И. Х. Дворецкий; изд. 2-е, переработ. и доп. — М.: Русский язык, 1976. — С.584,789
  4. Dictionnaire Etymologique du Français par Jaçueline Picoche. Agrégée de grammaire Docteur ès lettres [Texte]. — Paris: les usuels du Pobert, 1983. — Р.394
  5. [The Oxford English Dictionary [Text]. — Vol.VI (L-M). — Oxford: At the Clarendon Press, 1970. — Р.189-190
  6. The Oxford English Dictionary [Text]. — Vol.VI (L-M). — Oxford: At the Clarendon Press, 1970. — Р.189-190
  7. The Oxford English Dictionary [Text]. — Vol.VI (L-M). — Oxford: At the Clarendon Press, 1970. — Р.189
  8. Longman Dictionary of Contemporary English [Text]. — Third Edition. — Oxford; Barcelona: Longman, 2000. — P.807
  9. Висоцький О. Ю. Технології легітимації політичної влади: теорія та практика.[недоступне посилання]— Дніпропетровськ: Пороги, 2010. — C.55-56
  10. Там же. — C.19-20[недоступне посилання]
  11. Там же. — C.266[недоступне посилання з червня 2019]
  12. Там же. — C.129[недоступне посилання з червня 2019]
  13. ↑ Там же[недоступне посилання з червня 2019]
  14. Там же. — C.129-130[недоступне посилання з червня 2019]
  15. Там же. — C.130[недоступне посилання з червня 2019]
  16. Там же/ — C.130-131[недоступне посилання з червня 2019]
  17. Там же. — C.131[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  1. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания [Текст] / П.Бергер, Т.Лукман. — М.: «Academia-Центр», «МЕДИУМ», 1995. — 323 с.
  2. Висоцький О. Ю. Технології легітимації політичної влади: теорія та практика Дніпропетровськ: Пороги, 2010. — 318 с.
  3. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь [Текст]. Около 50 000 слов / И. Х. Дворецкий; изд. 2-е, переработ. и доп. — М.: Русский язык, 1976. — 1096 с.
  4. Dictionnaire Etymologique du Français par Jaçueline Picoche. Agrégée de grammaire Docteur ès lettres [Texte]. — Paris: les usuels du Pobert, 1983. — 830 p.
  5. Longman Dictionary of Contemporary English [Text]. — Third Edition. — Oxford; Barcelona: Longman, 2000. — 1668 p.
  6. The Oxford English Dictionary [Text]. — Vol.VI (L-M). — Oxford: At the Clarendon Press, 1970. — 528+820 p.
  7. Weber M. The Theory of Social and Economic Organization [Text] / М.Weber. — N.Y.: The Free Press; London: Collier-Macmillan Limited, 1968. — 436 p.
  8. Webster's New Universal Unabridged Dictionary [Text]. Deluxe Second Edition. — New York: Simon and Schuster, Tree of Knowledge, 1983. — 2129 + 160 p.

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Legitima ciya vid lat lex legis legitimus legitima legitimum zakon zakonnij pravomirnij nalezhnij pristojnij pravilnij dijsnij 1 proces viznannya socialnimi sub yektami znachushosti suspilno politichnoyi realnosti yak v cilomu tak i v yiyi okremih proyavah ta skladovih M Veber 2 sposobi poyasnennya i vipravdannya socialnih ta politichnih vidnosin yihnya kognitivna ta normativna interpretaciya P Berger T Lukman Zmist 1 Etimologiya terminu 2 Legitimaciya politichnoyi vladi 3 Pidhodi do viznachennya sutnosti legitimaciyi politichnoyi vladi 4 Tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi 5 Posilannya 6 Dzherela 7 Literatura 8 Div takozhEtimologiya terminu RedaguvatiSlovo legitimaciya pohodit vid grupi odnokorenevih latinskih sliv lex legis zakon yuridichna norma pravilo princip poryadok pravo upravlinnya vlada legitimus legitima legitimum zgidnij z zakonami zakonnij pravomirnij yuridichnij pravovij nalezhnij pristojnij neabiyakij pravilnij dijsnij legitime zakonno zgidno z zakonami pravomirno nalezhnim chinom legitima legitimorum uzakoneni pravila formalnosti rozporyadzhennya statuti 1 legitimare uzakonyuvati legitimatus uzakonenij 2 Yak sinonim prislivnika legitime zakonno pravomirno slovnik J H Dvoreckogo navodit slovo juste spravedlivo zakonno po pravu po spravedlivosti a yak blizke za znachennyam slovu legitimus zakonnij pravomirnij vkazuyetsya na potestas panuvannya vlada mozhlivist dozvil vladika vladar pan znachennya smisl 3 V oboh vipadkah mistitsya posilannya na Cicerona yak na avtora v robotah yakogo zustrichayetsya vzhivannya zgadanih sliv yak blizkih za znachennyam Otzhe she do pochatku nashoyi eri latinski slova na osnovi yakih utvorilis moderni ponyattya legitimnist legitimnij legitimaciya mali znachennya zakonnist vlada spravedlivist pravo upravlinnya nalezhnij pravomirnij ta pravilnij Voni mayut vidnoshennya yak minimum do chotiroh diskursiv pravovogo politichnogo etichnogo ta logichnogo U nizci yevropejskih mov slovo legitimaciya ta odnokorenevi z nim leksichni odinici pochinayut vzhivatis iz HIII stolittya spochatku u francuzkij movi 4 a zgodom z XV st u anglijskij 5 ta inshih Yih vikoristovuvali taki anglijski klasiki yak Daniel Defo Robinzon Kruzo Tomas Gobbs Leviafan abo Materiya forma i vlada derzhavi cerkovnoyi i civilnoyi Dzhon Lokk Dva traktati pro derzhavne pravlinnya 6 U hodi istoriyi rozvitku mov vidpovidno do avtoritetnishih zahidnih slovnikiv znachennya slova legitimaciya ta sporidnenih z nim desho rozshirilos Tak vidpovidno do The Oxford English Dictionary pid slovom legitimnij rozumiyetsya toj sho progoloshuyetsya zakonnim vidpovidnij zakonu chi pravilu sankcionovanij upovnovazhenij chi dozvolenij zakonom pravil nij obov yazkovij nalezhnij dorechnij normalnij zvichajnij sistematichnij vidpovidnij viznanomu standartnomu tipu sankcionovaniij zakonami umovivodu argumentaciyi logichno prijnyatnij pripustimij yak visnovok 7 Za Webster s New Universal Unabridged Dictionary legitimnij oznachaye takozh sankcionovanij abo zvichayem abo zakonom spravedlivij obgruntovanij 2 Cikavo vidznachiti sho Longman Dictionary of Contemporary English dolaye tendenciyu bachiti u ponyattyah legitimnist ta legitimuvati u cilomu lishe pozitivni konotaciyi Tak za cim slovnikom v odnomu iz znachen slovo legitimuvati oznachaye podavati shos nespravedlive abo moralno negidne prijnyatnim i pravilnim 8 V osnovnomu zh tradiciya vzhivannya sliv legitimaciya legitimnist legitimuvati zakriplyaye za nimi pozitivne znachennya Legitimaciya politichnoyi vladi RedaguvatiPonyattya legitimaciyi politichnoyi vladi poznachaye proces nabuttya politichnoyu vladoyu suspilnoyi znachushosti Dostatnya znachushist politichnoyi vladi yaka mozhe rozumitis yak yiyi legitimnist nadaye mozhlivist nosiyam vladi zdijsnyuvati viznachalnij vpliv na suspilno politichni procesi Ponyattya legitimaciyi politichnoyi vladi harakterizuye proces yakij mistit dvi vzayemodijni ta vzayemospryamovani skladovi Persha skladova ce postijna institucionalizovana diyalnist sub yektiv politiki shodo zabezpechennya legitimnistyu svoyih pretenzij na zdobuttya realizaciyu chi rozshirennya vladi Druga skladova ce viznannya znachushosti cih pretenzij suspilstvom jogo grupami chi okremimi osobami yaka virazhayetsya u viri doviri zgodi pidtrimci nimi politichnih sub yektiv u borotbi za vladu ta yiyi realizaciyu 9 Pidhodi do viznachennya sutnosti legitimaciyi politichnoyi vladi RedaguvatiV naukovomu ta praktichno politichnomu diskursah ponyattya legitimaciya vzhivayetsya v riznih znachennyah Za kriteriyem sub yekta legitimacijnih vidnosin mozhna vidiliti chotiri pidhodi do rozuminnya termina legitimaciya politichnoyi vladi elitistskij v osnovi uyavlennya pro legitimnist yak rezultat diyalnosti eliti z vipravdannya vladi demokratichnij peredbachaye rozuminnya legitimnosti yak viznannya z boku suspilstva totalitaristskij legitimnist yak yednist obgruntuvannya ta viznannya koli obgruntuvannya prosto ne mozhe buti ne viznano oskilki vihodit vid vladi a vlada oriyentuyetsya na cinnosti simvoli ta pragnennya suspilstva na pidstavi yakih maye zdijsnyuvatis bezzasterezhne viznannya ob yektivistskij legitimnist yak ob yektivna vidpovidnist vladi principam funkcionuvannya suspilstva chi uyavlennyam jogo predstavnikiv a zovsim ne rezultat obgruntuvannya ta viznannya Bilsh docilnim ye poyednannya pershih dvoh pidhodiv elitistskogo ta demokratichnogo oskilki yih sintez evristichno bilsh vipravdanij z oglyadu na neobhidnist vivchennya yak procesu zabezpechennya legitimnosti pravlyachimi politichnimi silami tak i pov yazanogo z nim procesu viznannya vladi z boku suspilstva 10 Tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi RedaguvatiPonyattya tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi ohoplyuye vsi mozhlivi procesi proceduri sposobi ta prijomi yaki stosuyutsya legitimaciyi vladi ta spryamovuyutsya na najbilsh optimalne ta efektivne dosyagnennya suspilnogo viznannya politichnoyi vladi v interesah tih chi inshih uchasnikiv politichnogo procesu 11 Tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi ye politichnimi praktikami yaki istotno zminyuyut stupin legitimnosti vladi politichnih sub yektiv posilyuyuchi chi poslablyuyuchi yih socialnu pidtrimku tim samim sproshuyuchi chi uskladnyuyuchi yim proces zdobuttya chi realizaciyi vladi 12 Vihodyachi z togo sho po pershe legitimnist ye svoyeridnim nematerialnim duhovnim resursom vikoristannya yakogo polegshuye procesi zdobuttya utrimannya ta realizaciyi vladi roblyachi yih mensh zatratnimi ta bilsh rezultativnimi po druge universalnoyu j imanentnoyu harakteristikoyu bud yakih tehnologij vistupaye efektivnist tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi vistupayut podvijnim resursom zdobuttya ta realizaciyi vladi 13 Z odnogo boku tehnologiyi legitimaciyi polegshuyut ta roblyat bilsh efektivnim proces otrimannya legitimnosti politichnimi sub yektami sho ye nosiyami abo pretendentami na vladu z inshogo boku sama legitimnist politichnih sub yektiv sproshuye realizaciyu abo zdobuttya nimi vladi 13 Rol tehnologij legitimaciyi yak podvijnogo resursu zdobuttya ta realizaciyi vladi zumovlyuye yih rozglyad yak neobhidnoyi skladovoyi procesiv borotbi za vladu yiyi rozpodil ta vikoristannya 13 Bilsh doskonali tehnologiyi zabezpechuyut sub yektam politiki bilsh legku ta stijku peremogu za vladnij vpliv a mensh efektivni neuhilno poslablyuyut znachushist sub yektiv u politichnih procesah razom z yihnimi ideyami kriteriyami ocinyuvannya nayavnoyi politichnoyi realnosti ta proektami suspilno politichnih peretvoren 14 Doskonalist tehnologij legitimaciyi oznachaye yihnyu efektivnist yaka mozhe viznachatis yak universalnimi chinnikami spilnimi dlya usih tehnologij takogo rodu tak i kontekstualnimi determinantami sho yavlyayut soboyu vimogi seredovisha v yakomu zdijsnyuyutsya ci tehnologiyi Takimi kontekstualnimi determinantami ye specifika procesiv zdobuttya zmicnennya ta realizaciyi vladi yaki principovo vidriznyayutsya za svoyeyu sutnistyu ta umovami diyalnosti sub yektiv politiki v zalezhnosti vid yih vidnoshennya do vladi a takozh sociokulturni ta suspilno politichni osoblivosti rozgortannya tehnologij legitimaciyi vladi 15 U konteksti zdobuttya vladi na pershe misce za vazhlivistyu vihodit funkciya delegitimaciyi chinnoyi vladi u konteksti zmicnennya vladi funkciya nedopushennya prijnyatnoyi dlya bilshosti alternativi pravlyachim silam u konteksti realizaciyi vladi funkciya zabezpechennya nezaperechnoyi znachushosti vladnih rishen dlya bilshosti suspilstva 13 Odnim iz universalnih momentiv bud yakih tehnologij legitimaciyi politichnoyi vladi ye yihnye spilne funkcionalne priznachennya legitimnist vladi Oskilki legitimnist ye rezultatom vzayemodiyi vladi ta suspilstva tehnologiyi legitimaciyi spryamovuyutsya na konstruyuvannya vidnosin vzayemodiyi ta spivrobitnictva a yih vpliv na svidomist ta povedinku sub yektiv socialnogo viznannya vladi obumovlenij vimogoyu zabezpechennya umov shilnoyi ta dovgotrivaloyi vzayemodiyi 13 Sered spilnih funkcij tehnologij legitimaciyi najbilsh vazhlivimi ye po pershe posilennya vplivu chi kontrolyu z boku sub yektiv politiki nad gromadskoyu dumkoyu ta politichnoyu povedinkoyu bilshoyi chastini suspilstva z metoyu zabezpechennya neobhidnogo rivnya legitimnosti dlya zdobuttya zberezhennya posilennya chi vikoristannya vladi po druge pobudova micnih vidnosin vzayemodiyi ta spivrobitnictva mizh politichnimi aktorami ta suspilnimi silami na dovgotrivalij osnovi 13 V suchasnih politichnih umovah borotba za legitimnist vladi ce borotba za yiyi viznannya bilshistyu suspilstva yaka reprezentuye jogo zagalnu volyu Zdatnist zavoloditi simpatiyami bilshosti suspilstva ta zberegti yih ye strategichnoyu metoyu tehnologij legitimaciyi politichnoyi vladi 13 Bud yaka politichna sila lishe zavdyaki zgodi bilshosti mozhlivo movchaznoyi mozhe efektivno volodaryuvati Yaksho zgodi bilshosti nemaye nemaye i legitimnosti diyuchoyi vladi a vidtak efektivnist takoyi vladi ye nizkoyu oskilki dlya prijnyattya ta realizaciyi politichnih rishen ne vistachaye dobroyi voli yak dodatkovogo resursu vladi ta vnaslidok cogo vinikaye potreba zastosuvannya bilshogo obsyagu organizacijnih finansovih ta inshih resursiv spryamovanih na stimulyuvannya chi primushennya vikonannya vladnih vimog i borotbu iz sabotazhem prihovanoyu ta vidkritoyu protidiyeyu narostayuchim potokom rujnivnoyi kritiki znevir yam u pozitivni perspektivi perebuvannya pri vladi pevnih politichnih sil zrostannyam populyarnosti alternativnih politichnih proektiv i pov yazanih z nimi opozicijnih sil 16 Legitimnist vladi yak rezultat diyi tehnologij legitimaciyi ce perevazhna dobrovilnist yiyi prijnyattya suspilstvom yak najbilsh vidpovidnoyi vimogam ta viklikam suspilno politichnoyi realnosti Dobrovilnist viplivaye z perekonannya sho politichna vlada adekvatno reprezentuye suspilni interesi ta cinnosti v nayavnij suspilno politichnij situaciyi a ce u svoyu chergu peredbachaye uyavnu simvolichnu chi dijsnu spivuchast u vtilenni postavlenih zavdan i namichenih planiv diyuchoyi vladi ta rozdilennya vidpovidalnosti z neyu za vsi naslidki yiyi zahodiv Inakshe kazhuchi legitimnist diyuchoyi politichnoyi vladi maye privoditi do solidarnosti suspilstva z derzhavoyu koli derzhavni instituti sprijmayutsya ne yak zasobi primushennya suspilstva a yak zasobi jogo ob yednannya udoskonalennya ta podalshogo zvilnennya vid usih form primushennya 17 Posilannya Redaguvati Dvoreckij I H Latinsko russkij slovar Tekst Okolo 50 000 slov I H Dvoreckij izd 2 e pererabot i dop M Russkij yazyk 1976 S 584 588 a b Webster s New Universal Unabridged Dictionary Text Deluxe Second Edition New York Simon and Schuster Tree of Knowledge 1983 P 1035 Dvoreckij I H Latinsko russkij slovar Tekst Okolo 50 000 slov I H Dvoreckij izd 2 e pererabot i dop M Russkij yazyk 1976 S 584 789 Dictionnaire Etymologique du Francais par Jacueline Picoche Agregee de grammaire Docteur es lettres Texte Paris les usuels du Pobert 1983 R 394 The Oxford English Dictionary Text Vol VI L M Oxford At the Clarendon Press 1970 R 189 190 The Oxford English Dictionary Text Vol VI L M Oxford At the Clarendon Press 1970 R 189 190 The Oxford English Dictionary Text Vol VI L M Oxford At the Clarendon Press 1970 R 189 Longman Dictionary of Contemporary English Text Third Edition Oxford Barcelona Longman 2000 P 807 Visockij O Yu Tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi teoriya ta praktika nedostupne posilannya Dnipropetrovsk Porogi 2010 C 55 56 Tam zhe C 19 20 nedostupne posilannya Tam zhe C 266 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tam zhe C 129 nedostupne posilannya z chervnya 2019 a b v g d e zh Tam zhe nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tam zhe C 129 130 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tam zhe C 130 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tam zhe C 130 131 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tam zhe C 131 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Dzherela RedaguvatiVisockij O Yu Legitimaciya Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t T 2 Filosofiya prava H Pravo 2017 S 398 401 1 Visockij O Yu Tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi teoriya ta praktika Dnipropetrovsk Porogi 2010 318 s Legitimaciya Arhivovano 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 467 ISBN 966 7492 03 6 LEGITIMACIYa ETIChNA Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESULiteratura RedaguvatiBerger P Socialnoe konstruirovanie realnosti Traktat po sociologii znaniya Tekst P Berger T Lukman M Academia Centr MEDIUM 1995 323 s Visockij O Yu Tehnologiyi legitimaciyi politichnoyi vladi teoriya ta praktika Dnipropetrovsk Porogi 2010 318 s Dvoreckij I H Latinsko russkij slovar Tekst Okolo 50 000 slov I H Dvoreckij izd 2 e pererabot i dop M Russkij yazyk 1976 1096 s Dictionnaire Etymologique du Francais par Jacueline Picoche Agregee de grammaire Docteur es lettres Texte Paris les usuels du Pobert 1983 830 p Longman Dictionary of Contemporary English Text Third Edition Oxford Barcelona Longman 2000 1668 p The Oxford English Dictionary Text Vol VI L M Oxford At the Clarendon Press 1970 528 820 p Weber M The Theory of Social and Economic Organization Text M Weber N Y The Free Press London Collier Macmillan Limited 1968 436 p Webster s New Universal Unabridged Dictionary Text Deluxe Second Edition New York Simon and Schuster Tree of Knowledge 1983 2129 160 p Div takozh RedaguvatiVlada Legitimnist Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Legitimaciya amp oldid 40192508