Леглич річка в Україні протікає територією Кагарлицького району та Ржищівської міської ради Київської області права прит

Леглич — річка в Україні, протікає територією Кагарлицького району та Ржищівської міської ради Київської області, права притока Дніпра.

Леглич
Річка Леглич біля південної межі м. Ржищів
Витік	село Зікрачі
• висота, м	187
Гирло	Канівське водосховище, місто Ржищів
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна
Регіон	Київська область
Довжина	21 км
Притоки:	Хальча, Безіменна, Бистра (праві) Молодецька, Карча (ліві)

За народними переказами, колись річка була дуже чиста, можна було лягти лицем вниз та випити води. Від цього виразу «ляг лич», ймовірно, й походить назва річки.

Витоки річки (їх 2 основних) знаходяться за 2 км на північний захід від села Зікрачі. Річка протікає селом Зікрачі, де на ній влаштовано ставок. У межах села річка приймає свою першу ліву притоку. Далі річка протікає через село Воронівка, де на ній також влаштовано доволі великий ставок. Тут річка приймає наступну притоку — праву. На північній околиці села Демівщина річка різко змінює напрямок з південного на східний, у цьому місці приймаючи наступну праву притоку. У селі Кузьминці Леглич приймає ліву притоку Карчу. Останні 5 км течії річка протікає у межах міста Ржищів, де приймає 1 праву та 1 ліву притоки (ліва — Маківка. У межах Ржищева річка тече в доволі глибокій улоговині, русло тут дуже звивисте.

Останній кілометр течії Леглича являє собою невелику затоку, що утворилася внаслідок створення Канівського водосховища. У гирлі Леглича знаходиться Ржищівський порт.

Притоки: Хальча, Безіменна, Бистра (праві); Молодецька, Карча (ліві).

Згадки у художній літературі Редагувати

Річці присвячено один з віршів уродженки Ржищева Ліни Костенко: «Чомусь пам'ятаю, що річка звалася Леглич…»:

Чомусь пам'ятаю, що річка звалася Леглич.
Було в ній каміння — як сто бегемотячих спин.
А той цибатий, на клуні, звався лелечич.
А те запахуще — любидра, канупер і кмин.

Чомусь пам’ятаю — вночі ревли бегемоти.
Виходили з річки і дуже чомусь ревли.
І падали груші, і звались вони бергамоти.
Воли ремигали, і звались вони — воли.

Чомусь бегемоти випивали річку щоліта,
І пирхали важко рудими ніздрями злив.
Чомусь пам'ятаю, як плив між камінням шуліка,
Убитий шуліка чомусь між камінням плив…

Джерела Редагувати

. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 9 листопада 2015. ;
. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2015.
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 311

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.