Лев (Леон) II Кішка гербу Домброва (1663, за ін. дан., 1668, Ковель — 19 листопада 1728, Купичів) — греко-католицький митрополит Київський, Галицький та всієї Русі.
| Лев (Кішка) Лукаш Кішка | |
| 17 вересня 1714 — 19 листопада 1728 | |
|---|---|
| Обрання: | 17 вересня 1714 |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква |
| Попередник: | Юрій Винницький |
| Наступник: | Атанасій Шептицький |
| |
| 1711 — 1714 | |
| Попередник: | Лев Слюбич-Заленський |
| Наступник: | Корнилій Столповицький-Лебецький |
| Альма-матер: | Папська Урбаніанська колегія Пропаганди Віри |
| Науковий ступінь: | доктор богослов'я |
| Діяльність: | католицький священник, письменник, католицький єпископ |
| Народження: | 1663 Ковель |
| Смерть: | 19 листопада 1728 Купичів |
| Похований: | Володимир |
| Єп. хіротонія: | 15 березня 1711 |
| Лев у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
- Народився у м. Ковелі в зубожілій шляхетській родині. У молодому віці вступив до монастиря. Протягом 1687–1691 рр. навчався у Римі.
- З 1698 р. — секретар Чину св. Василія Великого (див. Василіяни), а у 1703–1713 рр. — його протоархімандрит.
- У 1708 р. обраний архімандритом Супрасльського василіянського монастиря, в якому заснував друкарню.
- З 1711 р. — єпископ Володимиро-Берестейський. У 1713 році обраний, а у 1714 р. затверджений греко-католицьким митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі.
Як митрополит зайнявся впорядкуванням церковно-релігійних справ. Ініціатор і організатор Замойського Синоду у 1720 р. у Замості.
- Помер у 1728 р. у с. Купичів на Волині. Похований у Володимирі.
Праці Редагувати
Окрім реформування унійної Церкви в Речі Посполитій Лев Кишка залишив після себе кілька теологічних творів та опис Замойського Синоду від 1720 року. Уклав список галицьких єпископів.
Перший його твір «O sakramentach» з'явився в 1697 р. Бувши єпископом, Лев видав проповіді Іпатія Потія, під назвою: «Kazania y Homilie męża Bożego, Nieśmiertelney Sławy, y Pamięci Hipacyusza Pocieia» (Suprasl, 1714 р.). Це видання вийшло згодом вдруге під заголовком: «Obrońca Wiary Swiętey Katolickiey. Kazania … etc.» (Suprasl, 1768 р.). Лев написав докладний звіт про діяльність Замойського собору; він був виданий в 1724 р. в Римі під заголовком: «Synodus Provincialis Ruthenorum habita in civitate Zamosciae А. D. 1720». Крім того, Леву належать різні проповіді й багато листів з різних богословських питань до Риму і до єпископів унійних.
Джерела та література Редагувати
- Мицик Ю. А. Замойський собор української греко–католицької церкви 1720 [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 247. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Назарко І. Київські і галицькі митрополити: біографічні нариси (1590—1960). — Рим, 1960. — C. 79—87.
- Сас П. М. Кішка Лукаш [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Blažejowskyj D. Hierarchy of the Kyivan Church (861—1990). — Romae, 1990. (англ.)
- Congregationes particulares Ecclesiam Catholicam Ucrainae et Bielarusjae spectantes. — Romae : A. G. Welykyj, 1957 II.
- Documenta pontificum Romanorum historiam Ucrainae illustrantia. — Romae : A. G. Welykyj, 1954. — T. II.
- Epistolae metropolitarum Kioviensium Catholicorum… — Romae : A. G. Welykyj, 1959.
- Ks. Dola K. Katalog arcybiskupów i biskupów rezydencjalnych eparchii polskich obrządku grecko-unickiego od Unii Brzeskiej (1596) do roku 1945 // Historia Kościoła w Polsce. — Poznań—Warszawa, 1979. — T. II : 1764—1945. — Cz. 2 : 1918—1945. — S. 304—311. (пол.)
- Patrylo I. Archiepiscopi-metropolitani Kievo-Halicienses attentis praescriptis M. P. «Cleri sanctitatis». — Romae, 1962.
Посилання Редагувати
- Кішка Лев [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 639. — 1000 екз.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1146057792 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- NUKAT — 2002.
- MAK