Сомов Лев Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сомов Лев Микола йович Со мов 14 березня 1964 До

Пише під псевдонімом Лев Хохлов. Автор п'єс «Гіркий роман», «Довершений Чарлі», сценаріїв серіалів «Замкова щілина», «Прибулець». Здійснив пластичне рішення і створив хореографію в 15 виставах, серед яких: «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (1998), «Небезпечні стосунки» П'єра Шодерло де Лакло (2007).

Лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану» за роль Міши у виставі «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море».

Режисер телесеріалів «Колишня» (2008), «Лише кохання» (2010).

У 2009 році на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» поставив виставу за своєю п'єсою «Довершений Чарлі».

Ролі в театрі ред.

1995 — «Непереможний меч Гайян» за казкою «Місто майстрів» Т. Габбе — Герцог де Малікорн, Жильберт
1996 — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою «Мандрагора» Н. Макіавеллі — Калімако
1996 — «Трохи вина…або 70 обертів» Л. Піранделло — сеньйор Палеарі
1997 — «Кручений біс» Ф. Сологуба — Міхась Адаменко
1998 — «Венеціанський мавр („Отелло“)» В. Шекспіра — Родріго
1999 — «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою «Санта Крус» М. Фріша — Схвильований
1999 — «Довічний чоловік» Ф. Достоєвського — Міллер
2000 — «Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна — Тарєлкін
2000 — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою «Ой, не ходи, Грицю…» М. Старицького — Дмитро
2001 — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою «Пан де Пурсоньяк» Мольєра — Пан де Пурсоньяк
2001 — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсовю «Театр» М. Фрейна — Ллойд Даллас
2002 — «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою «Це велике море» Й. Бар-Йосефа — Мішко
2002 — «Одруження^[ru]» М. Гоголя — Анучкін / Жевакін
2003 — «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою «Романтики» Е. Ростана — Страфорель
2003 — «Брешемо чисту правду» за п'єсою «Ще один Джексон» Г. Бергера — Боб Джексон
2004 — «Наше містечко» Т. Вайлдера — ведучий
2004 — «Вишневий сад» А. Чехова — Єпіходов
2005 — «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — граф де Гіш
2006 — «Черга» О. Марданя — Артор, Рекламна агенції кур'єр
2006 — «Голубчики мої!…» за творами Ф. Достоєвського та О. Володіна — Миронов
2007 — «Останній герой» О. Марданя — Віталій
2007 — «Рогоносець^[ru]» Ф. Кроммелінка — Бургомістр
2010 — «Три сестри» А. Чехова; реж. Едуард Митницький — Федір Ілліч Кулигін
2012 — «Опіскін. Фома!» за повістю «Село Степанчикове і його мешканці» Ф. Достоєвського; реж. Олексій Лісовець — Фома Фомич Опискин
2015 — «Дикун» А. Касона; реж. Олексій Лісовець — Сеньйор Ролдан
2015 — «Співай, Лоло, співай!» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Кіперт, артист
2017 — «Життя попереду» Еміля Ажара; реж. Дмитро Богомазов — Мадам Роза

Ролі в кіно ред.

2019 — СидОренки-СидорЕнки — дід

Нагороди та визнання ред.

Примітки ред.

Указ Президента України від 26 червня 2000 року № 822/2000 «Про відзначення державними нагородами України»
Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 818/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій»

Посилання ред.

Лев Сомов на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Біографія на Кино-театр [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Указ Президента України від 26 червня 2000 року № 822/2000 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 818/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій»