www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леведія угор Levédia країна 1 історична область у Північному Причорномор ї в межиріччі Дніпра й Дону яка наприкінці IX п

Леведія

Леведія (угор. Levédia) — країна, історична область у Північному Причорномор'ї, в межиріччі Дніпра й Дону, яка наприкінці IX — початку X століття була населена пращурами сучасних угорців — уграми, що мігрували з їх з прабатьківщини в Приураллі до Паннонії (сучасна Угорщина). За іншими відомостями Леведія була лиш областю Ателькуза між Дніпром і Доном. За відомостями Костянтина Багрянородного угорці перебували в Леведії 3 роки, на думку істориків це було з 836 по 838 рік.

Локалізація Редагувати

Леведія (грец. Λεβεδία), згадувана в трактаті X століття «Про управління імперією», зазвичай локалізується степами між Дніпром і Доном і північним узбережжям Азовського моря.

Історія Редагувати

Заселення угорцями Леведії могло відбутися в VIII столітті. Перш на цій території кочували тюркомовні булгари і зберігалося аланське землеробське населення, причому територія на захід від Дніпра визнавала владу хана дунайських болгар Крума, а на схід — хазарського.

Згідно з візантійськими джерелами, угорці оселилися в Леведії як союзники хазарського кагана, тому територія Леведії на історичних картах звичайно включається до складу Хазарії. Термін Леведія походить від імені угорського воєначальника Лебеди. У 820-ті роки угорці заселяють простір на правому березі Дніпра, перш займані внутрішніми булгарами. У 889 році угорці під натиском печенігів покидають Леведію в напрямку Ателькуза. Перед відходом угорців з Леведії до них приєдналися три племена тюркомовних кабарів, які протягом короткого часу були асимільовані мадярами. Водночас частина угорських племен відкололася від основної їх маси і, за свідченням джерела, попрямувала «до Персії».

У статті Данилевського і Грота від 1879 року «Про шлях мадярів з Уралу до Лебедії» розглядалася можливість невірного тлумачення Костянтином Багрянородним походження назви Лебедія. У статті, зокрема, передбачається, що це країна численних похоронних курганів, розпушена земля на яких заростала лободою.

Державний устрій Редагувати

Форма правління в Леведії була військовою демократією. ця форма політичної організації, як і в інших народів, у угорів передувала появі держави. Її конкретним проявом був стійкий союз племен. Його складання обус ловом необхідністю об'єднання військових сил. З плином часу керівники спілки стали виконувати військові, судові і жрецькі функції.

У IX ст. на чолі союзу угорських племен стояв «глава», «цар», який мав титул Кенде. «Власне ім'я людини, яка царем у них, -Джила» (Дьюла) З опису договору, скріпленого кров'ю вождів племен, увійшли в союз, видно, що в IX ст. пост вождя союзу став спадковим надбанням однієї динас тії. Як її засновника традиція називає Альмотпа. Альмош був співправителем головного вождя, «воєводи» Леведія. Після смерті Альмоша на чолі союзу угорських племен став його син Арпад, по імені якого династія угорських вождів, а потім королів називається Арпада (Арпадовичів). Арпад фігурує в ряді джерел, які дозволяють припустити, що наприкінці IX ст. головним вождем союзу племен був Курсан, а Арпад був його співправителем.

Економіка Редагувати

Природні умови Леведії і басейну згаданих річок дозволяли займатися кочовим скотарством (при наявності літніх і зимових стоянок) і зберігати ті початки землеробства, які з'явилися в угорців раніше. Судячи з даних мовознавства, тут угорці долучилися й до рибальства

Війни з сусідами Редагувати

Прагнучи придбати нові пасовища, родоплемінна знать організовувала набіги на землі східних слов'ян-землеробів, частина бранців зверталася в рабство, частина продавалася знаттю в кримських портах візантійцям в обмін на предмети розкоші. Свідоцтва про це є у східних авторів. Ще під владою тюрків сформувалася військова організація угорців. Її силу тепер визнали візантійці, про що можна судити по «Тактиці» Льва VI Мудрого. Війни через худобу, пасовищ були звичайним явищем в житті угорських племен, які перебували в IX ст., на останній стадії розвитку первісного ладу

Примітки Редагувати

  1. Татаринов С.И., Щербак В.Г., Яцишин П.В. Очерки археологии Донбасского Придонцовья Стр 59
  2. ↑ Смирнов А.П., Чернецов В.Н. Проблемы археологии и древней истории угров Стр. 192
  3. Смирнов А.П., Чернецов В.Н. Проблемы археологии и древней истории угров Стр. 193
  4. Korai Magyar Történeti Lexikon (9–14. század) (Encyclopedia of the Early Hungarian History – 9–14th centuries). — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1994. — P. 753. — ISBN 963-05-6722-9.
  5. . Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 19 травня 2020. 
  6. The Jews of Khazaria. Rowman & Littlefield. 2006. Процитовано 17 лютого 2023.  (англ.)
  7. Константин Багрянобородый. Об управлении империей. Гл.38
  8. История Венгрии. М., 1971, т. I, с.93
  9. Международные связи России до XVII в. (под ред. А. А. Зимина, В. Т. Пашуто). Изд-во Академии наук СССР, 1961. Стр. 156.
  10. Исламов Т. М., Пушкаш А. И., Шушарин В. П. История Венгрии стр 93
  11. Исламов Т. М., Пушкаш А. И., Шушарин В. П. История Венгрии стр 94

Джерела Редагувати

  • http://finno-ugry.ru/finnougricworld/hungarians [ 14 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • Исламов Т. М., Пушкаш А. И., Шушарин В. П. История Венгрии в 3 томах. Том 1
  • Татаринов С.И., Щербак В.Г., Яцишин П.В. Очерки археологии Донбасского Придонцовья — Харков: Книга-мигом, 2018. – 83 с.
  • Történelem záróvizsga témakörök
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Levediya ugor Levedia krayina 1 istorichna oblast u Pivnichnomu Prichornomor yi v mezhirichchi Dnipra j Donu yaka naprikinci IX pochatku X stolittya bula naselena prashurami suchasnih ugorciv ugrami sho migruvali z yih z prabatkivshini v Priuralli do Pannoniyi suchasna Ugorshina Za inshimi vidomostyami Levediya bula lish oblastyu Atelkuza mizh Dniprom i Donom 2 Za vidomostyami Kostyantina Bagryanorodnogo ugorci perebuvali v Levediyi 3 roki na dumku istorikiv ce bulo z 836 po 838 rik 3 Zmist 1 Lokalizaciya 2 Istoriya 3 Derzhavnij ustrij 4 Ekonomika 5 Vijni z susidami 6 Primitki 7 DzherelaLokalizaciya RedaguvatiLevediya grec Lebedia zgaduvana v traktati X stolittya Pro upravlinnya imperiyeyu zazvichaj lokalizuyetsya stepami mizh Dniprom i Donom i pivnichnim uzberezhzhyam Azovskogo morya 4 2 5 Istoriya RedaguvatiZaselennya ugorcyami Levediyi moglo vidbutisya v VIII stolitti 6 Persh na cij teritoriyi kochuvali tyurkomovni bulgari i zberigalosya alanske zemlerobske naselennya prichomu teritoriya na zahid vid Dnipra viznavala vladu hana dunajskih bolgar Kruma a na shid hazarskogo Zgidno z vizantijskimi dzherelami ugorci oselilisya v Levediyi yak soyuzniki hazarskogo kagana 7 tomu teritoriya Levediyi na istorichnih kartah zvichajno vklyuchayetsya do skladu Hazariyi Termin Levediya pohodit vid imeni ugorskogo voyenachalnika Lebedi U 820 ti roki ugorci zaselyayut prostir na pravomu berezi Dnipra 8 persh zajmani vnutrishnimi bulgarami U 889 roci 9 ugorci pid natiskom pechenigiv pokidayut Levediyu v napryamku Atelkuza Pered vidhodom ugorciv z Levediyi do nih priyednalisya tri plemena tyurkomovnih kabariv yaki protyagom korotkogo chasu buli asimilovani madyarami Vodnochas chastina ugorskih plemen vidkololasya vid osnovnoyi yih masi i za svidchennyam dzherela popryamuvala do Persiyi 10 U statti Danilevskogo i Grota vid 1879 roku Pro shlyah madyariv z Uralu do Lebediyi rozglyadalasya mozhlivist nevirnogo tlumachennya Kostyantinom Bagryanorodnim pohodzhennya nazvi Lebediya U statti zokrema peredbachayetsya sho ce krayina chislennih pohoronnih kurganiv rozpushena zemlya na yakih zarostala lobodoyu Derzhavnij ustrij RedaguvatiForma pravlinnya v Levediyi bula vijskovoyu demokratiyeyu cya forma politichnoyi organizaciyi yak i v inshih narodiv u ugoriv pereduvala poyavi derzhavi Yiyi konkretnim proyavom buv stijkij soyuz plemen Jogo skladannya obus lovom neobhidnistyu ob yednannya vijskovih sil Z plinom chasu kerivniki spilki stali vikonuvati vijskovi sudovi i zhrecki funkciyi U IX st na choli soyuzu ugorskih plemen stoyav glava car yakij mav titul Kende Vlasne im ya lyudini yaka carem u nih Dzhila Dyula Z opisu dogovoru skriplenogo krov yu vozhdiv plemen uvijshli v soyuz vidno sho v IX st post vozhdya soyuzu stav spadkovim nadbannyam odniyeyi dinas tiyi Yak yiyi zasnovnika tradiciya nazivaye Almotpa Almosh buv spivpravitelem golovnogo vozhdya voyevodi Levediya Pislya smerti Almosha na choli soyuzu ugorskih plemen stav jogo sin Arpad po imeni yakogo dinastiya ugorskih vozhdiv a potim koroliv nazivayetsya Arpada Arpadovichiv Arpad figuruye v ryadi dzherel yaki dozvolyayut pripustiti sho naprikinci IX st golovnim vozhdem soyuzu plemen buv Kursan a Arpad buv jogo spivpravitelem 11 Ekonomika RedaguvatiPrirodni umovi Levediyi i basejnu zgadanih richok dozvolyali zajmatisya kochovim skotarstvom pri nayavnosti litnih i zimovih stoyanok i zberigati ti pochatki zemlerobstva yaki z yavilisya v ugorciv ranishe Sudyachi z danih movoznavstva tut ugorci doluchilisya j do ribalstvaVijni z susidami RedaguvatiPragnuchi pridbati novi pasovisha rodopleminna znat organizovuvala nabigi na zemli shidnih slov yan zemlerobiv chastina branciv zvertalasya v rabstvo chastina prodavalasya znattyu v krimskih portah vizantijcyam v obmin na predmeti rozkoshi Svidoctva pro ce ye u shidnih avtoriv She pid vladoyu tyurkiv sformuvalasya vijskova organizaciya ugorciv Yiyi silu teper viznali vizantijci pro sho mozhna suditi po Taktici Lva VI Mudrogo Vijni cherez hudobu pasovish buli zvichajnim yavishem v zhitti ugorskih plemen yaki perebuvali v IX st na ostannij stadiyi rozvitku pervisnogo laduPrimitki Redaguvati Tatarinov S I Sherbak V G Yacishin P V Ocherki arheologii Donbasskogo Pridoncovya Str 59 a b Smirnov A P Chernecov V N Problemy arheologii i drevnej istorii ugrov Str 192 Smirnov A P Chernecov V N Problemy arheologii i drevnej istorii ugrov Str 193 Korai Magyar Torteneti Lexikon 9 14 szazad Encyclopedia of the Early Hungarian History 9 14th centuries Budapest Akademiai Kiado 1994 P 753 ISBN 963 05 6722 9 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 lyutogo 2011 Procitovano 19 travnya 2020 The Jews of Khazaria Rowman amp Littlefield 2006 Procitovano 17 lyutogo 2023 angl Konstantin Bagryanoborodyj Ob upravlenii imperiej Gl 38 Istoriya Vengrii M 1971 t I s 93 Mezhdunarodnye svyazi Rossii do XVII v pod red A A Zimina V T Pashuto Izd vo Akademii nauk SSSR 1961 Str 156 Islamov T M Pushkash A I Shusharin V P Istoriya Vengrii str 93 Islamov T M Pushkash A I Shusharin V P Istoriya Vengrii str 94Dzherela Redaguvatihttp finno ugry ru finnougricworld hungarians Arhivovano 14 sichnya 2016 u Wayback Machine Islamov T M Pushkash A I Shusharin V P Istoriya Vengrii v 3 tomah Tom 1 Tatarinov S I Sherbak V G Yacishin P V Ocherki arheologii Donbasskogo Pridoncovya Harkov Kniga migom 2018 83 s Tortenelem zarovizsga temakorokA magyar nep ostortenete Mit adott a magyarsag a vilagnak Magyar nep ostortenete Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Levediya amp oldid 39525326