www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ла Корунья У Вікіпедії є статті про значення та Каронія значення Ла Кору нья або Ла Кору ня ісп La Coruña МФА la koˈɾuɲa

Ла-Корунья

У Вікіпедії є статті про: Ла-Корунья (значення) та Каронія (значення).

Ла́-Кору́нья, або Ла-Кору́ня (ісп. La Coruña, МФА: [la koˈɾuɲa]) — муніципалітет і місто в Іспанії, Галісія, провінція Ла-Корунья. Адміністративний центр провінції. Розташоване на північному заході країни. Друге за розміром місто і другий за розмірами порт після Віго у провінції Понтеведра. Колишня столиця Галісії (1563—1982).

Ла-Корунья
La Coruña
Герб {{{official_name}}}

Герб
Муніципалітет
Країна  Іспанія
Автономна спільнота Галісія
Провінція Ла-Корунья
Комарка Ла-Корунья
Координати 43°22′01″ пн. ш. 8°22′59″ зх. д. / 43.367° пн. ш. 8.383° зх. д. / 43.367; -8.383Координати: 43°22′01″ пн. ш. 8°22′59″ зх. д. / 43.367° пн. ш. 8.383° зх. д. / 43.367; -8.383
Площа 36,83 км²
Населення 244 810 (2014)
Густота 6680,86 ос./км²
Висота 21 м
Код INE 15030
Поштові індекси 15001 - 15011
Розташування
Влада
Мер Шуліо Шосе Феррейру Баамонде (з 2015)
Офіційна сторінка

Назва Редагувати

  • Каро́нія (лат. Caronia) — латинська назва.
  • Кору́нія — стара кирилична назва.
  • Кору́нья, або Кору́ня (гал. і ісп. Coruña, МФА: [koˈɾuɲa]) — сучасна іспанська і галісійська назви;

За одною з версій назва міста Coruña походить від слова «колона» (columna), що посилалося на Вежу Геркулеса, стародавній римський маяк, що зараз знаходиться в межах міста. За іншою — вона пов'язана з кельтським словом clunia (ірл. cluain), яке означає «лука». Існують також інші версії походження назви міста.

Географія Редагувати

Ла-Корунья розташована на півострові, його перешийок колись був лише тонкою смугою піску. Ерозія і морські течії з часом намили пісок і наразі місто з'єднується з материком широкою смугою.

Ла-Корунья є одним з восьми пар міст у світі, які мають з майже точними діаметрально протилежними географічними координатами міста-антиподи. Це місто Крайстчерч у Новій Зеландії.

Клімат Редагувати

Клімат Ла-Коруньї є помірним морським і сильно залежить від Атлантичного океану, але має деякі риси середземноморського клімату. Восени і взимку погода часто не стійка і непередбачувана з сильними вітрами і рясними опадами, з Атлантики депресії і низькою хмарністю. Океан підтримує помірну температуру, з рідкими морозами і снігопадами. Влітку клімат посушливий і сонячний з невеликими дощами, досить теплий, з постійними охолоджуючими бризами. Весна, як правило, прохолодна і досить повільна.

Показник Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік
Середній максимум °С 13.1 13.7 14.9 15.5 17.4 19.8 21.8 22.5 21.5 18.7 15.8 14.0 17.4
Середня температура °С 10.35 10.85 11.75 12.45 14.4 16.75 18.7 19.25 18.15 15.65 13.05 11.45 14.4
Середній мінімум °С 7.6 7.8 8.6 9.4 11.4 13.7 15.6 16.0 14.8 12.6 10.3 8.9 11.4
Норма опадів 128 102 79 85 80 42 30 35 68 110 114 135 1080
Кількість днів з опадами, °C 17 17 15 17 16 10 8 9 11 16 17 18 171

Данні надані Міжнародною метрологічною спілкою

Історія Редагувати

Античність Редагувати

Найстаріша частина, відома як Cidade Vella (Старе місто), Cidade Alta (Верхнє місто) або Cidade (місто), побудовані на місці давньокельтського селища.

Римляни прийшли в цей регіон у 2 столітті до Р. Х., колонізатори усвідомили стратегічну цінність міста і незабаром воно грало дуже важливу роль у морській торгівлі. У 62 р. до Р. Х. Юлій Цезар зайняв в місто (відоме на той час як Бригантіум (Brigantium)) за для запровадження торгівлі металом з регіонами що наразі є Францією, Англією та Португалією. Місто мало розквіт головним чином у I І II століттях від Р. Х. (коли була побудована вежа Геркулеса), зазнало занепаду після IV століття головним чином у зв'язку з вторгненням норманів, які змусили населення рятуватися втечею вгору по течії О Бурго.

Середньовіччя Редагувати

Після падіння Римської імперії, Корунья мало торгівлю із зарубіжжям, але торгівля із Середземномор'я, була поступово замінена орієнтацією на Атлантичні порти. Процес де-урбанізації після падіння Римської імперії також торкнувся Коруньї. Між 7-м і 8-м століттям від Р. Х., місто було невеликим селищем робітників і моряків.

Арабське вторгнення на Піренейський півострів, не залишала ніяких археологічних свідчень арабського перебування у місті. Провідною проблемою для міських мешканців у Середньовіччі були нормандські пірати. У 9 столітті місто зазнало нападів вікінгів, що тоді звалася Faro або Faro Bregancio.

У 991 році, король Бермудо II розпочав будівництво оборонних військових позицій на узбережжі. У Фаро, на руїнах Башти Геркулеса, була побудована фортеця, яка мала постійний військовий гарнізон. За для сплати алафе, він дав владу над містом єпископу Сантьяго. Єпископ Сантьяго був найважливішою політичною посадою Галісії до 15 століття.

У 1208, Альфонсо IX знову заснував місто Crunia. Місту були надані привілеї про вивантаження та продажу солі без сплати податків що надало великий поштовх у розвитку рибальству і торгівлі. Місто зростало та розширилось через перешийок. У 1446 Хуан II надав Коруньї статус «міста». У Католицькі королі заснували Королівську резиденцію Королівства Галісії у місті, залишивши Сантьяго. У Коруньї також розташовувалась штаб-квартира Генерального капітана.

Новий час Редагувати

У новий час, місто було важливим портом і центром з виробництва текстилю. Карл V Габсбург дозволив торгівлю з Індією між 1529 і 1575.

Економіка Редагувати

Наразі А-Корунья найбагатших регіоні Галісії і його економічної системи. Відбулися зміни в структурі міста протягом останніх декількох десятиліть — сьогодні місто розділяє деякі адміністративні функції з прилеглим містом Ферролі. Зазнали розвиток компанії, що спеціалівалися в галузях як фінанси, зв'язок, планування, продаж, виробництво і технічне обслуговування, в результаті чого А-Корунья стала найбагатшим містом регіону Галісія. Порт здійснює велику перевалку свіжої риби, а також розвантаження сирої нафти що становлять 75 % галісійського товарообігу.

Демографія Редагувати

Динаміка населення (INE ):


Персоналії Редагувати

Фотогалерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Werner, O. Orbis terrarum Catholicus sive totius ecclesiae Catholicae et occidentis et orientis conspectus geographicus et statisticus. Friburgi Brisgoviae, Herder, 1890. p. 41
  2. Вооруженныя силы Испании по данным к 1-му июля 1912 года. Главное управление Генерального штаба. Отдѣл Генерал-Квартирмейстера. 1912. С. 14.; Маяк // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Thomas Baldwin (1847). A universal pronouncing gazetteer (вид. 6). Philadilphia: Lindsay & Blakiston. с. 169. 
  4. (англійською). County Corunna, Galicia. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 25 червня 2009. 
  5. . Архів оригіналу за 3 серпня 2009. 
  6. Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos. (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 24 жовтня 2010. 
  7. Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año. (іспанською). Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 24 жовтня 2010. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Корунья

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro La Korunya znachennya ta Karoniya znachennya La Koru nya abo La Koru nya isp La Coruna MFA la koˈɾuɲa municipalitet i misto v Ispaniyi Galisiya provinciya La Korunya Administrativnij centr provinciyi Roztashovane na pivnichnomu zahodi krayini Druge za rozmirom misto i drugij za rozmirami port pislya Vigo u provinciyi Pontevedra Kolishnya stolicya Galisiyi 1563 1982 La KorunyaLa CorunaGerb official name GerbMunicipalitetKrayina IspaniyaAvtonomna spilnota GalisiyaProvinciya La KorunyaKomarka La KorunyaKoordinati 43 22 01 pn sh 8 22 59 zh d 43 367 pn sh 8 383 zh d 43 367 8 383 Koordinati 43 22 01 pn sh 8 22 59 zh d 43 367 pn sh 8 383 zh d 43 367 8 383Plosha 36 83 km Naselennya 244 810 2014 Gustota 6680 86 os km Visota 21 mKod INE 15030Poshtovi indeksi 15001 15011RoztashuvannyaVladaMer Shulio Shose Ferrejru Baamonde z 2015 Oficijna storinka Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 3 1 Antichnist 3 2 Serednovichchya 3 3 Novij chas 4 Ekonomika 5 Demografiya 6 Personaliyi 7 Fotogalereya 8 Primitki 9 PosilannyaNazva RedaguvatiKaro niya lat Caronia latinska nazva 1 Koru niya stara kirilichna nazva 2 Koru nya abo Koru nya gal i isp Coruna MFA koˈɾuɲa suchasna ispanska i galisijska nazvi ispanskoyu La Koru nya isp La Coruna MFA la koˈɾuɲa galisijskoyu A Koru nya gal A Coruna MFA a koˈɾuɲa Za odnoyu z versij nazva mista Coruna pohodit vid slova kolona columna sho posilalosya na Vezhu Gerkulesa starodavnij rimskij mayak sho zaraz znahoditsya v mezhah mista 3 Za inshoyu vona pov yazana z keltskim slovom clunia irl cluain yake oznachaye luka 4 Isnuyut takozh inshi versiyi pohodzhennya nazvi mista Geografiya RedaguvatiLa Korunya roztashovana na pivostrovi jogo pereshijok kolis buv lishe tonkoyu smugoyu pisku Eroziya i morski techiyi z chasom namili pisok i narazi misto z yednuyetsya z materikom shirokoyu smugoyu La Korunya ye odnim z vosmi par mist u sviti yaki mayut z majzhe tochnimi diametralno protilezhnimi geografichnimi koordinatami mista antipodi Ce misto Krajstcherch u Novij Zelandiyi Klimat Redaguvati Klimat La Korunyi ye pomirnim morskim i silno zalezhit vid Atlantichnogo okeanu ale maye deyaki risi seredzemnomorskogo klimatu Voseni i vzimku pogoda chasto ne stijka i neperedbachuvana z silnimi vitrami i ryasnimi opadami z Atlantiki depresiyi i nizkoyu hmarnistyu Okean pidtrimuye pomirnu temperaturu z ridkimi morozami i snigopadami Vlitku klimat posushlivij i sonyachnij z nevelikimi doshami dosit teplij z postijnimi oholodzhuyuchimi brizami Vesna yak pravilo proholodna i dosit povilna Pokaznik Sichen Lyutij Berezen Kviten Traven Cherven Lipen Serpen Veresen Zhovten Listopad Gruden RikSerednij maksimum S 13 1 13 7 14 9 15 5 17 4 19 8 21 8 22 5 21 5 18 7 15 8 14 0 17 4Serednya temperatura S 10 35 10 85 11 75 12 45 14 4 16 75 18 7 19 25 18 15 15 65 13 05 11 45 14 4Serednij minimum S 7 6 7 8 8 6 9 4 11 4 13 7 15 6 16 0 14 8 12 6 10 3 8 9 11 4Norma opadiv 128 102 79 85 80 42 30 35 68 110 114 135 1080Kilkist dniv z opadami C 17 17 15 17 16 10 8 9 11 16 17 18 171Danni nadani Mizhnarodnoyu metrologichnoyu spilkoyu 5 Istoriya RedaguvatiAntichnist Redaguvati Najstarisha chastina vidoma yak Cidade Vella Stare misto Cidade Alta Verhnye misto abo Cidade misto pobudovani na misci davnokeltskogo selisha Rimlyani prijshli v cej region u 2 stolitti do R H kolonizatori usvidomili strategichnu cinnist mista i nezabarom vono gralo duzhe vazhlivu rol u morskij torgivli U 62 r do R H Yulij Cezar zajnyav v misto vidome na toj chas yak Brigantium Brigantium za dlya zaprovadzhennya torgivli metalom z regionami sho narazi ye Franciyeyu Angliyeyu ta Portugaliyeyu Misto malo rozkvit golovnim chinom u I I II stolittyah vid R H koli bula pobudovana vezha Gerkulesa zaznalo zanepadu pislya IV stolittya golovnim chinom u zv yazku z vtorgnennyam normaniv yaki zmusili naselennya ryatuvatisya vtecheyu vgoru po techiyi O Burgo Serednovichchya Redaguvati Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi Korunya malo torgivlyu iz zarubizhzhyam ale torgivlya iz Seredzemnomor ya bula postupovo zaminena oriyentaciyeyu na Atlantichni porti Proces de urbanizaciyi pislya padinnya Rimskoyi imperiyi takozh torknuvsya Korunyi Mizh 7 m i 8 m stolittyam vid R H misto bulo nevelikim selishem robitnikiv i moryakiv Arabske vtorgnennya na Pirenejskij pivostriv ne zalishala niyakih arheologichnih svidchen arabskogo perebuvannya u misti Providnoyu problemoyu dlya miskih meshkanciv u Serednovichchi buli normandski pirati U 9 stolitti misto zaznalo napadiv vikingiv sho todi zvalasya Faro abo Faro Bregancio U 991 roci korol Bermudo II rozpochav budivnictvo oboronnih vijskovih pozicij na uzberezhzhi U Faro na ruyinah Bashti Gerkulesa bula pobudovana fortecya yaka mala postijnij vijskovij garnizon Za dlya splati alafe vin dav vladu nad mistom yepiskopu Santyago Yepiskop Santyago buv najvazhlivishoyu politichnoyu posadoyu Galisiyi do 15 stolittya U 1208 Alfonso IX znovu zasnuvav misto Crunia Mistu buli nadani privileyi pro vivantazhennya ta prodazhu soli bez splati podatkiv sho nadalo velikij poshtovh u rozvitku ribalstvu i torgivli Misto zrostalo ta rozshirilos cherez pereshijok U 1446 Huan II nadav Korunyi status mista U Katolicki koroli zasnuvali Korolivsku rezidenciyu Korolivstva Galisiyi u misti zalishivshi Santyago U Korunyi takozh roztashovuvalas shtab kvartira Generalnogo kapitana Novij chas Redaguvati U novij chas misto bulo vazhlivim portom i centrom z virobnictva tekstilyu Karl V Gabsburg dozvoliv torgivlyu z Indiyeyu mizh 1529 i 1575 Ekonomika RedaguvatiNarazi A Korunya najbagatshih regioni Galisiyi i jogo ekonomichnoyi sistemi Vidbulisya zmini v strukturi mista protyagom ostannih dekilkoh desyatilit sogodni misto rozdilyaye deyaki administrativni funkciyi z prileglim mistom Ferroli Zaznali rozvitok kompaniyi sho specialivalisya v galuzyah yak finansi zv yazok planuvannya prodazh virobnictvo i tehnichne obslugovuvannya v rezultati chogo A Korunya stala najbagatshim mistom regionu Galisiya Port zdijsnyuye veliku perevalku svizhoyi ribi a takozh rozvantazhennya siroyi nafti sho stanovlyat 75 galisijskogo tovaroobigu Demografiya RedaguvatiDinamika naselennya INE 6 7 Personaliyi RedaguvatiVimarano Peresh bl 820 873 1 j graf Portukalens v 868 873 rokah Ramon Menendes Pidal 1869 1968 ispanskij naukovec ta pismennik Fernando Rej 1917 1994 ispanskij aktor teatru kino ta telebachennya Mariya Kazares 1922 1996 francuzka aktorka teatru i kino ispanskogo galisijskogo pohodzhennya Mario Kasas 1986 ispanskij aktor Fotogalereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp Muzej nbsp Muzej nbsp nbsp Palac nbsp Palac nbsp nbsp Park nbsp Pam yatnikPrimitki Redaguvati nbsp Portal Ispaniya Werner O Orbis terrarum Catholicus sive totius ecclesiae Catholicae et occidentis et orientis conspectus geographicus et statisticus Friburgi Brisgoviae Herder 1890 p 41 Vooruzhennyya sily Ispanii po dannym k 1 mu iyulya 1912 goda Glavnoe upravlenie Generalnogo shtaba Otdѣl General Kvartirmejstera 1912 S 14 Mayak Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Thomas Baldwin 1847 A universal pronouncing gazetteer vid 6 Philadilphia Lindsay amp Blakiston s 169 Coat of Arms and Flag of Corunna anglijskoyu County Corunna Galicia Arhiv originalu za 28 chervnya 2009 Procitovano 25 chervnya 2009 Weather Information for Coruna Arhiv originalu za 3 serpnya 2009 Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991 Cifras oficiales de los Censos respectivos ispanskoyu Nacionalnij institut statistiki Ispaniyi INE Procitovano 24 zhovtnya 2010 Series de poblacion desde 1996 Cifras oficiales de la Revision anual del Padron municipal a 1 de enero de cada ano ispanskoyu Nacionalnij institut statistiki Ispaniyi INE Procitovano 24 zhovtnya 2010 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu La Korunya Oficijnij sajt mista Arhivovano 5 listopada 2019 u Wayback Machine galis La Coruna informacijna storinka Tourism Office website for A Coruna Turismo Coruna Town Council Arhivovano 3 grudnya 2008 u Wayback Machine Tourism website for A Coruna TurGalicia Regional Tourism Office nedostupne posilannya Tourism website Travel Guide for A Coruna TurEspana National Tourism Office Arhivovano 17 lipnya 2009 u Wayback Machine Pinocho in la Coruna An illustrated guidebook to la Coruna Otrimano z https uk wikipedia org w index php title La Korunya amp oldid 40426027