Латинін Леонід Олександрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Латинін Леоні д Олекса ндрович Лати нін 2

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Латинін.

Леоні́д Олекса́ндрович Лати́нін (*20 липня 1938(19380720), Приволзьк^[ru]) — російський поет и письменник.

Леонід Латинін

Ім'я при народженні	Леонід Олекса́ндрович Латинін
Народився	20 липня 1938(1938-07-20) (85 років) Приволзьк^[ru], Івановська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР, Росія
Місце проживання	Москва
Діяльність	поет, письменник
Alma mater	Філологічний факультет МДУ^d (1964)
Мова творів	російська
Роки активності	з 1965 року
Жанр	вірш, роман
Magnum opus	«Гример і Муза»
Членство	СП СРСР
У шлюбі з	Латиніна Алла Миколаївна
Діти	Латиніна Юлія Леонідівна
Сайт: latynin.ru

Латинін Леонід Олександрович у Вікісховищі

Біографія ред.

Першим учителем був Петро Костянтинович Сумароков, син священика.

Першими книгами були Біблія і кілька сотень томів теологічної літератури з домашньої бібліотеки, як рукописних, так і виданих в XVIII-XIX століттях.

У 1964 році закінчив філологічний факультет МДУ. Заняття в семінарах у Н. К. Гудзія, Миколи Івановича Ліба, слухання курсів С. І. Радциг^[ru] вплинули на прихильність до теми російського дохристиянського пантеону, яка реалізувалася як в дослідженнях, так і в наступних романах.

У 1962-1974 роках працював у видавництві «Художня література», на радіо — в іспанській, потім бразильської редакції, і, нарешті, у відділі поезії журналу «Юність».

Після 1974 року багато часу провів російською Півночі, займаючись вивченням іконографії та промислів народного мистецтва.

У 1980-і роки працював над перекладами середньоазіатських поетів.

Автор романів «Гример і Муза», «Сплячий під час жнив», виданих в Європі і Америці.

З 1960 року проживає в Москві. Член Спілки письменників СРСР з 1974 року.

Сім'я:

дружина — літературний критик Алла Миколаївна Латиніна.
- дочка — письменник і журналіст Юлія Латиніна.

Бібліографія ред.

Книги стихов ред.

1977 — «Патріарші пруди»
1983 — «Осінні годинник»
1986 — «Осінній щоденник»
1988 — «Перед прозою»
1993 — «Обряд»
2000 — «Сон срібного століття»
2002 — «Фонетичний шум» (діалоги з Євгеном Витковским)
2006 — «На схилі світла», в серії «Сон срібного століття»
2007 — «Риси і рези»
2008 — «Будинок врат»
2010 — «Дозвільний щоденник»
2012 — «Тубільний словник»

Проза ред.

Леонід Латинін з книгою «Два гримерів» (2018)

1988 — «Гример і Муза (в чужому місті)», роман
1993 — «Сплячий під час жнив», роман
1993 — «Ставр і Сара», роман
1999 — «The Face-Maker and The Muse» (переклад на англійську мову)
2003 — «Російська правда» (романы «Жертвоприношення», «Берлога», «Гримёр і Муза»)

Змішані збірники творчості ред.

2014 — «Два гримерів [ 21 липня 2021 у Wayback Machine.]» поетична збірка і нова редакція роману «Гример і Муза» (в співавторстві з Ю. Ханоном)

Дослідження в галузі народного мистецтва ред.

1983 — «Образи народного мистецтва»
1992 — «Образи російської народного мистецтва»
1993 — «Язичництво стародавньої Русі в народному мистецтві»
2007 — «Основні сюжети російського народного мистецтва»

Джерела ред.

latynin — блог у LiveJournal, який веде Латинін Леонід Олександрович.
Персональний сайт [ 19 липня 2021 у Wayback Machine.]
Латинін Леонід Олександрович в бібліотеці Максима Мошкова
Латинін Леонід Олександрович в «Журнальній залі»
Сторінка на сайті Поезія МГУ [ 19 липня 2021 у Wayback Machine.]
Книжная галерея «Нина» [ 19 липня 2021 у Wayback Machine.]
«Два гримерів» [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (сторінка та сторінки з книги)

Це незавершена стаття про особу Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.