www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ласки Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконалит

Ласки

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2023)

Ласки́ — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 479 осіб.

село Ласки
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Народицька селищна громада
Облікова картка Ласки 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 709
Площа 2,382 км²
Густота населення 297,65 осіб/км²
Поштовий індекс 11424
Географічні дані
Географічні координати 51°15′56″ пн. ш. 28°57′23″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		137 м
Водойми р. Норинь
Місцева влада
Адреса ради вул. Свято-Миколаївська, 175, смт Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401
Карта
Ласки
Ласки
Мапа

 Ласки у Вікісховищі

Історія Редагувати

Церква Св. Трійці в Ласках 1779 р збудована Трипольськими, перебудована у 19 столітті

Вперше згадане у акті 1545 року. 1779 року у селі було споруджено церкву Св. Трійці коштом поміщиці Трипольської. Ця церква, дещо перебудована у 19 столітті, існує і зараз.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Народицької волості Овруцького повіту Волинської губернії мешкало 890 осіб, налічувалось 142 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1197 осіб (586 чоловічої статі та 611 — жіночої), з яких 1159 — православної віри.

Назва села походить від прізвища їх перших власників, шляхецької родини Ласків гербу Леліва.Тут було їх родинне гніздо. Окрім того, їм також належали землі в Київщині та на Волині. Польській дослідник садиб Роман Афтаназій стверджує, що останній представник цього роду по чоловічій лінії Василь Ласка (у польській історичній літературі це прізвище пишеться як Ласко), дідич на Ласках, Вороновиці та Степанівки, записав своїй дружині Катерині Шишко-Ставецькій 10 000 флоренів. Помер Василь бездітним, а його вдова, згідно її заповіту 1670 року, передала родинний маєток племіннику Олександру Трипольському гербу Гоздава. Згідно іншим історичним джерелам в цей час селом володіли й інші землевласники, що означає про розподіл села між декількома власниками.

У працях відомого волинського краєзнавця М. Теодоровича, який використовував документи Архива Юго-Западной России, довідаємося, що перша писемна згадка цього поселення датується 1545 роком, в описі Овруцького замку. В той час вони належали зем'янину Івану Олехновичу: «Ивана Олехновича село Ласки, выслуга, дымов осемь, а служб осемь, дани не дают, одно толоки служать…»

У 1599—1600 р.р., згідно Книзі Київського підкоморського суду, маєток був поділений між родиною Ласків: київським возним Кузьмою Ласко, брацлавський підсудком Михайлом і його синами Богданом та Федором, а також родиною Якуба Медушовського у складі його прийомних синів Андрія та Василя Федоровичів Ласків.

У 1628 році як власники села згадуються підстолій вінницький Михайло Ласка та Андрій Ласка з Адамом Маркевичем. У 1641 р.частину маєтку у Ласків купує Федір Трипольській, друга частина залишилась у Маркевичів. У 1678 році ця частина маєтку належала мстиславському земському судді Стефану Воронецькому-Маркевичу, який скаржився до гродського суду на шляхтича Єжи-Кароля Мількевича. Той силою заволодів маєтками Воронецького: Ласками, Жеревом, Давидками та Болотницею та знущався над його селянами.

Не мав спокій і друга частина маєтку яка належала Трипольськім. У 1687 році зазнав збройного наїзду маєток київського підстолія Стефана Трипольського. Збройний загін родини Радзимінських(Мартина, його дружини Теофіли з Ласків та їх сина Костянтина) та найнятих козаків увірвалися у двір Трипольськіх в Ласках, пограбували його та познущалися над родиною управляючого Олександра Занкевича, мотивуючи це тим, що вони(Ласки) є справжніми дідичами села.

Взагалі, кінець 17 століття виявився дуже не спокійним та напруженим в історії села. У 1696 р.сталася збройна сутичка між козацьким загоном полковника Барабаша та польським загоном панцирної хоругви Калинського, в ході якої останні вибили козаків з Ласок. В акті гродського суду під 1699 роком знов згадуються Ласки у скарзі їх власників київського мечника Івана та Остафія Трипольськіх на овруцького підстолія Федора Павшу, який силоміць заволодів частиною їх села.

Останній раз маєток зазнав збройного нападу у 1750 році під час гайдамацьких заворушень. Маєток в той належав київському земському підчашому Матвію Трипольському.

У 1779 році власниця села з цієї ж родини будує за власні кошти дерев'яний храм Святої Трійці. П'ять років пізніше вона надає цій церкві землю та ерекцію, згідно якій церковне зерно без будь яких обмежень та черг можно було помолотити в місцевих млинах. Більш того, церковні селяни навіть звільнялися від кріпацтва, щоправда, ця ерекція була порушена наступними поміщиками.

На межі 18 та 19 століть Ласки як посаг перейшли до родини Рудницьких гербу Ястшембец, яким більше століття належала садиба.

Останнім власником садиби був Валерій Рудницький (1888—1962), син Леопольда та Барбари з Демчинських. Це була дуже освічена людина. Закінчив Київський університет юридичного факультету, у 1911—1919 роках працював адвокатом. У 1918—1919 р.р.займав посаду віце-міністра польських справ в українському уряді Центральної Ради. Ще у 1916 році він розпочав свою акторську діяльність в Києві, яку продовжив вже після еміграції до Польщі. Був директором польського театру. Його першою дружиною була Ірена Заремба, з якою розлучився в Польщі, а другою дружиною стала відома польська акторка, танцюристка та співачка Ханна Руновецька, більш відома під псевдонімом Janina Halina (1906—1982).

Дерев'яна садиба була побудована на початку 19 століття останніми Трипольськими або, найбільш вирогідніше, першими Рудницькими. В 2-ій половині 19 століття садиба була модернізована. Були розширені вікна на бічних крилах будинку а також перебудовані внутрішні приміщення. Житлові кімнати знаходилися в правому крилі садиби а велика бальна зала розміщувалася на лівому крилі і займала 1/4 площі будинку. Слугувала вона також місцем зібрань шляхти Овруцького повіту.

На жаль, садиба Рудницьких не збереглася до нашого часу. Вона була пограбована та спалена ще у 1918 році. Тепер на цьому місці приватні земельні ділянки селян.

Відомі особистості Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-23)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2023 Laski selo v Ukrayini u Narodickij selishnij teritorialnij gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 479 osib selo LaskiKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Korostenskij rajonGromada Narodicka selishna gromadaOblikova kartka Laski Osnovni daniZasnovane 1545Naselennya 709Plosha 2 382 km Gustota naselennya 297 65 osib km Poshtovij indeks 11424Geografichni daniGeografichni koordinati 51 15 56 pn sh 28 57 23 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 137 mVodojmi r NorinMisceva vladaAdresa radi vul Svyato Mikolayivska 175 smt Narodichi Korostenskij r n Zhitomirska obl 11401KartaLaskiLaskiMapa Laski u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Vidomi osobistosti 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Cerkva Sv Trijci v Laskah 1779 r zbudovana Tripolskimi perebudovana u 19 stolittiVpershe zgadane u akti 1545 roku 1779 roku u seli bulo sporudzheno cerkvu Sv Trijci koshtom pomishici Tripolskoyi Cya cerkva desho perebudovana u 19 stolitti isnuye i zaraz Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Narodickoyi volosti Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi meshkalo 890 osib nalichuvalos 142 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta postoyalij budinok 1 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1197 osib 586 cholovichoyi stati ta 611 zhinochoyi z yakih 1159 pravoslavnoyi viri 2 Nazva sela pohodit vid prizvisha yih pershih vlasnikiv shlyaheckoyi rodini Laskiv gerbu Leliva Tut bulo yih rodinne gnizdo Okrim togo yim takozh nalezhali zemli v Kiyivshini ta na Volini Polskij doslidnik sadib Roman Aftanazij stverdzhuye sho ostannij predstavnik cogo rodu po cholovichij liniyi Vasil Laska u polskij istorichnij literaturi ce prizvishe pishetsya yak Lasko didich na Laskah Voronovici ta Stepanivki zapisav svoyij druzhini Katerini Shishko Staveckij 10 000 floreniv Pomer Vasil bezditnim a jogo vdova zgidno yiyi zapovitu 1670 roku peredala rodinnij mayetok pleminniku Oleksandru Tripolskomu gerbu Gozdava Zgidno inshim istorichnim dzherelam v cej chas selom volodili j inshi zemlevlasniki sho oznachaye pro rozpodil sela mizh dekilkoma vlasnikami U pracyah vidomogo volinskogo krayeznavcya M Teodorovicha yakij vikoristovuvav dokumenti Arhiva Yugo Zapadnoj Rossii dovidayemosya sho persha pisemna zgadka cogo poselennya datuyetsya 1545 rokom v opisi Ovruckogo zamku V toj chas voni nalezhali zem yaninu Ivanu Olehnovichu Ivana Olehnovicha selo Laski vysluga dymov osem a sluzhb osem dani ne dayut odno toloki sluzhat U 1599 1600 r r zgidno Knizi Kiyivskogo pidkomorskogo sudu mayetok buv podilenij mizh rodinoyu Laskiv kiyivskim voznim Kuzmoyu Lasko braclavskij pidsudkom Mihajlom i jogo sinami Bogdanom ta Fedorom a takozh rodinoyu Yakuba Medushovskogo u skladi jogo prijomnih siniv Andriya ta Vasilya Fedorovichiv Laskiv U 1628 roci yak vlasniki sela zgaduyutsya pidstolij vinnickij Mihajlo Laska ta Andrij Laska z Adamom Markevichem U 1641 r chastinu mayetku u Laskiv kupuye Fedir Tripolskij druga chastina zalishilas u Markevichiv U 1678 roci cya chastina mayetku nalezhala mstislavskomu zemskomu suddi Stefanu Voroneckomu Markevichu yakij skarzhivsya do grodskogo sudu na shlyahticha Yezhi Karolya Milkevicha Toj siloyu zavolodiv mayetkami Voroneckogo Laskami Zherevom Davidkami ta Bolotniceyu ta znushavsya nad jogo selyanami Ne mav spokij i druga chastina mayetku yaka nalezhala Tripolskim U 1687 roci zaznav zbrojnogo nayizdu mayetok kiyivskogo pidstoliya Stefana Tripolskogo Zbrojnij zagin rodini Radziminskih Martina jogo druzhini Teofili z Laskiv ta yih sina Kostyantina ta najnyatih kozakiv uvirvalisya u dvir Tripolskih v Laskah pograbuvali jogo ta poznushalisya nad rodinoyu upravlyayuchogo Oleksandra Zankevicha motivuyuchi ce tim sho voni Laski ye spravzhnimi didichami sela Vzagali kinec 17 stolittya viyavivsya duzhe ne spokijnim ta napruzhenim v istoriyi sela U 1696 r stalasya zbrojna sutichka mizh kozackim zagonom polkovnika Barabasha ta polskim zagonom pancirnoyi horugvi Kalinskogo v hodi yakoyi ostanni vibili kozakiv z Lasok V akti grodskogo sudu pid 1699 rokom znov zgaduyutsya Laski u skarzi yih vlasnikiv kiyivskogo mechnika Ivana ta Ostafiya Tripolskih na ovruckogo pidstoliya Fedora Pavshu yakij silomic zavolodiv chastinoyu yih sela Ostannij raz mayetok zaznav zbrojnogo napadu u 1750 roci pid chas gajdamackih zavorushen Mayetok v toj nalezhav kiyivskomu zemskomu pidchashomu Matviyu Tripolskomu U 1779 roci vlasnicya sela z ciyeyi zh rodini buduye za vlasni koshti derev yanij hram Svyatoyi Trijci P yat rokiv piznishe vona nadaye cij cerkvi zemlyu ta erekciyu zgidno yakij cerkovne zerno bez bud yakih obmezhen ta cherg mozhno bulo pomolotiti v miscevih mlinah Bilsh togo cerkovni selyani navit zvilnyalisya vid kripactva shopravda cya erekciya bula porushena nastupnimi pomishikami Na mezhi 18 ta 19 stolit Laski yak posag perejshli do rodini Rudnickih gerbu Yastshembec yakim bilshe stolittya nalezhala sadiba Ostannim vlasnikom sadibi buv Valerij Rudnickij 1888 1962 sin Leopolda ta Barbari z Demchinskih Ce bula duzhe osvichena lyudina Zakinchiv Kiyivskij universitet yuridichnogo fakultetu u 1911 1919 rokah pracyuvav advokatom U 1918 1919 r r zajmav posadu vice ministra polskih sprav v ukrayinskomu uryadi Centralnoyi Radi She u 1916 roci vin rozpochav svoyu aktorsku diyalnist v Kiyevi yaku prodovzhiv vzhe pislya emigraciyi do Polshi Buv direktorom polskogo teatru Jogo pershoyu druzhinoyu bula Irena Zaremba z yakoyu rozluchivsya v Polshi a drugoyu druzhinoyu stala vidoma polska aktorka tancyuristka ta spivachka Hanna Runovecka bilsh vidoma pid psevdonimom Janina Halina 1906 1982 Derev yana sadiba bula pobudovana na pochatku 19 stolittya ostannimi Tripolskimi abo najbilsh virogidnishe pershimi Rudnickimi V 2 ij polovini 19 stolittya sadiba bula modernizovana Buli rozshireni vikna na bichnih krilah budinku a takozh perebudovani vnutrishni primishennya Zhitlovi kimnati znahodilisya v pravomu krili sadibi a velika balna zala rozmishuvalasya na livomu krili i zajmala 1 4 ploshi budinku Sluguvala vona takozh miscem zibran shlyahti Ovruckogo povitu Na zhal sadiba Rudnickih ne zbereglasya do nashogo chasu Vona bula pograbovana ta spalena she u 1918 roci Teper na comu misci privatni zemelni dilyanki selyan Vidomi osobistosti RedaguvatiMyalkin Yaroslav Sergijovich soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2015 Onopriyenko Anatolij Yurijovich serijnij ta masovij vbivcya Primitki Redaguvati Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 23 Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Laski Arhivovano 6 listopada 2019 u Wayback Machine Laski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 603 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Laski amp oldid 40479983