Лади́жинське водосховище — велике руслове водосховище на річці Південний Буг. Розташоване у Вінницькій області, на межі Гайсинського і Тульчинського районів.
| Ладижинське водосховище | |
|---|---|
| Назва на честь: | Ладижин |
| | |
| 48°43′ пн. ш. 29°08′ сх. д. / 48.717° пн. ш. 29.133° сх. д.Координати: 48°43′ пн. ш. 29°08′ сх. д. / 48.717° пн. ш. 29.133° сх. д. | |
| Розташування | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Вінницька область |
| Розташування | на межі Гайсинського і Тульчинського районів |
| Геологічні дані | |
| Тип | руслове водосховище |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 20,8 км² |
| Глибина середня | 7,2 м |
| Глибина макс. | 17,8 м |
| Довжина | 45 км |
| Ширина | до 1,2 км км |
| Об'єм | 0,15 км³ км³ |
| Вода | |
| Солоність | 0,460–0,710 г/л |
| Басейн | |
| На об'єкті | Південний Буг |
| Вливаються | Південний Буг |
| Витікають | Південний Буг |
| Країни басейну | Україна |
| Інше | |
| Оператор | БУВР річки Південний Бугd |
Ладижинське водосховище (Україна) | |
| |
Гребля водосховища розташована неподалік від північної околиці міста Ладижин. Створене 1964 року як водойма-охолоджувач Ладижинської ТЕС.
Опис Редагувати
Довжина водосховища 45 км, площа 20,8 км², пересічна глибина 7,2 м, максимальна глибина (біля греблі) — 17,8 м. Об'єм води — 0,15 км³. Праві береги водосховища переважно низькі, ліві — високі, подекуди урвисті. Берегова лінія у верхній та середній частинах дуже звивиста. Мінералізація води коливається в межах 460—710 мг/л, максимальних значень досягає взимку. Вміст розчинного кисню біля поверхні становить 5—14 мг/л, біля дна 2—10 мг/л. Термічний і льодовий режими значною мірою залежать від надходження підігрітих вод Ладижинської ТЕС. Влітку температура поверхневих вод сягає +28°C і більше, взимку — пересічно +5, +6 (біля греблі). На глибині 10—12 м, у межах корінного річища, вплив підігрітих вод не поширюється. Ладижинське водосховище — руслове, тижневого регулювання. Коливання рівня води протягом року бл. 1,5 м.
Серед водяної рослинності — стрілолист, куга озерна, очерет. Водяться карась, щука, окунь та інші риби. У прибережних заростях — гніздування птахів. Воду, крім цільового призначення, використовують для технічного водопостачання і зрошування. Судноплавство. На берегах — місця відпочинку.
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [ 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.