Лаврівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Лаврів. Наприкінці ХІХ ст. волосний центр було перенесено у село Полонка, волость перейменовано на Полонську без змін меж.
| Лаврівська волость | |
| Центр | Лаврів → Полонка |
|---|---|
| Площа | 21 341 (1885) |
| Населення | 6707 осіб (1885) |
| Густота | 28.8 осіб / км² |
| Наступники | ґміна Полонка |
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень об'єднаних у 12 сільських громад. Населення — 6707 осіб (3396 чоловічої статі та 3311 — жіночої), 671 дворових господарств.
Основні поселення волості:
- Лаврів — колишнє власницьке село за 18 верст від повітового міста; волосне правління; 1004 особи, 111 дворів, 2 православних церкви, школа, 2 постоялих будинки, кузня.
- Баїв — колишнє власницьке село при річці Чорноручка, 215 осіб, 24 двори, православна церква.
- Гірко-Полонка — колишнє власницьке село при річці Полонка, 270 осіб, 34 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Луциці — колишнє власницьке село при річці Стир, 151 особа, 19 дворів, православна церква, водяний млин.
- Мстишин — колишнє власницьке село при річці Стир, 232 особи, 29 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Новостав — колишнє власницьке село при річці Стир, 150 осіб, 26 дворів, каплиця.
- Оздів — колишнє власницьке село при річці Полонка, 360 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Полонка — колишнє власницьке село при річці Ставка, 195 осіб, 26 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Пуманів — колишнє державне та власницьке село, 361 особа, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Радомисль — колишнє державне село, 928 осіб, 101 двір, 2 православних церкви, школа, постоялий будинок, маслоібйний завод.
- Ратнів — колишнє власницьке село при річці Чорноручка, 273 осби, 37 дворів, православна церква.
Під владою Польщі ред.
| Гміна Полонка | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Луцький |
| Адмінцентр гміни | Полонка |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 33 |
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Полонка Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
1 квітня 1929 р. колонію Воля Риканська вилучили з ґміни Ярославичі Дубенського повіту і приєднали до ґміни Полонка Луцького повіту.
1 квітня 1930 р. з ґміни Полонка до новоутвореної ґміни Княгининок передані села: Омеляник Великий, Омеляник Малий, Зміїнець, Черчиці й Кучкарівка (за винятком фільварку Кучкарівка), колонії: Омеляник, Баносівка, Гірка, Всеволодівка, Соф'янівка, Змінинець, Козин, Черчиці й Кучкарівка та прихисток Омеляник.
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 33 громад:
- Баїв — село: Баїв;
- Баківці — село: Баківці;
- Баківці — колонія: Баківці;
- Боратин — села: Боратин Малий і Боратин Великий;
- Боратин Чеський — колонія: Боратин Чеський;
- Цеперів — село: Цеперів та колонія: Чеперів;
- Гірка Полонка — село: Гірка Полонка та фільварок: Гірка Полонка;
- Гнідава — село: Гнідава;
- Гнідава — колонія: Гнідава;
- Голешів — село: Голешів та селище: Полонка;
- Городище — село: Городище та фільварок: Городище;
- Озеряни Польські — колонія: Озеряни Польські;
- Озеряни Чеські — колонія: Озеряни Чеські;
- Коршовець — село: Коршовець;
- Косцюшків — колонія: Косцюшків;
- Лаврів — село: Лаврів та фільварки: Лаврів, Мар'янівка і Рикані;
- Лучиці — село: Лучиці;
- Мачки Волинські — село: Мачки Волинські;
- Мачківці — село: Мачківці;
- Мстишин — село: Мстишин;
- Мстишин — колонія: Мстишин;
- Новостав — село: Новостав;
- Оздів — село: Оздів та залізнична станція: Янівка;
- Полонка — село: Полонка, військове селище: Полонка, колонії: Гончарка і Звірків та залізнична станція: Гнідава;
- Познанка — село: Познанка;
- Пулганів — село: Пулганів та маєтки: Пулганів Перетятковича і Пулганів Зарембського;
- Радомисль — село: Радомисль;
- Ратнів — село: Ратнів, фільварок: Ратнів та колонія: Дідовець;
- Рованці — село: Рованці;
- Соснівець — село: Соснівець;
- Суховоля — село: Суховоля;
- Вербаїв — село: Вербаїв;
- Вікторяни — село: Вікторяни.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 lutego 1929 r. w sprawie zmiany granic powiatów: dubieńskiego i łuckiego w województwie wołyńskiem. Dz.U. 1929 nr 14 poz. 120 [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 marca 1930 r. o utworzeniu gmin wiejskich Kiwerce i Kniahininek w powiecie łuckim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1930 nr 21 poz. 181 [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 59-60 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |