Петро́ Анато́лійович Кізім (нар. 3 червня 1991, с. Олександрівка, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР — пом. 3 березня 2015, с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, танкіст, сержант Збройних сил України.
Кізім Петро Анатолійович | |
---|---|
Сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 3 червня 1991 Олександрівка, Кіровоградська область |
Смерть | 3 березня 2015 (23 роки) Гранітне, Донецька область |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
|
Життєвий шлях ред.
Народився 1991 року в селі Олександрівка на Кіровоградщині. Закінчив Олександрівську загальноосвітню школу. У багатодітній родині Кізімів виховувались шестеро дітей. Після смерті батьків переїхав на постійне проживання на Черкащину, до родини тітки в смт Цибулів. Працював слюсарем на Цибулівському цукровому заводі. 2011 проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Одружився.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України 14 березня 2014 був призваний за частковою мобілізацією.
Солдат, головний сержант взводу — командир бойової машини (танк) 7-го взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Брав участь у боях в районі Амвросіївки на кордоні з РФ, Волновахи та населених пунктів Волноваського району.
Загинув 3 березня 2015 близько 15:30, під час перевезення продуктів на автомобілі ЗІЛ-131 до взводного опорного пункту поблизу села Гранітного Волноваського району. Вантажівка була обстріляна терористами з РПГ (за іншими даними, з ПТРК). Солдат Кізім загинув, ще двоє військовиків дістали поранення, автомобіль було знищено. Обстріл вівся з району на 3,5 км західніше с. Первомайського (балка Глибока).
На Маловисківщині, де народився Петро Кізим, до глибокої ночі його чекали кілька сотень земляків, аби віддати останню шану Герою, перш ніж бойові побратими повезуть загиблого на Черкащину. 7 березня в Цибулеві воїна проводжали в останню дорогу на колінах, з військовими почестями. Похований на кладовищі Цибулєва.
Залишилися дружина Ірина та маленький син Андрійко, брати та сестри.
Нагороди та відзнаки ред.
- За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2015, посмертно).
- Нагороджений почесною Грамотою Черкаської облради та відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
Вшанування пам'яті ред.
1 вересня 2015 в рідному селі Олександрівка на будівлі Олександрівського НВК встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Петра Кізіма. Іменем Петра Кізіма названо шкільну дитячу організацію «Козацька родина».
У червні 2016 Маловисківська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Радянської в селі Олександрівка Маловисківської міської територіальної громади на вулицю Петра Кізіма.
Примітки ред.
- Біля Волновахи під час ракетного обстрілу загинув черкащанин [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Вчасно, 5 березня 2015
- На Кіровоградщині на колінах проводжали в останню путь загиблого воїна [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Перша електронна, 7 березня 2015
- У Цибулеві поховали свого героя [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Новини Черкас, 11 березня 2015
- Родині загиблого в Гранітному командира танка потрібна допомога [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Лівий берег, 10 березня 2015
- Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Родині загиблого черкащанина вручили почесну відзнаку [ 2 травня 2015 у Wayback Machine.] // Вчасно, 19 березня 2015
- День захисника України в Олександрівському НВК [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Маловиськівської міської ради, 19 жовтня 2016
- День українського добровольця в Олександрівському НВК [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Маловиськівської міської ради, 9 березня 2017
Джерела ред.
- Кізім Петро Анатолійович [ 18 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Кізім Петро Анатолійович [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Вже втретє сумна звістка прилетіла на Монастирищину… [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Монастирищенської районної ради, 7 березня 2015.
- // Сайт Монастирищенської РДА, 2 березня 2016.
- На спомин про односельця [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Блог Світлани Ємельяненко, 3 березня 2016.