www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ківсяки Ківсяк Cylindroiulus sp Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Членистоно

Ківсяки

?
Ківсяки

Ківсяк Cylindroiulus sp.
Біологічна класифікація
надродини

Blaniuloidea Koch, 1847
Nemasomatoidea
Paeromopodoidea Cook, 1895

Посилання
Вікісховище: Category:Julida
EOL: 6453
ITIS: 154418
NCBI: 41448
Fossilworks: 281808

Ківсяки (Julida) — ряд двопарноногих багатоніжок. Одні з найкраще вивчених двопарноногих. Ґрунтові видовжені тварини, поширені у вологих місцях. Переважно голарктичні тварини, хоча деякі види відомі з Індо-Малайської та Неотропічної області. Ряд налічує близько 750–800 видів.

Ківсяками також часто помилково називають представників двох близьких рядів двопарноногих багатоніжок з надряду Juliformia[en]: Spirobolida[en] та Spirostreptida[en], які містять гігантських тропічних багатоніжок розміром до 30 сантиметрів, популярних серед любителів тераріумістики. Ці багатоніжки вирізняються деталями сегментації та еволюційним походженням, а також поширені майже винятково у тропічному поясі Землі.

Будова тіла Редагувати

Тіло довге, циліндричне, складається з великої кількості (понад 30) тулубних сегментів. Розміри від 1 до 12 см. Обидві пари ніг на 7-му сегменті тіла самців перетворені на копулятивний орган (гоноподи[en]), у багатьох видів змінена й передня пара ніг дорослого самця.

Спосіб життя Редагувати

Рухаються повільно, ноги переставляють по черзі спереду назад, від чого складається враження хвилеподібності рухів ніг.

Ведуть прихований спосіб життя у вологому субстраті: листковому опаді, під корою дерев, у ґрунті. Деякі види отруйні, виділяють ціанідну кислоту, інші людина навіть використовує в їжу в тропічних регіонах.

З яйця виходить личинка, що має меншу кількість сегментів тіла, ніж доросла особина. Далі під час линяння вона нарощує довжину тіла.

Біогеографія Редагувати

Ківсяки поширені у північній півкулі у трьох основних регіонах:

Найбільш північний вид Proteroiulus fuscus трапляється біля північного полярного кола в Ісландії, де є єдиним ківсяком, живе північніше за коло у Скандинавії та Росії, де його було знайдено на півдні півовстрова Ямал. Найвище знайдено ківсяка Nepalmatoiulus ivanloebli в Непалі — на висоті 4800 м над рівнем моря.

Окрема диз'юнктивна зона поширення ківсяків розташована в східному Непалі. Суперечливі дані вказують на наявність ківсяків на островах Оґасавара в Океанії.

Деякі види було випадково завезено в Австралію, Південну Африку, Гавайські острови.

Різноманіття Редагувати

Поділяються на 5 надродин та декілька родин:

Іноді виділяють ще одну родину:

  • Pachyiulidae

Еволюція і походження Редагувати

Двопарноногі походять від спільного предка, що вийшов на сушу в середині кембрійського періоду (не менше 525 мільйонів років тому) на території субконтиненту Авалонія. Гілка, що містить ківсяків, багатозв'язів[en] та групу Chordeumatida[en], відокремилася від загального стовбуру в ранньому ордовику (близько 500-480 мільйонів років тому). Відокремлення ківсяків як окремої групи сталося у ранньому силурі (442-440 мільйонів років тому), після відділення Авалонії від Гондвани. Ківсяки поширювалися на вільні території тодішнього суперконтиненту Лавразія. У часи пізнього крейдяного періоду (94-66 мільйонів років тому), коли континенти почали набувати сучасного вигляду, відбулося відокремлення європейських ківсяків від північноамериканських та північноафриканських. Американські ківсяки також розділилися на групи східноамериканських та західноамериканських.

Викопні відбитки ківсяків з еоцену та міоцену (більше 50 мільйонів років тому) належать до сучасної родини Parajulidae. У балтійському бурштині знайдено залишки олігоценових ківсяків віком більше 30 мільйонів років, яких віднесено до сучасних родин Nemasomatidae та Julidae.

Примітки Редагувати

  1. . Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 25 жовтня 2013. 
  2. ↑ Shelley, Rowland M.; Golavatch, Sergei I. (18.03.2011). . Insecta Mundi. Paper 677. ISSN 1942-1354. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. (англ.)
  3. William Shear. Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844. У Z.-Q. Zhang. . Zootaxa. 159–164. с. 3148. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 25 липня 2019. Процитовано 1 вересня 2015. 
  4. . Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 25 жовтня 2013. 

Джерела Редагувати

  • Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996). . К.: Либідь. с. 320. ISBN 5-325-00663-0. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 8 серпня 2013. 
  • Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1984. — С. 115. — 463 с.
  • Shelley, Rowland M.; Golavatch, Sergei I. (18.03.2011). . Insecta Mundi. Paper 677. ISSN 1942-1354. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. (англ.)
Це незавершена стаття про багатоніжок.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
KivsyakiKivsyak Cylindroiulus sp Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Bagatonizhki Myriapoda Klas Dvoparnonogi Diplopoda Pidklas ChilognathaInfraklas HelminthomorphaNadryad JuliformiaRyad JulidaBrandt 1833nadrodiniBlaniuloidea Koch 1847 Nemasomatoidea Paeromopodoidea Cook 1895PosilannyaVikishovishe Category JulidaEOL 6453ITIS 154418NCBI 41448Fossilworks 281808Kivsyaki Julida ryad dvoparnonogih bagatonizhok Odni z najkrashe vivchenih dvoparnonogih Gruntovi vidovzheni tvarini poshireni u vologih miscyah Perevazhno golarktichni tvarini hocha deyaki vidi vidomi z Indo Malajskoyi ta Neotropichnoyi oblasti Ryad nalichuye blizko 750 800 vidiv Kivsyakami takozh chasto pomilkovo nazivayut predstavnikiv dvoh blizkih ryadiv dvoparnonogih bagatonizhok z nadryadu Juliformia en Spirobolida en ta Spirostreptida en yaki mistyat gigantskih tropichnih bagatonizhok rozmirom do 30 santimetriv populyarnih sered lyubiteliv terariumistiki Ci bagatonizhki viriznyayutsya detalyami segmentaciyi ta evolyucijnim pohodzhennyam a takozh poshireni majzhe vinyatkovo u tropichnomu poyasi Zemli Zmist 1 Budova tila 2 Sposib zhittya 3 Biogeografiya 4 Riznomanittya 5 Evolyuciya i pohodzhennya 6 Primitki 7 DzherelaBudova tila RedaguvatiTilo dovge cilindrichne skladayetsya z velikoyi kilkosti ponad 30 tulubnih segmentiv Rozmiri vid 1 do 12 sm 1 Obidvi pari nig na 7 mu segmenti tila samciv peretvoreni na kopulyativnij organ gonopodi en u bagatoh vidiv zminena j perednya para nig doroslogo samcya Sposib zhittya RedaguvatiRuhayutsya povilno nogi perestavlyayut po cherzi speredu nazad vid chogo skladayetsya vrazhennya hvilepodibnosti ruhiv nig Vedut prihovanij sposib zhittya u vologomu substrati listkovomu opadi pid koroyu derev u grunti Deyaki vidi otrujni vidilyayut cianidnu kislotu inshi lyudina navit vikoristovuye v yizhu v tropichnih regionah Z yajcya vihodit lichinka sho maye menshu kilkist segmentiv tila nizh dorosla osobina Dali pid chas linyannya vona naroshuye dovzhinu tila Biogeografiya RedaguvatiKivsyaki poshireni u pivnichnij pivkuli u troh osnovnih regionah 2 Pivnichna Amerika vid Alyaski ta Kanadi do Meksiki i pivnochi Centralnoyi Ameriki Yevropa Blizkij Shid Serednya Aziya Pivnichna Afrika ostrovi Atlantiki centralno pivnichna Aziya Shidna Aziya Pivdenno Shidna AziyaNajbilsh pivnichnij vid Proteroiulus fuscus traplyayetsya bilya pivnichnogo polyarnogo kola v Islandiyi de ye yedinim kivsyakom zhive pivnichnishe za kolo u Skandinaviyi ta Rosiyi de jogo bulo znajdeno na pivdni pivovstrova Yamal Najvishe znajdeno kivsyaka Nepalmatoiulus ivanloebli v Nepali na visoti 4800 m nad rivnem morya Okrema diz yunktivna zona poshirennya kivsyakiv roztashovana v shidnomu Nepali Superechlivi dani vkazuyut na nayavnist kivsyakiv na ostrovah Ogasavara v Okeaniyi Deyaki vidi bulo vipadkovo zavezeno v Avstraliyu Pivdennu Afriku Gavajski ostrovi Riznomanittya RedaguvatiPodilyayutsya na 5 nadrodin ta dekilka rodin 3 4 Blaniuloidea Blaniulidae tonki kivsyaki 19 rodiv 46 vidiv Yevropa Blizkij Shid do Iranu shid SShA Galliobatidae yedinij vid Galliobates gracilis z pivdennoyi Franciyi Okeanobatidae 2 rodi 4 vidi Yaponiya shid SShA Virdzhiniya Tenessi Pivnichna Karolina Zosteractinidae 2 rodi 2 vidi shid SShA Juloidea Julidae spravzhni kivsyaki 88 rodiv 500 600 vidiv Palearktika Rhopaloiulidae yedinij vid Rhopaloiulus cameratanus z centralnoyi Italiyi Trichoblaniulidae yedinij rid Trichoblaniulus z 4 vidami pivden Franciyi pivnichno shidna Ispaniya pivdenno zahidna Italiya Sardiniya Trichonemasomatidae yedinij vid Trichonemasoma peloponesius vidomij z Greciyi Nemasomatoidea Chelojulidae yedinij vid Chelojulus sculpturatus zi shtatu Ajdaho Nemasomatidae 7 rodiv 22 vidi Pivnichna i Centralna Aziya vid Turechchini do Kurilskih ostroviv SShA i Kanada Pseudonemasomatidae yedinij vid Pseudonemasoma femorotuberculata vidomij z Yaponiyi Telsonemasomatidae yedinij vid Telsonemasoma microps vidomij z Oregonu SShA Paeromopodoidea Aprosphylosomatidae yedinij vid Aprosphylosoma darceneae vidomij za yedinoyu znahidkoyu samcya u pecheri v Oregoni Paeromopodidae 2 rodi 16 vidiv SShA vid Montani do Kaliforniyi Parajuloidea Parajulidae 8 rodiv 23 vidi Pivnichna Amerika vid Alyaski do Gvatemali Dalekij Shid Rosiyi Yaponiya Mongoliulidae 27 rodiv 115 vidiv Dalekij Shid Rosiyi Shidna AziyaInodi vidilyayut she odnu rodinu PachyiulidaeEvolyuciya i pohodzhennya RedaguvatiDvoparnonogi pohodyat vid spilnogo predka sho vijshov na sushu v seredini kembrijskogo periodu ne menshe 525 miljoniv rokiv tomu na teritoriyi subkontinentu Avaloniya Gilka sho mistit kivsyakiv bagatozv yaziv en ta grupu Chordeumatida en vidokremilasya vid zagalnogo stovburu v rannomu ordoviku blizko 500 480 miljoniv rokiv tomu Vidokremlennya kivsyakiv yak okremoyi grupi stalosya u rannomu siluri 442 440 miljoniv rokiv tomu pislya viddilennya Avaloniyi vid Gondvani Kivsyaki poshiryuvalisya na vilni teritoriyi todishnogo superkontinentu Lavraziya U chasi piznogo krejdyanogo periodu 94 66 miljoniv rokiv tomu koli kontinenti pochali nabuvati suchasnogo viglyadu vidbulosya vidokremlennya yevropejskih kivsyakiv vid pivnichnoamerikanskih ta pivnichnoafrikanskih Amerikanski kivsyaki takozh rozdililisya na grupi shidnoamerikanskih ta zahidnoamerikanskih Vikopni vidbitki kivsyakiv z eocenu ta miocenu bilshe 50 miljoniv rokiv tomu nalezhat do suchasnoyi rodini Parajulidae U baltijskomu burshtini znajdeno zalishki oligocenovih kivsyakiv vikom bilshe 30 miljoniv rokiv yakih vidneseno do suchasnih rodin Nemasomatidae ta Julidae 2 Primitki Redaguvati Diagnostic features of Millipede Orders Milli PEET Identification Tables The Field Museum Chicago Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2013 a b Shelley Rowland M Golavatch Sergei I 18 03 2011 Atlas of Myriapod Biogeography I Indigenous Ordinal and Supra Ordinal Distributions in the Diplopoda Perspectives on Taxon Origins and Ages and a Hypothesis on the Origin and Early Evolution of the Class Insecta Mundi Paper 677 ISSN 1942 1354 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 angl William Shear Class Diplopoda de Blainville in Gervais 1844 U Z Q Zhang Animal biodiversity an outline of higher level classification and survey of taxonomic richness Zootaxa 159 164 s 3148 Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 25 lipnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2015 Geographic distribution of Millipede Families Milli PEET Identification Tables The Field Museum Chicago Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2013 Dzherela RedaguvatiSherbak G J Carichkova D B Verves Yu G 1996 Zoologiya bezhrebetnih Pidruchnik u 3 kn Kn 2 K Libid s 320 ISBN 5 325 00663 0 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2013 Zhizn zhivotnyh Tom 3 Chlenistonogie trilobity helicerovye trahejnodyshashie Onihofory pod red M S Gilyarova F N Pravdina gl red V E Sokolov 2 e izd M Prosveshenie 1984 S 115 463 s Shelley Rowland M Golavatch Sergei I 18 03 2011 Atlas of Myriapod Biogeography I Indigenous Ordinal and Supra Ordinal Distributions in the Diplopoda Perspectives on Taxon Origins and Ages and a Hypothesis on the Origin and Early Evolution of the Class Insecta Mundi Paper 677 ISSN 1942 1354 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 angl nbsp Ce nezavershena stattya pro bagatonizhok Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kivsyaki amp oldid 34819779