Кущівник перлистий Самець перлистого кущівник Нову Айран штат Амазонас Бразилія Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1

?

Кущівник перлистий

Самець перлистого кущівник (Нову-Айран, штат Амазонас, Бразилія)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід:	*Перлистий кущівник (Megastictus)* Ridgway, 1909
Вид:	Кущівник перлистий

Біноміальна назва

Megastictus margaritatus
(PL Sclater, 1855)

Ареал виду

Синоніми

Myrmeciza margaritata

Посилання

Вікісховище:	Megastictus margaritatus
Віківиди:	Megastictus margaritatus
ITIS:	561022
МСОП:	22701352
NCBI:	288060

Кущівни́к перлистий (Megastictus margaritatus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Амазонії. Це єдиний представник монотипового роду Перлистий кущівник (Megastictus).

Опис ред.

Пара перлистих кущівників

Довжина птаха становить 13,5-14 см, вага 18-21 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла сіра, крила і хвіст чорні, на крилах і хвості білі плями. Нижня частина тіла світло-сіра. У самиць верхня частина тіла коричнева, крила і хвіст чорні, на крилах і хвості яскраво-охристі плями. Нижня частина тіла жовтувато-охриста. Райдужки білуваті.

Поширення і екологія ред.

Перлисті кущівники мешкають на півдні Венесуели (південний захід Болівару, південь Амасонасу), на сході і півдні Колумбії, на сході Еквадору і Перу та на крайньому заході і в центрі Бразильської Амазонії. Вони живуть в підліску вологих і сухих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються парами, на висоті до 1250 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, на яких чатують серед рослинності.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 11 березня 2022.
Ridgway, Robert (1909). . Proceedings of the Biological Society of Washington 22: 69–74 [69]. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
Sclater, Philip L. (1854). . Proceedings of the Zoological Society of London 22 (275): 253–255 [253] Plate 71. doi:10.1111/j.1469-7998.1854.tb07273.x. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 11 березня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 11 березня 2022.

[2] Ridgway, Robert (1909). . Proceedings of the Biological Society of Washington 22: 69–74 [69]. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.

[3] Sclater, Philip L. (1854). . Proceedings of the Zoological Society of London 22 (275): 253–255 [253] Plate 71. doi:10.1111/j.1469-7998.1854.tb07273.x. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 11 березня 2022.