www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кутківці Тернопіль У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кутківці Кутківці пол Kutkowce колишнє село тери

Кутківці (Тернопіль)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кутківці.

Кутківці (пол. Kutkowce) — колишнє село, територія якого тепер входить до складу міста Тернополя і утворює однойменний район.

Кутківці
Тернопіль
Кутківці

Вигляд на Кутківці з парку імені Т. Шевченка
Загальна інформація
49°33′45″ пн. ш. 25°33′42″ сх. д. / 49.56250° пн. ш. 25.56167° сх. д. / 49.56250; 25.56167Координати: 49°33′45″ пн. ш. 25°33′42″ сх. д. / 49.56250° пн. ш. 25.56167° сх. д. / 49.56250; 25.56167
Країна Україна
Адмінодиниця Тернопіль
Карта
Кутківці
Кутківці (Тернопіль)

Розташування Редагувати

Кутківці розташовані на пагорбі в західній частині міста. З півночі, сходу та півдня оточені регіональним ландшафтним парком «Загребелля».

Історія Редагувати

31 січня 1522 року В. Баворовський отримав за службу від короля Сигізмунда І Старого (1467—1548) як довічний дар обидва береги річки Серет у селах Петриків і Пронятин для того, щоби створити водойму для вирощування риби.

5 квітня 1540 року Ян Амор Тарновський отримав від короля локаційний привілей на заснування міста (нині Тернопіль) на місці, званому Сопільче. 6 лютого 1545 року король примусив В. Баворовського взамін кількох сіл на Скалатщині відступити Тарновському отримані раніше береги Серету для спорудження ставу на річці. Ймовірно, В. Баворовський відступив Петриків, а брати Чистилівські — також Кутківці та Пронятин. 26 серпня 1547 року Ян Тарновський із сином Яном Кшиштофом отримав село від короля у довічне володіння. Щоб убезпечити Тарнополь (Тернопіль) від татарських нападів, Тарновський 16 травня 1548 року домігся від короля дозволу на утворення біля Пронятина (за іншими даними, біля Кутківців) ставу на Сереті, тобто на місці, де він і нині.

15 січня 1569 року на з'їзді шляхти в Любліні князь Іван-Януш Острозький отримав правом доживоття села Пронятин, Кутківці та Петриків у Теребовельському повіті.

Село, як і Тернопіль, до першої половини XIX століття було в приватних руках. За іншими даними (польського дослідника Вацлава Щиґєльського), село було королівщиною Теребовельського повіту, державцем маєтку був крайчий коронний Юзеф Потоцький (також сусіднього Пронятина). Власник «Тернопільського ключа» Францішек Коритовський набув село після смерті Юзефа Потоцького і його дружини Анни Терези з Оссолінських.

Лише 1843 року тернопільські міщани викупили місто разом з кількома навколишніми селами, які належали до магістрату, в тому числі й Кутківці.

У Географічному словнику Королівства Польського вказано, що Кутківці — це село в Тернопільському повіті (тоді Королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини). Село знаходилося на відстані 3,7 км від Тернополя.

У селі в межах гміни мешкало 715 осіб, ще 149 — на території маєтку. Тут була греко-католицька церква і парафія. Римо-католики належали до парафії в Тернополі. В селі була однокласова народна школа. Найближче поштове відділення — в Тернополі.

17 травня 1898 року Іван Франко виступав перед мешканцями села.

У міжвоєнний період до 1934 року село утворювало окрему сільську гміну, яка 1 серпня 1934 року в рамках реформи самоврядування на підставі нового закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшла до нової сільської гміни Янівка (Тернопільський повіт Тарнопольського воєводства).

У 1958 Кутківці приєднано до Тернополя.

Вулиці Редагувати

Релігія Редагувати

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ), кілька хрестів, фігур.

Інфраструктура Редагувати

Тут розташована ретрансляційна станція тернопільських радіо- і телеканалів. На півночі є тернопільський дальній пляж.

Діють дитячий садок № 32 (вул. Петра Батьківського, 6), загальноосвітня школа № 25 (вул. Хліборобна, 26), Будинок культури «Кутківці», бібліотека, десятки малих промислових підприємств і торгових закладів.

Транспорт Редагувати

З іншими районами Тернополя з'єднаний автобусними маршрутами № 17 (м-н Кутківці — Центральний ринок) та № 15 (Вулиця Золотогірська — Проспект Злуки — Східний масив). Є пристань та причали тернопільських теплоходів.

Відомі люди Редагувати

Уродженці Редагувати

  • Володимир Болєщук (нар. 1974) — український економіст, політик, військовик, громадський діяч, учасник російсько-української війни 2014—2017.
  • Василь Болюх — перший командант Тернополя в часі ЗУНР.
  • Мирослав Болюх — довголітній член ОУН, Закордонного представництва УГВР, член НТШ.
  • Володимир Грицай (нар. 1956) — український діяч культури, керівник і диригент «Оркестри Волі».

Примітки Редагувати

  1. ↑ Окаринський В. Тернопільський став // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 436. — ISBN 978-966-528-279-2.
  2. Lewicki K. Ks. Ostrogscy w służbie Rzplitej // Rocznik wołyński. — Równe, 1938. — S. 36 (прим.) (пол.)
  3. Szczygielski W. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1735—1802) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 75. (пол.)
  4. Гуцал П. Власники Тернополя [ 15 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63.
  5. Щербак Л. Франко Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 530. — ISBN 978-966-528-279-2.
  6. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 27 березня 2012. 
  7. Місто Тернопіль // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 283. — ISBN 978-966-457-228-3.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kutkivci Kutkivci pol Kutkowce kolishnye selo teritoriya yakogo teper vhodit do skladu mista Ternopolya i utvoryuye odnojmennij rajon KutkivciTernopilKutkivciViglyad na Kutkivci z parku imeni T ShevchenkaZagalna informaciya49 33 45 pn sh 25 33 42 sh d 49 56250 pn sh 25 56167 sh d 49 56250 25 56167 Koordinati 49 33 45 pn sh 25 33 42 sh d 49 56250 pn sh 25 56167 sh d 49 56250 25 56167Krayina UkrayinaAdminodinicya TernopilKartaKutkivciKutkivci Ternopil Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 3 Vulici 4 Religiya 5 Infrastruktura 6 Transport 7 Vidomi lyudi 7 1 Urodzhenci 8 Primitki 9 DzherelaRoztashuvannya RedaguvatiKutkivci roztashovani na pagorbi v zahidnij chastini mista Z pivnochi shodu ta pivdnya otocheni regionalnim landshaftnim parkom Zagrebellya Istoriya Redaguvati31 sichnya 1522 roku V Bavorovskij otrimav za sluzhbu vid korolya Sigizmunda I Starogo 1467 1548 yak dovichnij dar obidva beregi richki Seret u selah Petrikiv i Pronyatin dlya togo shobi stvoriti vodojmu dlya viroshuvannya ribi 5 kvitnya 1540 roku Yan Amor Tarnovskij otrimav vid korolya lokacijnij privilej na zasnuvannya mista nini Ternopil na misci zvanomu Sopilche 6 lyutogo 1545 roku korol primusiv V Bavorovskogo vzamin kilkoh sil na Skalatshini vidstupiti Tarnovskomu otrimani ranishe beregi Seretu dlya sporudzhennya stavu na richci Jmovirno V Bavorovskij vidstupiv Petrikiv a brati Chistilivski takozh Kutkivci ta Pronyatin 1 26 serpnya 1547 roku Yan Tarnovskij iz sinom Yanom Kshishtofom otrimav selo vid korolya u dovichne volodinnya Shob ubezpechiti Tarnopol Ternopil vid tatarskih napadiv Tarnovskij 16 travnya 1548 roku domigsya vid korolya dozvolu na utvorennya bilya Pronyatina za inshimi danimi bilya Kutkivciv 1 stavu na Sereti tobto na misci de vin i nini 15 sichnya 1569 roku na z yizdi shlyahti v Lyublini knyaz Ivan Yanush Ostrozkij otrimav pravom dozhivottya sela Pronyatin Kutkivci ta Petrikiv u Terebovelskomu poviti 2 Selo yak i Ternopil do pershoyi polovini XIX stolittya bulo v privatnih rukah Za inshimi danimi polskogo doslidnika Vaclava Shigyelskogo selo bulo korolivshinoyu Terebovelskogo povitu derzhavcem mayetku buv krajchij koronnij Yuzef Potockij takozh susidnogo Pronyatina 3 Vlasnik Ternopilskogo klyucha Francishek Koritovskij nabuv selo pislya smerti Yuzefa Potockogo i jogo druzhini Anni Terezi z Ossolinskih Lishe 1843 roku ternopilski mishani vikupili misto razom z kilkoma navkolishnimi selami yaki nalezhali do magistratu v tomu chisli j Kutkivci 4 U Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo vkazano sho Kutkivci ce selo v Ternopilskomu poviti todi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u skladi Avstro Ugorshini Selo znahodilosya na vidstani 3 7 km vid Ternopolya U seli v mezhah gmini meshkalo 715 osib she 149 na teritoriyi mayetku Tut bula greko katolicka cerkva i parafiya Rimo katoliki nalezhali do parafiyi v Ternopoli V seli bula odnoklasova narodna shkola Najblizhche poshtove viddilennya v Ternopoli 17 travnya 1898 roku Ivan Franko vistupav pered meshkancyami sela 5 U mizhvoyennij period do 1934 roku selo utvoryuvalo okremu silsku gminu yaka 1 serpnya 1934 roku v ramkah reformi samovryaduvannya na pidstavi novogo zakonu pro samovryaduvannya 23 bereznya 1933 roku uvijshla do novoyi silskoyi gmini Yanivka Ternopilskij povit Tarnopolskogo voyevodstva 6 U 1958 Kutkivci priyednano do Ternopolya 7 Vulici RedaguvatiPetra Batkivskogo Mikoli Bencalya Vasilya Bolyuha Vishneva Dariyi Vikonskoyi Gliboka Dolina Zolotogirska Lisova Pidgirna Pokrovi Primiska Ternopilska Urozhajna Hliborobna YablunevaReligiya Redaguvati nbsp Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciYe cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UGKC kilka hrestiv figur Infrastruktura RedaguvatiTut roztashovana retranslyacijna stanciya ternopilskih radio i telekanaliv Na pivnochi ye ternopilskij dalnij plyazh Diyut dityachij sadok 32 vul Petra Batkivskogo 6 zagalnoosvitnya shkola 25 vul Hliborobna 26 Budinok kulturi Kutkivci biblioteka desyatki malih promislovih pidpriyemstv i torgovih zakladiv Transport RedaguvatiZ inshimi rajonami Ternopolya z yednanij avtobusnimi marshrutami 17 m n Kutkivci Centralnij rinok ta 15 Vulicya Zolotogirska Prospekt Zluki Shidnij masiv Ye pristan ta prichali ternopilskih teplohodiv Vidomi lyudi RedaguvatiUrodzhenci Redaguvati Volodimir Bolyeshuk nar 1974 ukrayinskij ekonomist politik vijskovik gromadskij diyach uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 Vasil Bolyuh pershij komandant Ternopolya v chasi ZUNR Miroslav Bolyuh dovgolitnij chlen OUN Zakordonnogo predstavnictva UGVR chlen NTSh Volodimir Gricaj nar 1956 ukrayinskij diyach kulturi kerivnik i dirigent Orkestri Voli Primitki Redaguvati a b Okarinskij V Ternopilskij stav Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 436 ISBN 978 966 528 279 2 Lewicki K Ks Ostrogscy w sluzbie Rzplitej Rocznik wolynski Rowne 1938 S 36 prim pol Szczygielski W Potocki Jozef h Pilawa ok 1735 1802 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 T XXVIII 1 zeszyt 116 S 75 pol Gucal P Vlasniki Ternopolya Arhivovano 15 veresnya 2012 u Wayback Machine Yi 2010 Ch 63 Sherbak L Franko Ivan Yakovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 530 ISBN 978 966 528 279 2 Dz U 1934 nr 69 poz 667 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 26 lipca 1934 r o podziale powiatu tarnopolskiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie Arhiv originalu za 7 chervnya 2015 Procitovano 27 bereznya 2012 Misto Ternopil Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 283 ISBN 978 966 457 228 3 Dzherela RedaguvatiBolyeshuk V Ukrayinec N Havarivskij B Kutkivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 342 343 ISBN 978 966 457 228 3 Kutkowce ws pow tarnopolski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 955 pol S 955 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kutkivci Ternopil amp oldid 37858573