www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куренівський аеродром також Куренівський цивільний аеродром аеродром Київського товариства повітроплавання КТП існував в

Куренівський аеродром

Куренівський аеродром (також Куренівський цивільний аеродром) — аеродром Київського товариства повітроплавання (КТП), існував в Києві з 1909—1910 р. Знаходився на Куренівських (Оболонських) луках, за 1,5-2 км від Кирилівської лікарні, на правому березі Почайни (зараз — озера Опечень, на захід від них), між Куренівкою і сучасним масивом Оболонь, у районі проспекта С. Бандери та станції метро Почайна.

Куренівський аеродром

Літак «Ілля Муромець» після перельоту з Петербургу готується приземлитися на Куренівському аеродромі, 17 червня 1914 р.
Дата створення / заснування 1910
Країна  Російська імперія
Адміністративна одиниця Київ
Час/дата припинення існування невідомо
 Куренівський аеродром у Вікісховищі

Координати: 50°29′38″ пн. ш. 30°28′56″ сх. д. / 50.4938890000277780° пн. ш. 30.48227700002777851° сх. д. / 50.4938890000277780; 30.48227700002777851

Історія Редагувати

Перші польоти літаків у Києві відбулися навесні 1910 року. 21 та 25 квітня С. І. Уточкін провів показові польоти на Сирецькому іподромі (зараз — територія кіностудії ім. О. Довженка), які подивились 50 тисяч киян, а 23 травня там же відбувся політ літака професора Київського політехнічного інституту, члена Київського товариства повітроплавання (далі за текстом - КТП) О. С. Кудашева — перший у Російський імперії політ літака вітчизняної конструкції.

Згідно з києвознавцем М. Рибаковим початок Куренівському аеродрому був покладений у вересні 1910 р., коли пілот КТП Ф. Л. Гейне звернувся до міської Думи з проханням відвести йому в користування землю на Куренівці під аеродром. Аеродром планувалося використовувати для потреб задуманою у майбутньому повітроплавної школи. За іншими даними аеродром був побудований КТП у 1909 році.

Невдовзі питанням аеродрому на Куренівці почало займатися власне Київське товариство повітроплавання, яке відчувало потребу у власному аеродромі. Ініціатором став почесний член товариства, пілот і конструктор літаків Ф. Ф. Терещенко. Він запропонував відкрити підписку на будівництво аеродрому і перший вніс 3000 крб. Вже 18 вересня 1911 р., під час проведення Київського авіаційного тижня (проходив до 2 жовтня), відбулось офіційне відкриття Куренівського аеродрому. У тижні взяли участь І. Сікорський на літаку власної конструкції С-5, Гейне на Блеріо, Фрейман на моноплані Билінкіна, дель Кампо-Сціпіо на Морані, Серебряніків на Сікорському С-3, Дуглас на Сікорському С-4, льотчиця Галанчікова на Фармані та інші. У рамках тижня проводились змагання за найбільші показники висоти, швидкості та часу перебування у повітрі, приз за перше місце складав 500 крб., за друге — 200 крб. Найбільш вдалі результати продемонстрували Сікорський та Кампо-Сціпіо.

У вересні 1912 року на аеродромі відкрилась виставка літальних апаратів для учнів-гімназистів.

Куренівський аеродром став центральним льотним центром Києва. У 1912—1913 рр. другим подібним центром став Сирецький військовий аеродром, тоді як Куренівський залишився основним цивільним аеродромом. Товариство повітроплавання займалося також підготовкою пілотів на аеродромі – до квітня 1913 дипломи авіаторів отримали 15 осіб. У березні 1913 були розроблені положення, правила прийому, інструкції з навчання та проєкт кошторису Авіаційної школи Товариства, яка повинна була розташовуватися на Куренівському аеродромі. На початку 1914 року Імператорський Всеросійський аероклуб визнав Куренівський аеродром придатним для спортивних польотів, про що було повідомлено на об'єднаному засіданні ради і спортивного комітету КТП, яке відбулось 25 лютого 1914. Це рішення було необхідним для визнання Міжнародною повітроплавальною федерацією рекордів, встановлених київськими авіаторами. Для пілотів, що літали на аеродромі, були передбачені призи за досягнення найбільшої висоти — 2500 і 4000 крб.

Куренівський аеродром та Ігор Сікорський Редагувати

Куренівський аеродром тісно пов'язаний зі становленням в якості творця літаків видатного авіаконструктора І. І. Сікорського. Три перших літака Сікорського (С-1 (БІС-1), С-2 (БІС-2) та С-3) були збудовані і проходили випробування на цьому аеродромі починаючи з весни 1910 року. Літаки створювались у ангарі, що належав Сікорському спільно з Билінкіним — представником заможної купецької родини та ентузіастом авіації (інше джерело описує два побудованих Сікорським ангари). Через рік, навесні 1911 року, Сікорський перебрався на аеродром, який був організований командуванням Київського військового округу на Сирецькому стрільбищі (на захід від сучасного парку Нивки). Там він створив п'ять наступних літаків своєї конструкції.

Успіх конструкцій Сікорського (особливо С-5 та С-6А — останній отримав велику золоту медаль на Московській повітроплавальній виставці), привернув увагу до молодого конструктора, після чого він отримав пропозицію стати головним конструктором авіаційного відділу Російсько-Балтійського вагонного заводу у Петербурзі. На цій посаді Сікорський спроєктував та збудував перший у світі багатомоторний літак «Гранд» (пізніше «Руський витязь»).

Літак «Ілля Муромець» та його екіпаж після перельоту з Петербургу на Куренівському аеродромі, 17 червня 1914 р.

У 1913 році, розвиваючи ідеї, покладені у конструкцію «Гранда», Сікорський створив літак «Ілля Муромець», на другому примірникові якого він здійснив рекордний переліт Петербург-Київ-Петербург. Переліт проходив з 16 по 28 червня 1914 року. Сікорський виконував обов'язки командира повітряного судна та першого пілота, загальна чисельність екіпажу в польоті до Києва — 4 особи, з Києва до Петербургу — 3. До Києва літак прибув 17 червня, здійснивши посадку на Куренівському аеродромі, де і перебував наступних 11 днів. Прибуття «Іллі Муромця» було зустрінуто в місті з великим захопленням. В перший же вечір Сікорський з екіпажем були урочисто прийняті в Київському товаристві повітроплавання, де Сікорський отримав велику золоту медаль. В наступні дні велика кількість киян відвідала аеродром для огляду літака. Було зроблено кілька демонстраційних польотів навколо міста для важливих осіб, родичів та знайомих Сікорського, в деяких з них «Іллю Муромця» супроводжував штабс-капітан П. Нестеров на своєму літаку. У будівлі Купецького зібрання пройшов урочистий вечір на честь героїв перельоту, також був присутній П. Нестеров. На той час цей переліт поставив світовий рекорд дальності та часу перебування у повітрі. Літак же отримав нову назву — «Ілля Муромець Київський».

Опис Редагувати

Аеродром являв з себе льотне поле з чотирма ангарами: три ангара товариства, з літаками Свєшнікова, Серебрянікова і Билінкіна, і власний ангар Карпекі. За іншими джерелами два ангара також мав Сікорський. Конструктор Ф. Ф. Андерс для власного дирижабля «Київ» побудував елінг та кислотний газовидобувний апарат, що за 5-6 діб наповняв оболонку дирижабля газом.

Крім того були погреб для пального, трибуни для глядачів, буфет, будиночок сторожа з приміщенням для членів КТП і авіаторів; на сигнальний щоглі аеродрому майорів прапор товариства. Вхід для публики був платний — 25-50 коп., місця на трибунах — 1-2 крб., в'їзд на екіпажі — 10 крб. У 1913 році аеродром був пов'язаний з містом телефоном.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Рибаков, 1997, с. 340.
  2. ↑ Смолін, Олексій. . Big Kyiv. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  3. Рибаков, 1997, с. 342, 344.
  4. Михеев, 2010, Первый полет.
  5. Рибаков, 1997, с. 340—341, 346.
  6. Катышев, Михеев, 1992, с. 48.
  7. Рибаков, 1997, с. 346.
  8. ↑ Рибаков, 1997, с. 340—341.
  9. В. В. Татарчук. . Енциклопедія Сучасної України: електронна версія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021. 
  10. Рибаков, 1997, с. 341.
  11. Катышев, Михеев, 1989, с. 20—21.
  12. Михеев, Катышев, 2003, с. 50—61.
  13. ↑ Шавров, 1978, с. 59—60.
  14. Михеев, Катышев, 2003, с. 63.
  15. Катышев, Михеев, 1989, с. 33, 43—57.
  16. Катышев, Михеев, 1989, с. 64—73.
  17. Рибаков, 1997, с. 352—353.
  18. Дружинин та ін., 2013, с. 47.

Джерела Редагувати

  • Дружинин, Ю. О. Страницы истории отечественного воздухоплавания / Дружинин, Ю. О., Емелин, А. Ю., Павлушенко, М. И. [та ін.]. — М. : Русское авиац. о-во. (РУСАВИА), 2013. — ISBN 978-5-900078-72-4.
  • Катышев, Г. И. Авиаконструктор Игорь Иванович Сикорский / Катышев, Г. И., Михеев, В. Р.. — М. : Наука, 1989. — ISBN 5020067482.
  • Катышев, Г. И. Крылья Сикорского / Катышев, Г. И., Михеев, В. Р.. — М. : Воениздат, 1992. — ISBN 5-203-01468-8.
  • Михеев, В. Р. Неизвестный Сикорский : «Бог» вертолётов. — М. : Яуза, 2010. — ISBN 978-5-699-39362-6.
  • Михеев, В. Р. Сикорский / Михеев, В. Р., Катышев, Г. И.. — СПб. : Политехника, 2003. — ISBN 5-7325-0564-4.
  • Рибаков, М. О. Лицарі київського неба // Невідомі та маловідомі сторінки історії Киева. — К. : «Кий», 1997. — С. 336—353. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3.
  • Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г.. — М. : Машиностроение, 1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kurenivskij aerodrom takozh Kurenivskij civilnij aerodrom aerodrom Kiyivskogo tovaristva povitroplavannya KTP isnuvav v Kiyevi z 1909 1910 r Znahodivsya na Kurenivskih Obolonskih lukah za 1 5 2 km vid Kirilivskoyi likarni na pravomu berezi Pochajni zaraz ozera Opechen na zahid vid nih mizh Kurenivkoyu i suchasnim masivom Obolon 1 u rajoni prospekta S Banderi ta stanciyi metro Pochajna 2 Kurenivskij aerodromLitak Illya Muromec pislya perelotu z Peterburgu gotuyetsya prizemlitisya na Kurenivskomu aerodromi 17 chervnya 1914 r Data stvorennya zasnuvannya1910Krayina Rosijska imperiyaAdministrativna odinicyaKiyivChas data pripinennya isnuvannyanevidomo Kurenivskij aerodrom u VikishovishiKoordinati 50 29 38 pn sh 30 28 56 sh d 50 4938890000277780 pn sh 30 48227700002777851 sh d 50 4938890000277780 30 48227700002777851 Zmist 1 Istoriya 1 1 Kurenivskij aerodrom ta Igor Sikorskij 2 Opis 3 Primitki 4 DzherelaIstoriya RedaguvatiPershi poloti litakiv u Kiyevi vidbulisya navesni 1910 roku 21 ta 25 kvitnya S I Utochkin proviv pokazovi poloti na Sireckomu ipodromi zaraz teritoriya kinostudiyi im O Dovzhenka yaki podivilis 50 tisyach kiyan a 23 travnya tam zhe vidbuvsya polit litaka profesora Kiyivskogo politehnichnogo institutu chlena Kiyivskogo tovaristva povitroplavannya dali za tekstom KTP O S Kudasheva pershij u Rosijskij imperiyi polit litaka vitchiznyanoyi konstrukciyi 3 Zgidno z kiyevoznavcem M Ribakovim pochatok Kurenivskomu aerodromu buv pokladenij u veresni 1910 r koli pilot KTP F L Gejne zvernuvsya do miskoyi Dumi z prohannyam vidvesti jomu v koristuvannya zemlyu na Kurenivci pid aerodrom Aerodrom planuvalosya vikoristovuvati dlya potreb zadumanoyu u majbutnomu povitroplavnoyi shkoli 1 Za inshimi danimi aerodrom buv pobudovanij KTP u 1909 roci 4 Nevdovzi pitannyam aerodromu na Kurenivci pochalo zajmatisya vlasne Kiyivske tovaristvo povitroplavannya yake vidchuvalo potrebu u vlasnomu aerodromi Iniciatorom stav pochesnij chlen tovaristva pilot i konstruktor litakiv F F Tereshenko Vin zaproponuvav vidkriti pidpisku na budivnictvo aerodromu i pershij vnis 3000 krb Vzhe 18 veresnya 1911 r pid chas provedennya Kiyivskogo aviacijnogo tizhnya prohodiv do 2 zhovtnya vidbulos oficijne vidkrittya Kurenivskogo aerodromu 5 U tizhni vzyali uchast I Sikorskij na litaku vlasnoyi konstrukciyi S 5 Gejne na Blerio Frejman na monoplani Bilinkina del Kampo Scipio na Morani Serebryanikiv na Sikorskomu S 3 Duglas na Sikorskomu S 4 lotchicya Galanchikova na Farmani ta inshi U ramkah tizhnya provodilis zmagannya za najbilshi pokazniki visoti shvidkosti ta chasu perebuvannya u povitri priz za pershe misce skladav 500 krb za druge 200 krb Najbilsh vdali rezultati prodemonstruvali Sikorskij ta Kampo Scipio 6 U veresni 1912 roku na aerodromi vidkrilas vistavka litalnih aparativ dlya uchniv gimnazistiv 7 Kurenivskij aerodrom stav centralnim lotnim centrom Kiyeva U 1912 1913 rr drugim podibnim centrom stav Sireckij vijskovij aerodrom todi yak Kurenivskij zalishivsya osnovnim civilnim aerodromom 8 Tovaristvo povitroplavannya zajmalosya takozh pidgotovkoyu pilotiv na aerodromi do kvitnya 1913 diplomi aviatoriv otrimali 15 osib U berezni 1913 buli rozrobleni polozhennya pravila prijomu instrukciyi z navchannya ta proyekt koshtorisu Aviacijnoyi shkoli Tovaristva yaka povinna bula roztashovuvatisya na Kurenivskomu aerodromi 9 Na pochatku 1914 roku Imperatorskij Vserosijskij aeroklub viznav Kurenivskij aerodrom pridatnim dlya sportivnih polotiv pro sho bulo povidomleno na ob yednanomu zasidanni radi i sportivnogo komitetu KTP yake vidbulos 25 lyutogo 1914 Ce rishennya bulo neobhidnim dlya viznannya Mizhnarodnoyu povitroplavalnoyu federaciyeyu rekordiv vstanovlenih kiyivskimi aviatorami 2 Dlya pilotiv sho litali na aerodromi buli peredbacheni prizi za dosyagnennya najbilshoyi visoti 2500 i 4000 krb 10 Kurenivskij aerodrom ta Igor Sikorskij Redaguvati Kurenivskij aerodrom tisno pov yazanij zi stanovlennyam v yakosti tvorcya litakiv vidatnogo aviakonstruktora I I Sikorskogo Tri pershih litaka Sikorskogo S 1 BIS 1 S 2 BIS 2 ta S 3 buli zbudovani i prohodili viprobuvannya na comu aerodromi 11 pochinayuchi z vesni 1910 roku Litaki stvoryuvalis u angari sho nalezhav Sikorskomu spilno z Bilinkinim predstavnikom zamozhnoyi kupeckoyi rodini ta entuziastom aviaciyi 12 inshe dzherelo opisuye dva pobudovanih Sikorskim angari 13 Cherez rik navesni 1911 roku Sikorskij perebravsya na aerodrom yakij buv organizovanij komanduvannyam Kiyivskogo vijskovogo okrugu na Sireckomu strilbishi na zahid vid suchasnogo parku Nivki Tam vin stvoriv p yat nastupnih litakiv svoyeyi konstrukciyi 14 Uspih konstrukcij Sikorskogo osoblivo S 5 ta S 6A ostannij otrimav veliku zolotu medal na Moskovskij povitroplavalnij vistavci privernuv uvagu do molodogo konstruktora pislya chogo vin otrimav propoziciyu stati golovnim konstruktorom aviacijnogo viddilu Rosijsko Baltijskogo vagonnogo zavodu u Peterburzi Na cij posadi Sikorskij sproyektuvav ta zbuduvav pershij u sviti bagatomotornij litak Grand piznishe Ruskij vityaz 15 nbsp Litak Illya Muromec ta jogo ekipazh pislya perelotu z Peterburgu na Kurenivskomu aerodromi 17 chervnya 1914 r U 1913 roci rozvivayuchi ideyi pokladeni u konstrukciyu Granda Sikorskij stvoriv litak Illya Muromec na drugomu primirnikovi yakogo vin zdijsniv rekordnij perelit Peterburg Kiyiv Peterburg Perelit prohodiv z 16 po 28 chervnya 1914 roku Sikorskij vikonuvav obov yazki komandira povitryanogo sudna ta pershogo pilota zagalna chiselnist ekipazhu v poloti do Kiyeva 4 osobi z Kiyeva do Peterburgu 3 Do Kiyeva litak pribuv 17 chervnya zdijsnivshi posadku na Kurenivskomu aerodromi de i perebuvav nastupnih 11 dniv Pributtya Illi Muromcya bulo zustrinuto v misti z velikim zahoplennyam V pershij zhe vechir Sikorskij z ekipazhem buli urochisto prijnyati v Kiyivskomu tovaristvi povitroplavannya de Sikorskij otrimav veliku zolotu medal V nastupni dni velika kilkist kiyan vidvidala aerodrom dlya oglyadu litaka Bulo zrobleno kilka demonstracijnih polotiv navkolo mista dlya vazhlivih osib rodichiv ta znajomih Sikorskogo v deyakih z nih Illyu Muromcya suprovodzhuvav shtabs kapitan P Nesterov na svoyemu litaku U budivli Kupeckogo zibrannya projshov urochistij vechir na chest geroyiv perelotu takozh buv prisutnij P Nesterov Na toj chas cej perelit postaviv svitovij rekord dalnosti ta chasu perebuvannya u povitri Litak zhe otrimav novu nazvu Illya Muromec Kiyivskij 16 17 Opis RedaguvatiAerodrom yavlyav z sebe lotne pole z chotirma angarami tri angara tovaristva z litakami Svyeshnikova Serebryanikova i Bilinkina i vlasnij angar Karpeki Za inshimi dzherelami dva angara takozh mav Sikorskij 13 Konstruktor F F Anders dlya vlasnogo dirizhablya Kiyiv pobuduvav eling ta kislotnij gazovidobuvnij aparat sho za 5 6 dib napovnyav obolonku dirizhablya gazom 18 Krim togo buli pogreb dlya palnogo tribuni dlya glyadachiv bufet budinochok storozha z primishennyam dlya chleniv KTP i aviatoriv 2 na signalnij shogli aerodromu majoriv prapor tovaristva Vhid dlya publiki buv platnij 25 50 kop miscya na tribunah 1 2 krb v yizd na ekipazhi 10 krb 8 U 1913 roci aerodrom buv pov yazanij z mistom telefonom 2 Primitki Redaguvati a b Ribakov 1997 s 340 a b v g Smolin Oleksij Kogda Kiev obrel svoi krylya Big Kyiv Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Ribakov 1997 s 342 344 Miheev 2010 Pervyj polet Ribakov 1997 s 340 341 346 Katyshev Miheev 1992 s 48 Ribakov 1997 s 346 a b Ribakov 1997 s 340 341 V V Tatarchuk Kiyivske tovaristvo povitroplavannya Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2021 Procitovano 6 zhovtnya 2021 Ribakov 1997 s 341 Katyshev Miheev 1989 s 20 21 Miheev Katyshev 2003 s 50 61 a b Shavrov 1978 s 59 60 Miheev Katyshev 2003 s 63 Katyshev Miheev 1989 s 33 43 57 Katyshev Miheev 1989 s 64 73 Ribakov 1997 s 352 353 Druzhinin ta in 2013 s 47 Dzherela RedaguvatiDruzhinin Yu O Stranicy istorii otechestvennogo vozduhoplavaniya Druzhinin Yu O Emelin A Yu Pavlushenko M I ta in M Russkoe aviac o vo RUSAVIA 2013 ISBN 978 5 900078 72 4 Katyshev G I Aviakonstruktor Igor Ivanovich Sikorskij Katyshev G I Miheev V R M Nauka 1989 ISBN 5020067482 Katyshev G I Krylya Sikorskogo Katyshev G I Miheev V R M Voenizdat 1992 ISBN 5 203 01468 8 Miheev V R Neizvestnyj Sikorskij Bog vertolyotov M Yauza 2010 ISBN 978 5 699 39362 6 Miheev V R Sikorskij Miheev V R Katyshev G I SPb Politehnika 2003 ISBN 5 7325 0564 4 Ribakov M O Licari kiyivskogo neba Nevidomi ta malovidomi storinki istoriyi Kieva K Kij 1997 S 336 353 374 s ISBN 966 7161 15 3 Shavrov V B Istoriya konstrukcij samoletov v SSSR do 1938 g M Mashinostroenie 1978 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurenivskij aerodrom amp oldid 40569348