Кураєв Андрій В'ячеславович

Андрій В'ячеславович Кураєв (рос. Андрей Вячеславович Кураев; нар.15 лютого 1963, Москва) — російський громадський і церковний діяч, письменник, місіонер. В минулому — протодиякон РПЦ, професор Московської духовної семінарії. Колишній старший науковий співробітник кафедри філософії релігії та релігієзнавства філософського факультету МДУ (до 2014 р.). Колишній клірик храму Архангела Михайла в Тропарьові, має українофобсткі погляди.

Андрій В'ячеславович Кураєв
Диякон Андрій Кураєв
Народився	15 лютого 1963(1963-02-15) (60 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	блогер
Галузь	релігійна філософія, етика, релігієзнавство і богослів'я
Alma mater	Московський державний університет
Науковий ступінь	кандидат філософських наук (1994) і кандидат богослов'я (1995)
Вчене звання	професор^[d]
Науковий керівник	Павло Ґуревич^d, Доброхотов Олександр Львович, Кирило Ніконов^d, Михайло Новиков, Vladimir Mironov^d і Igor Yablokov^d
Вчителі	Павло Ґуревич^d, Доброхотов Олександр Львович, Vladimir Mironov^d і Кирило Ніконов^d
Відомі учні	Олексій Фокін^d і Ганна Данилова^d
Знання мов	російська
Заклад	Московська духовна академія, Православний Свято-Тихонівський гуманітарний університет^d, МДУ і Російський православний університет^d
Роки активності	1977 — тепер. час
Конфесія	РПЦ МП
Батько	Vyacheslav Kuraev^d
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Москві, кілька років жив у Празі, де працювали його батьки. Батьки Кураєва не були вірянами. Батько В'ячеслав Кураєв був секретарем Петра Федосєєва, мати працювала в секторі діалектичного матеріалізму Інституту філософії АН СРСР.

У старших класах школи Кураєв випускав газету «Атеїст» (рос. Атеист). У 1979 р. він вступив на філософський факультет МДУ, кафедра історії та теорії наукового атеїзму.

29 листопада 1982 р. хрестився в храмі Різдва Іоанна Предтечі на Пресні.

У 1984 р. закінчив філософський факультет на кафедрі історії й теорії наукового атеїзму філософського факультету МДУ імені Ломоносова, де його науковим керівником був К. Ніконов, а потім поступив (але не закінчив) до аспірантури сектора сучасної зарубіжної філософії Інституту філософії АН СРСР, де його науковим керівником була Т. Кузьміна.

У 1985 р. став секретарем в Московській духовній академії (МДА). Потім, здійснивши давнє бажання, вступив до Московської духовної семінарії. Але вчитися там довелося мало: до великої пожежі в 1986 р., після чого довелося працювати на будівництві. Потім ректор академії знову взяв Кураєва в свій штат.

У 1988 р. закінчив Московську духовну семінарію. Тоді ж виходять перші богословські публікації. Перша стаття опублікована в самвидавському журналі «Вибір» (який видавали Віктор Аксючиц і Гліб Анищенко) під псевдонімом Андрій Прігорин. У серпні 1988 р. виходить перша стаття під своїм ім'ям у виданні «Московські новини» (рос. Московские новости) і перша публікація в церковній пресі, а також в «Питання філософії» (рос. Вопросы философии).

У тому ж 1988 р. був запрошений на диспут в Коломенський педагогічний інститут, де професійні атеїсти були легко побиті «якимось семінаристом». За результатами диспуту Московський обком КПРС виніс спеціальну постанову «Про незадовільну постановці атеїстичного виховання в Коломенському педінституті» і пролобіював відправку Андрія на навчання в Румунську Православну Церкву.

У 1988—1990 роках навчався на факультеті православного богослов'я Бухарестського університету. 8 липня 1990 р. у день святих Петра і Февронії, в Патріаршому соборі Бухареста Патріархом Феоктистом був висвячений в сан диякона.

29 квітня 2020 Андрій Кураєву заборонили проводити служіння за образу пам'яті настоятеля московського Єлоховського собору Олександра з таким формулюванням.

29 грудня 2020 року «за наклеп на церкву» позбавлений сану рішенням Єпархіального церковного суду Москви, яке вступило в силу після затвердження Кирилом Гундяєвим 28.04.2023.

Погляди на Україну та автокефалію ПЦУ

7 травня 2010 року Кураєв критично відгукнувся про богословську думку України, та про церкви в Україні.

2018 року Кураєв змінив погляди на українську автокефалію, та негативно відреагував на інтерв'ю патріарха Філарета та його бачення автокефалії.

Опозиція до гомосексуалізму

У жовтні 2013 року Андрій написав про гомосексуалістів-архієрєїв у РПЦ. Кураєва розкритикувала лояльна до Московської Патріархії ГО "Міжвузівська асоціація московських істориків і філологів" (МАМІФ), зокрема, керівники Мєльков Андрій та Нікольський Євген.

Кураєв повідомив про проведену в грудні 2013 року перевірку Навчального комітету РПЦ щодо Казанської духовної семінарії після скарг студентів семінарії на сексуальні домагання і згвалтування з боку керівництва семінарії. Було виявлено підтвердження, а проректор семінарії, прес-секретар Татарстанської митрополії ігумен Кирило Ілюхін звільнився. Згодом його виявили на аналогічній посаді в Тверській єпархії, керівний архієрей якої Віктор Олійни із Казанським архієреєм Анастасієм Меткіним пізніше також був викритий Кураєвим як «гомоієрарх».

Казанський керівний архієрей після комісії Максима Козлова вилаяв семінаристів і назвав їх скаргу «зрадою єпархії». За припущеннями Кураєва, «лобі» з радянських часів, сформоване в КДБ, а потім самостійно зуміло просунути з найнижчих церковних ступенів в єпископат 40 % ієрархів.

Після публікації у ЗМІ, Кураєва звільнили з Московської духовної академії (МДА). Пізніше деякі ЗМІ з посиланням на Кураєва поширили інформацію, що єпископ Гомельський і Жлобинський Стефан Нещерет є гомосексуалом і спокушав вихованців духовних навчальних закладів і священиків молодше себе за чином.

Еміграція

У жовтні 2023 повідомив, що переїхав до Чехії.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. https://diak-kuraev.livejournal.com/3504660.html
3. . Патриархия.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 4 травня 2020. 
5. (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018. 
6. {{cite web / url= http://diak-kuraev.livejournal.com/531473.html / title= про що не можна говорити |access-date= 2019-01-25 / archive-date= 2019-09-01 / archive-url=
10. (рос.) Митрополит Анаксиос [ 22 серпня 2015 у Wayback Machine.] // Александр Солдатов, Новая газета — Общество / Выпуск № 78 от 24 июля 2015 Анастасий — центральный персонаж «голубого скандала», раскрученного протодиаконом Андреем Кураевым в конце 2013 — начале 2014 года
11. http://diak-kuraev.livejournal.com/564360.html?thread=151027336#t151027336
13. Радіо Свобода: Протодиакон Андрей Кураев сообщил, что переехал в Чехию. 16.10.2023

Посилання

• (рос.)

• (рос.) Блог Андрія Кураєва [ 15 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• (рос.) Україна чи Малоросія (1) відео
• (рос.) Україна чи Малоросія (2) відео [ 18 липня 2014 у Wayback Machine.]
• (рос.) Привіт, Україно! Фашизм із європейським обличчям
• (рос.)
• (укр.) Кураєв А. Українського народу не існує [ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.],
• (рос.)
• (укр.) «Православний Оглядач» — А.Кураєв: Голубе лобі в церкві довело своє існування [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.]
• (рос.) М.Митрохин: Лоббитомия. Чего хочет Андрей Кураев [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
• (рос.) Патриархи: рядом с властью или вместе с властью? [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] Андрей Кураев // Эхо Москвы. Дилетанты, 04 декабря 2014, 21:07
• Архимандрит Рафаил (Карелин): Самый большой грех [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Кіріл (Гундяєв) позбавив сану протодиякона Кураєва, який критикує війну
• Чого насправді бояться Онуфрій та інші архієреї УПЦ МП