Курайшити — арабське плем'я, яке володіло центральною частиною Хіджазу в Арабії у V—VII сторіччях.
Історія Редагувати
Засновником численної родини курайшитів був Фір ібн Малік. Він був нащадком Аднана, голови південноарабського племені Бану Гузаа, який у III ст. оселився у містечку Мекка. При цьому було вигнано плем'я джурхумітів, яке до того володіло цією місцевістю. Внаслідок чого його давній нащадок — Фір — вже мешкав довгий час у Меккі. Фір мав прізвисько Курайш, що в перекладі з арабської значить «акула».
Курайшити, які мешкали у Мецці та в її околицях поступово посилювали свій вплив на цю територію. Нащадок Фіра у сьомому коліні Кусай ібн Кілаб вигнав напівзникле під час епідемії чуми основне плем'я хузаїтів з Мекки. Курайшити повністю оволоділи Меккою у 440—450 роках. Вони стали контролювати храм Кааби та відновили священне джерело Замзам. Кусай іб Каліб встановив контроль не тільки над Меккою, а й над значною частиною Хіджазу. Тому його стали звати «князем курайшитів». За часів Кусай у Мецці ведеться значне будівництво, з'являється багато гарних будівель знаті та торговців — представників роду курайшитів.
Нащадки Кусая продовжили його справу. Найвідомішим з них став Гашим, який багато зробив для економічного розвитку Мекки та курайшитів, розбудови міста. Він першим впровадив практику роздачі бідним бесплатної їжі.
Проте вже наприкінці V — на початку VI сторіч єдина родина курайшитів розпадається на декілька племен. Хоча вони співпрацювали між собою та укладали угоди тобто в цілому узгоджували свої дії стосовно зовнішньої політики.
З родини курайшитів, племені Хашима походить пророк Мухаммед. Спочатку більшість представників курайшитів поставилися вороже до ідей та діяльності Мухаммеда. Але тільки після військових перемог загонів Мухаммеда над курайшитами та захоплення Мекки шейхи основних родів нащадків Курайша підкорилися Мухаммеду та прийняли іслам. В подальшому багато аристократичних родів вийшли з роду курайшитів, а також засновники династій халіфів Омеяди та Аббасиди.
Найвідоміші курайшити Редагувати
- Пророк Мухаммед та Алі ібн Абі Таліб, четвертий халіф, — з роду Бану Гашим
- Абу Бакр — 1-й халіф — з роду Бану Таїш
- Омар ібн аль-Катаб — 2-й халіф — з роду Бану Аді
- Осман ібн Аффан — 3-й халіф — з роду Бану Омея
- Муавія — засновник династії халіфів Омеядів з центром у Дамаску — з роду Бану Омея
- Абу-ль-Аббас ас-Саффах — засновник династії халіфів Аббасидів з центром у Багдаді — з роду Бану Абд Манаф
- Абу аль-Хасан аль-Хашімі аль-Кураші (араб. أبو الحسن الهاشمي القرشي) — іракський терорист, третій і нинішній самопроголошений халіф Ісламської держави (з 10 березня 2022 року).
Племена курайшитів Редагувати
- Бану Абд-аль-дар
- Бану Абд Манаф
- Бану Навфал
- Бану Мутталіб
- Бану Гашим
- Бану Абд Шамс
- Бану Омея
- Бану Махзум
- Бану Зухра
- Бану Таїм
- Бану Аді
- Бану Асад
- Бану Юмах
- Бану Сахм
Основні генеалогічні лінії курайшитів Редагувати
Джерела Редагувати
- GLUBB, John Bagot, The Life and Times of Mohammed, in A Restatement of the History of Islam and Muslims, chapter «Muhammad's Visit to Ta'if», Al-islam.org.