Кундська культура — археологічна культура мезоліту VIII—V тисячоліть до нашої ери, поширена на території східної Балтії від Польщі до Ленінградської області і південній Фінляндії. Назва культури походить від назви м. Кунда в Естонії.
Розвинулася на основі свідерської культури і пізніше еволюціонувала в нарвську культуру. Пулліське поселення кундської культури вважається слідом найдавнішого перебування людини на території Естонії. На теренах Білорусі відомо три поселення:
- два в Полоцькому районі і
- одне — у Верхньодвінському районі.
Представники культури часто використовували для виробництва інструментів і зброї роги та кістки, що було обумовлено рідкісними родовищами кременю в регіоні. Мертвих ховали в випрямленому положенні поодинці або групами (іноді в кілька ярусів), часто посипали трупи вохрою і клали до них знаряддя праці.
Примітки Редагувати
- Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
- ↑ Сярэдні каменны век (мезаліт). Засяленне краю плямёнамі паляўнічых, рыбакоў і збіральнікаў // Гісторыя Беларусі: у 6 т. — Т. 1: Старажытная Беларусь. — Мінск: Экаперспектыва, 2007. — С. 32-33 (біл.)
Посилання Редагувати
- Развитие природной среды и культурно-хронологическое деление мезолита лесной зоны Восточной Европы. Глава 1. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |