Кунакова Райхана Валіуллівна Райхана Валіуллівна Кунакова башк Рәйхана Валиулла ҡыҙы Ҡунакова нар 9 вересня 1946 1946090

Райхана Валіуллівна Кунакова (башк. Рәйхана Валиулла ҡыҙы Ҡунакова; нар. 9 вересня 1946(19460909)) — хімік-органік, віце-президент Академії наук Республіки Башкортостан (2011), академік АН РБ (2012), доктор хімічних наук (1989), професор (1991).

Кунакова Райхана Валіуллівна
Народилася	9 вересня 1946(1946-09-09) (77 років) Блявтамак, Міський округ місто Мєдногорськ, Оренбурзька область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР Росія
Діяльність	хімік
Alma mater	Уральський федеральний університет
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Науковий керівник	Usein Dzhemilev^d
Нагороди
Особ. сторінка	anrb.ru/blog/alias/sp

Біографія ред.

Р. В. Кунакова народилася 9 вересня 1946 року (за іншими даними 1 лютого 1947) в селищі Блявтамак між містами Мєдногорськ і Кувандик Оренбурзької області (нині у складі м. Мєдногорська). Була молодшою дочкою в багатодітній родині. Мати, Кунакова Магіра Сайфутдинівна — домогосподарка, батько, Кунаков Валіулла Туркеєвич, воював на фронті, дійшов до Берліна, згодом працював у колгоспі. Всі діти здобули вищу освіту.

Після закінчення в 1964 р. середньої школи № 6 у м. Мєдногорську, Р. В. Кунакова навчалася в Уральському політехнічному інституті (м. Свердловськ), який закінчила в 1969 р. Працювала інженером-технологом Уфимського заводу апаратури зв'язку (1969—1970), молодшим (1973—1978), потім старшим (1978—1990) науковим співробітником Інституту хімії Башкирської філії АН СРСР (нині Інститут органічної хімії Уфимського наукового центру РАН). У 1974 році захистила кандидатську, а в 1989 році — докторську дисертації.

З 1990 року — в Уфимському технологічному інституті сервісу (нині Уфимський державний університет економіки і сервісу, УГУЭС): декан факультету (1994—1997), проректор з наукової роботи (1997—2003), одночасно (з 1991) — завідувачка кафедри спеціальної хімічної технології. В інституті займалася науковим і матеріальним забезпеченням нової спеціальності — «технологія бродильних виробництв у виноробстві».

З 1998 — член-кореспондент, а з 2012 — академік Академії наук Республіки Башкортостан (Відділення хіміко-технологічних наук). З 2006 по 2011 — головний учений секретар АН РБ, з 2011 — віце-президент АН РБ. Член правління Товариства башкирських жінок.

Син Р. В. Кунакової, Ільшат Мамаєв — кандидат технічних наук, випускник Уфимського державного авіаційного технічного університету.

Наукова діяльність ред.

Область наукових інтересів Кунакової: синтетична органічна хімія, металокомплексний каталіз і хімічна модифікація природних біополімерних матеріалів.

Брала участь у створенні нового наукового напряму — металокомплексного каталізу в хімії органічних сполук сірки. У цій галузі нею відкриті нові хімічні реакції і методи гетероциклізації дієнів і алкінів з отриманням практично важливих сульфідів, сульфоксидів і сульфонів.

Зробила внесок у розвиток одного з перспективних напрямків хімії — каталітичної активації малих молекул і атомів в реакціях з пов'язаними дієнами і алкінами. Створила нові хімічні матеріали для вичинки шкіри та хутра.

Р. В. Кунакова — член Президії АН РБ, вченої ради Інституту нафтохімії і каталізу (ІНК) РАН, Вчених рад УГУЭС і ІНК РАН, правління Російського хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва, колегії Міністерства промисловості та інноваційної політики РБ, Громадської палати при Президентові РБ, редколегій журналів «Вісник АН РБ» (головний редактор в 2005—2006), «Інноваційний Башкортостан», «Башкирський екологічний вісник».

Кунаковою підготовлено 20 кандидатів і 2 доктори наук. Автор і співавтор понад 360 наукових праць, в числі яких 124 патенти, 10 монографій, 9 навчальних посібників з грифом Навчально-методичного об'єднання з класичної університетської освіти Росії (УМО) та підручник з грифом Міносвіти РФ.

Основні публікації ред.

Металокомплексний каталіз у синтезі сірковмісних сполук (огляд) // Organomet. Chem, 1993, 450, № 1-2. P. 1-25 (співавтор).
Багатокомпонентна конденсація аліфатичних амінів з формальдегідом і сірководнем // Известия РАН. Сер. хім. 2005. № 3. С. 423—427.
Застосування спектроскопії в органічній хімії. М.: Хімія, 2007 (співавтор).

Нагороди та звання ред.

Медаль «Ветеран праці» (1990)
Почесний працівник науки і техніки Російської Федерації (2006)
Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (1997)
Почесні грамоти Державного комітету Республіки Башкортостан з питань науки, середньої та вищої професійної освіти (1996, 2001)

Література ред.

Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996.
Башкирская энциклопедия: В 7 т. Т. 3: З — К. Уфа: Башкирская энциклопедия, 2007.

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 травня 2016.
. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 27 травня 2016.
Кафедра специальной химической технологии УГУЭС^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 27 травня 2016.
Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 27 травня 2016.
Указ Президента Республики Башкортостан от 15.07.1997 № УП-453^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[1] . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 27 травня 2016.

[2] . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 травня 2016.

[3] . Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 27 травня 2016.

[4] Кафедра специальной химической технологии УГУЭС^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[5] . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 27 травня 2016.

[6] . Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 27 травня 2016.

[7] Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 27 травня 2016.

[8] Указ Президента Республики Башкортостан от 15.07.1997 № УП-453^{[недоступне посилання з квітня 2019]}