www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уральський федеральний університет Ура льський федера льний університе т і мені пе ршого Президе нта Росі ї Б М Є льцина

Уральський федеральний університет

Ура́льський федера́льний університе́т і́мені пе́ршого Президе́нта Росі́ї Б. М. Є́льцина — виш в Єкатеринбурзі, створений на базі Уральського державного технічного університету — УПІ імені першого Президента Росії Б. М. Єльцина і Уральського державного університету імені А. М. Горького за указом Президента РФ Д. А. Медведєва № 1172 від 21 жовтня 2009 р.

Уральський федеральний університет імені першого Президента Росії Б.М. Єльцина

(УрФУ)
Росія, Єкатеринбург
Назва латиною Universitas Uralensis
Тип державний
Країна  Росія
Розташування Єкатеринбург
Назва на честь Єльцин Борис Миколайович
Засновано 2009
Акредитація IV  рівня
Засновник Рада народних комісарів[d]
Президент Станіслав Степанович Набойченко
Ректор Кокшаров Віктор Анатолійович
Студентів 57000
Співробітників 5640 осіб
Докторів 650
Приналежність Міністерство науки та вищої освіти РФd
Членство у Association of Sino-Russian Technical Universitiesd
Випускники [[:]]
Адреса Єкатеринбург, вул. Миру, 19,
Сайт urfu.ru
Нагороди
 Уральський федеральний університет у Вікісховищі

Уральський федеральний університет — найбільший ВНЗ Уралу, провідний науково-освітній центр регіону і один з найбільших вишів Російської Федерації. У ньому навчаються бл. 57000 студентів, в тому числі бл. 32000 студентів очної форми навчання (за цим показником УрФУ зіставимо тільки з МДУ і ЮФУ). Навчальний процес забезпечують близько 3500 викладачів, серед них понад 650 докторів наук і бл. 2100 кандидатів наук, понад 30 членів державних академій. Навчання здійснюється за 64 напрямами бакалаврату, 26 напрямами магістратури, 126 спеціальностями аспірантури та 42 спеціальностями докторантури. В університеті діють 30 дисертаційних рад.

Ректор — кандидат історичних наук Віктор Анатолійович Кокшаров, до цього виконував обов'язки голови уряду Свердловської області.

Президент університету — доктор технічних наук, професор, член-кореспондент РАН Станіслав Степанович Набойченко, колишній ректор УГТУ-УПІ.

Історія створення Редагувати

Головна будівля УГТУ-УПІ

Перший університет був заснований в місті Єкатеринбурзі декретом РНК РРФСР від 19 жовтня 1920 року. Спочатку в нього входили інститути: гірський, політехнічний, медичний, сільськогосподарський, педагогічний, суспільних наук, а також робочий факультет. Через брак викладачів у 1922 році поділ на інститути було ліквідовано, у складі університету залишилося 3 факультети: хіміко-металургійний (включав у себе також хімічна та інженерно-лісове відділення), гірський і медичний. У 1924 р. медичний факультет був переданий Пермському державному університету, а Уралуніверсітет, який складався з решти 2 факультетів, був перейменований в Уральський політехнічний інститут, в якому в 1925 році був організований також лісопромисловий факультет.

У наступні роки в інституті були створені (або відновлені) факультети: геологорозвідувальний, рудничний, лісопромисловий, механічний. У 1929 році створено будівельний факультет, а хіміко-металургійний розділений на хімічний та металургійний факультети. У 1930 році в ході реформи вищої освіти (Постанова ЦВК СРСР і РНК СРСР від 23 липня 1930 р. «Про реорганізацію вузів, технікумів і робітфаків») УПІ був розділений на 10 інститутів (втузів).

Головна будівля УрГУ ім. А. М. Горького

У 1931 році як самостійний виш був відновлений Свердловський державний університет (в 1936 році йому було присвоєно ім'я А. М. Горького, який брав активну участь в організації Уралуніверсітета в 1920 році). 22 червня 1934 на базі 7 з 10 втузів був відтворений УПІ, тоді ж він став називатися Уральським індустріальним інститутом (УІІ) (в 1934 році інституту присвоєно ім'я С. М. Кірова).

Таким чином, починаючи з середини 1930-х років у Свердловську існувало два незалежних великих ВНЗ. У 1945 році Свердловський державний університет був перейменований в Уральський державний університет імені А. М. Горького. У свою чергу, в 1948 році Уральський індустріальний університет був знову перейменований в Уральський політехнічний інститут (УПІ). 24 грудня 1992 УПІ перетворений в Уральський державний технічний університет (УГТУ) (наказ Міністерства науки, вищої школи і технічної політики РФ від 24.12.92 р № 1133). 23 квітня 2008 Уральському державному технічному університету присвоєно ім'я його випускника Бориса Єльцина.

Наглядова рада Редагувати

Відповідно до Федерального закону від 03.11.2006 № 174-ФЗ «Про автономних установах», при УрФУ створена наглядова рада у складі:

  • Білецький А. С., генеральний директор ВАТ "Корпорація" Урал промисловий - Урал полярний », кандидат економічних наук;
  • Козіцин А. А., генеральний директор ТОВ «УГМК-Холдинг», доктор економічних наук;
  • Міклушевський В. В., ректор Далекосхідного федерального університету, доктор технічних наук;
  • Мішарін А. С., колишній губернатор Свердловської області (2009-2012), доктор технічних наук, кандидат економічних наук;
  • Островський В. В., керівник територіального управління Федерального агентства з управління державним майном в Свердловській області;
  • Пумпянський Д. А., президент Свердловського обласного Союзу промисловців і підприємців, доктор економічних наук, кандидат технічних наук;
  • Россель Е. Е., член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, доктор економічних наук, кандидат технічних наук;
  • Чарушин В. Н., голова Президії УрВ РАН, доктор хімічних наук, академік РАН;
  • Чернецький А. М., член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, кандидат економічних наук;
  • Юмашева Т. Б., директор благодійного Фонду першого Президента Росії Б. М. Єльцина;
  • Язєв В. А., депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ, доктор економічних наук.

Структура університету Редагувати

Інститути та факультети Редагувати

  • Вища школа економіки та менеджменту
  • Інститут військово-технічної освіти та безпеки
  • Інститут гуманітарних наук і мистецтв
  • Інститут природних наук
  • Інститут матеріалознавства та металургії
  • Інститут математики та комп'ютерних наук
  • Інститут радіоелектроніки та інформаційних технологій - РТФ
  • Інститут соціальних та політичних наук
  • Інститут державного управління та підприємництва
  • Інститут фізичної культури, спорту та молодіжної політики
  • Інститут фундаментальної освіти
  • Механіко-машинобудівний інститут
  • Будівельний інститут
  • Уральський енергетичний інститут
  • Фізико-технологічний інститут
  • Хіміко-технологічний інститут
  • Інститут додаткової освіти та професійної перепідготовки
  • Інститут освітніх інформаційних технологій
  • Факультет підвищення кваліфікації викладачів та професійної перепідготовки
  • Факультет прискореного навчання

Установи середнього повної загальної освіти Редагувати

  • Спеціалізований навчально-науковий центр УрФУ (СУНЦ УрГУ)
  • Ліцей № 130 (Ліцей УГТУ-УПІ)

Філії та представництва Редагувати

  • Нижньотагільський технологічний інститут
  • Політехнічний інститут в м. Каменськ-Уральський

Також УрФУ має філії в наступних містах: Алапаевск, Верхня Салда, Ирбит, Краснотурьинск, Красноуральск, Невьянск, Новоуральськ, Ноябрьск, Первоуральск, Сєров, Среднеуральскій, Чусовій.

Представництва розташовані в містах: Артемівський, Азбест, Богданович, Верхня Пишма, верхотуру, Івдель, Каракол, Качканар, Кировград, Костанай, Красноуфимськ, Кушва, Лісовий, Лисьва, Мідногорськ, Новокузнецьк, Озерськ, Польовськой, Ревда, Сухий Лог, Сухумі, Сисерть.

Наукові дослідження Редагувати

В УрФУ працюють висококваліфіковані колективи вчених, серед них понад 650 докторів наук та близько 2100 кандидатів наук, 30 членів державних академій. Науково-дослідна робота ведеться, крім кафедр, у двох науково-дослідних інститутах: інститут фізики і прикладної математики та інститут російської культури. У складі університету: астрономічна обсерваторія, ботанічний сад, біостанція, кілька десятків галузевих та вишівсько-академічних лабораторій, а також дві зональні бібліотеки, загальний бібліотечний фонд яких становить близько 3200000 одиниць зберігання.

Фундаментальні та прикладні дослідження ведуться по найважливіших напрямках науки і техніки. Урфу - учасник п'яти Федеральних цільових програм (ФЦП) зокрема «Розвиток інфраструктури наноіндустрії Російської федерації на 2008—2012 роки», «Дослідження і розробки за пріоритетними напрямами розвитку науково-технологічного комплексу Росії на 2007-2012 роки», «Наукові та науково- педагогічні кадри інноваційної Росії "на 2009-2013 рр.. та ін Наукові дослідження проводяться за рахунок коштів державного бюджету, виділених на виконання фундаментальних і пошукових досліджень з найважливіших напрямках науки і техніки, державних і відомчих науково-технічних програм, конкурсів грантів, за рахунок коштів галузевих міністерств, відомств, об'єднань, а також підприємств і організацій - на договірній основі.

Основні напрями наукових досліджень, результати яких отримали широке визнання:

  • Фізика та астрономія: фізика конденсованого стану речовини; фізика магнітних матеріалів; оптика і лазерна фізика; радіофізика, електроніка, акустика; квантова теорія твердого тіла; спектроскопія активованих кристалів; фундаментальні дослідження властивостей речовин і матеріалів в екстремальних умовах; фізика низькотемпературної і неідеальної плазми і її застосування в енергетиці та екологічно чистих технологіях; теоретична і експериментальна теплофізика, фізична газокінетіка і фізика поверхні; фізико-хімічна механіка гетерогенних і багатофазних середовищ; зоряна астрономія.
  • Енергетика: розробка наукових основ енергетичної політики та механізмів її реалізації в умовах ринкової економіки; фундаментальні проблеми створення безпечної та екологічно чистої енергетики (включаючи ядерну і термоядерну енергетику), нетрадиційні процеси перетворення енергії; фундаментальні проблеми енергозбереження та ефективного використання палива.
  • Металургія: розробка ресурсозберігаючих та екологічно безпечних процесів комплексної переробки рудної сировини та її відходів; створення нових металевих матеріалів із заданими властивостями.
  • Зв'язок: інтегровані інформаційно-телекомунікаційні мережі і системи; математична теорія розпізнавання образів.
  • Математика і механіка: теорія управління та диференціальних ігор; теорія алгебраїчних систем і її застосування до комп'ютерних систем; теорія функцій і операторів; фундаментальні проблеми побудови систем автоматичного проектування, математичні методи дослідження нелінійних керуючих систем і процесів; математичне моделювання в медицині.
  • Хімія і матеріалознавство: теорія хімічного зв'язку; кінетика і механізми хімічних реакцій; хімія твердого тіла; хімія радіоактивних елементів; фізико-хімія полімерів; розвиток методів спрямованого синтезу складних органічних молекул з метою отримання фізіологічно активних речовин з виборчим дією; розвиток фундаментальних основ каталізу та створення високоефективних і селективних гетерогенних, гомогенних і ферментативних каталізаторів і каталітичних систем; створення хімічних джерел струму; створення конструкційної кераміки та силікатних матеріалів з достатньою пластичністю, в тому числі на основі оксидів, нітридів, карбідів, оксікарбонітрідов.
  • Біологія: популяційна і еволюційна екологія; екологія тварин; екологічне прогнозування та експертиза; фізіологія рослин і вивчення проблем фотосинтезу; промислова ботаніка; орнітологія.
  • Філософія і соціологія: історія філософії; філософська антропологія, теорія пізнання; естетика; соціальна філософія; соціологія особистості.
  • Історія та етнографія: джерелознавство, археологія та соціальна історія Візантії; уральська та сибірська археологія та етнографія; сибірська і уральська археографія; соціальна історія Уралу і Сибіру; теорія та історія міжнародних відносин.
  • Філологія: ономастика, діалектна лексикологія і лексикографія; лексична семантика; лінгвокультурології та стилістика; фольклористика; література Уралу і Сибіру; російська класична і сучасна література; літературна стилістика, теорія та історія журналістики.
  • Економіка: регіональна економіка; конкуренція та інституційні аспекти економічного зростання; закордонні інвестиції і міжнародний трансферт технології; корпоративне управління; економічна історія та історія економічної думки; математичні методи економіки.

УрФУ здійснює підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації в рамках післявишівської освіти через стажерства, очну та заочну аспірантуру, соіскательства і докторантуру за більш ніж 100 спеціальностями ВАК. В Урфу діють 30 дисертаційних рад з фізико-математичним, хімічним, технічним, економічним, політичним, соціологічним, філософським, психологічним, філологічним, історичним наукам, з культурології та мистецтвознавства


Примітки Редагувати

  1. Directory of Open Access Journals — 2003.
    d:Track:Q1227538
  2. Указ Президента РФ от 21.10.2009 № 1172 «О создании федеральных университетов в Северо-Западном, Приволжском, Уральском и Дальневосточном федеральных округах» // Официальный сайт Президента РФ [ 12 грудня 2009 у Wayback Machine.]. — 25.11.2009.
  3. Концепция создания Уральского федерального университета // .
Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ura lskij federa lnij universite t i meni pe rshogo Prezide nta Rosi yi B M Ye lcina vish v Yekaterinburzi stvorenij na bazi Uralskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu UPI imeni pershogo Prezidenta Rosiyi B M Yelcina i Uralskogo derzhavnogo universitetu imeni A M Gorkogo za ukazom Prezidenta RF D A Medvedyeva 1172 vid 21 zhovtnya 2009 r 3 Uralskij federalnij universitet imeni pershogo Prezidenta Rosiyi B M Yelcina UrFU den universitetuRosiya YekaterinburgNazva latinoyu Universitas UralensisTip derzhavnijKrayina Rosiya 1 Roztashuvannya YekaterinburgNazva na chest Yelcin Boris MikolajovichZasnovano 2009Akreditaciya IV rivnyaZasnovnik Rada narodnih komisariv d Prezident Stanislav Stepanovich NabojchenkoRektor Koksharov Viktor AnatolijovichStudentiv 57000Spivrobitnikiv 5640 osibDoktoriv 650Prinalezhnist Ministerstvo nauki ta vishoyi osviti RFd 2 Chlenstvo u Association of Sino Russian Technical UniversitiesdVipuskniki Adresa Yekaterinburg vul Miru 19 Sajt urfu ruNagorodi Uralskij federalnij universitet u VikishovishiUralskij federalnij universitet najbilshij VNZ Uralu providnij naukovo osvitnij centr regionu i odin z najbilshih vishiv Rosijskoyi Federaciyi U nomu navchayutsya bl 57000 studentiv v tomu chisli bl 32000 studentiv ochnoyi formi navchannya za cim pokaznikom UrFU zistavimo tilki z MDU i YuFU Navchalnij proces zabezpechuyut blizko 3500 vikladachiv sered nih ponad 650 doktoriv nauk i bl 2100 kandidativ nauk ponad 30 chleniv derzhavnih akademij Navchannya zdijsnyuyetsya za 64 napryamami bakalavratu 26 napryamami magistraturi 126 specialnostyami aspiranturi ta 42 specialnostyami doktoranturi V universiteti diyut 30 disertacijnih rad 4 Rektor kandidat istorichnih nauk Viktor Anatolijovich Koksharov do cogo vikonuvav obov yazki golovi uryadu Sverdlovskoyi oblasti Prezident universitetu doktor tehnichnih nauk profesor chlen korespondent RAN Stanislav Stepanovich Nabojchenko kolishnij rektor UGTU UPI Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Naglyadova rada 3 Struktura universitetu 3 1 Instituti ta fakulteti 3 2 Ustanovi serednogo povnoyi zagalnoyi osviti 3 3 Filiyi ta predstavnictva 4 Naukovi doslidzhennya 5 PrimitkiIstoriya stvorennya Redaguvati nbsp Golovna budivlya UGTU UPIPershij universitet buv zasnovanij v misti Yekaterinburzi dekretom RNK RRFSR vid 19 zhovtnya 1920 roku Spochatku v nogo vhodili instituti girskij politehnichnij medichnij silskogospodarskij pedagogichnij suspilnih nauk a takozh robochij fakultet Cherez brak vikladachiv u 1922 roci podil na instituti bulo likvidovano u skladi universitetu zalishilosya 3 fakulteti himiko metalurgijnij vklyuchav u sebe takozh himichna ta inzhenerno lisove viddilennya girskij i medichnij U 1924 r medichnij fakultet buv peredanij Permskomu derzhavnomu universitetu a Uraluniversitet yakij skladavsya z reshti 2 fakultetiv buv perejmenovanij v Uralskij politehnichnij institut v yakomu v 1925 roci buv organizovanij takozh lisopromislovij fakultet U nastupni roki v instituti buli stvoreni abo vidnovleni fakulteti geologorozviduvalnij rudnichnij lisopromislovij mehanichnij U 1929 roci stvoreno budivelnij fakultet a himiko metalurgijnij rozdilenij na himichnij ta metalurgijnij fakulteti U 1930 roci v hodi reformi vishoyi osviti Postanova CVK SRSR i RNK SRSR vid 23 lipnya 1930 r Pro reorganizaciyu vuziv tehnikumiv i robitfakiv UPI buv rozdilenij na 10 institutiv vtuziv nbsp Golovna budivlya UrGU im A M GorkogoU 1931 roci yak samostijnij vish buv vidnovlenij Sverdlovskij derzhavnij universitet v 1936 roci jomu bulo prisvoyeno im ya A M Gorkogo yakij brav aktivnu uchast v organizaciyi Uraluniversiteta v 1920 roci 22 chervnya 1934 na bazi 7 z 10 vtuziv buv vidtvorenij UPI todi zh vin stav nazivatisya Uralskim industrialnim institutom UII v 1934 roci institutu prisvoyeno im ya S M Kirova Takim chinom pochinayuchi z seredini 1930 h rokiv u Sverdlovsku isnuvalo dva nezalezhnih velikih VNZ U 1945 roci Sverdlovskij derzhavnij universitet buv perejmenovanij v Uralskij derzhavnij universitet imeni A M Gorkogo U svoyu chergu v 1948 roci Uralskij industrialnij universitet buv znovu perejmenovanij v Uralskij politehnichnij institut UPI 24 grudnya 1992 UPI peretvorenij v Uralskij derzhavnij tehnichnij universitet UGTU nakaz Ministerstva nauki vishoyi shkoli i tehnichnoyi politiki RF vid 24 12 92 r 1133 23 kvitnya 2008 Uralskomu derzhavnomu tehnichnomu universitetu prisvoyeno im ya jogo vipusknika Borisa Yelcina Naglyadova rada RedaguvatiVidpovidno do Federalnogo zakonu vid 03 11 2006 174 FZ Pro avtonomnih ustanovah pri UrFU stvorena naglyadova rada u skladi Bileckij A S generalnij direktor VAT Korporaciya Ural promislovij Ural polyarnij kandidat ekonomichnih nauk Kozicin A A generalnij direktor TOV UGMK Holding doktor ekonomichnih nauk Miklushevskij V V rektor Dalekoshidnogo federalnogo universitetu doktor tehnichnih nauk Misharin A S kolishnij gubernator Sverdlovskoyi oblasti 2009 2012 doktor tehnichnih nauk kandidat ekonomichnih nauk Ostrovskij V V kerivnik teritorialnogo upravlinnya Federalnogo agentstva z upravlinnya derzhavnim majnom v Sverdlovskij oblasti Pumpyanskij D A prezident Sverdlovskogo oblasnogo Soyuzu promislovciv i pidpriyemciv doktor ekonomichnih nauk kandidat tehnichnih nauk Rossel E E chlen Radi Federaciyi Federalnih Zboriv RF doktor ekonomichnih nauk kandidat tehnichnih nauk Charushin V N golova Prezidiyi UrV RAN doktor himichnih nauk akademik RAN Cherneckij A M chlen Radi Federaciyi Federalnih Zboriv Rosijskoyi Federaciyi kandidat ekonomichnih nauk Yumasheva T B direktor blagodijnogo Fondu pershogo Prezidenta Rosiyi B M Yelcina Yazyev V A deputat Derzhavnoyi Dumi Federalnih Zboriv RF doktor ekonomichnih nauk Struktura universitetu RedaguvatiInstituti ta fakulteti Redaguvati Visha shkola ekonomiki ta menedzhmentu Institut vijskovo tehnichnoyi osviti ta bezpeki Institut gumanitarnih nauk i mistectv Institut prirodnih nauk Institut materialoznavstva ta metalurgiyi Institut matematiki ta komp yuternih nauk Institut radioelektroniki ta informacijnih tehnologij RTF Institut socialnih ta politichnih nauk Institut derzhavnogo upravlinnya ta pidpriyemnictva Institut fizichnoyi kulturi sportu ta molodizhnoyi politiki Institut fundamentalnoyi osviti Mehaniko mashinobudivnij institut Budivelnij institut Uralskij energetichnij institut Fiziko tehnologichnij institut Himiko tehnologichnij institut Institut dodatkovoyi osviti ta profesijnoyi perepidgotovki Institut osvitnih informacijnih tehnologij Fakultet pidvishennya kvalifikaciyi vikladachiv ta profesijnoyi perepidgotovki Fakultet priskorenogo navchannyaUstanovi serednogo povnoyi zagalnoyi osviti Redaguvati Specializovanij navchalno naukovij centr UrFU SUNC UrGU Licej 130 Licej UGTU UPI Filiyi ta predstavnictva Redaguvati Nizhnotagilskij tehnologichnij institut Politehnichnij institut v m Kamensk UralskijTakozh UrFU maye filiyi v nastupnih mistah Alapaevsk Verhnya Salda Irbit Krasnoturinsk Krasnouralsk Nevyansk Novouralsk Noyabrsk Pervouralsk Syerov Sredneuralskij Chusovij Predstavnictva roztashovani v mistah Artemivskij Azbest Bogdanovich Verhnya Pishma verhoturu Ivdel Karakol Kachkanar Kirovgrad Kostanaj Krasnoufimsk Kushva Lisovij Lisva Midnogorsk Novokuzneck Ozersk Polovskoj Revda Suhij Log Suhumi Sisert Naukovi doslidzhennya RedaguvatiV UrFU pracyuyut visokokvalifikovani kolektivi vchenih sered nih ponad 650 doktoriv nauk ta blizko 2100 kandidativ nauk 30 chleniv derzhavnih akademij Naukovo doslidna robota vedetsya krim kafedr u dvoh naukovo doslidnih institutah institut fiziki i prikladnoyi matematiki ta institut rosijskoyi kulturi U skladi universitetu astronomichna observatoriya botanichnij sad biostanciya kilka desyatkiv galuzevih ta vishivsko akademichnih laboratorij a takozh dvi zonalni biblioteki zagalnij bibliotechnij fond yakih stanovit blizko 3200000 odinic zberigannya Fundamentalni ta prikladni doslidzhennya vedutsya po najvazhlivishih napryamkah nauki i tehniki Urfu uchasnik p yati Federalnih cilovih program FCP zokrema Rozvitok infrastrukturi nanoindustriyi Rosijskoyi federaciyi na 2008 2012 roki Doslidzhennya i rozrobki za prioritetnimi napryamami rozvitku naukovo tehnologichnogo kompleksu Rosiyi na 2007 2012 roki Naukovi ta naukovo pedagogichni kadri innovacijnoyi Rosiyi na 2009 2013 rr ta in Naukovi doslidzhennya provodyatsya za rahunok koshtiv derzhavnogo byudzhetu vidilenih na vikonannya fundamentalnih i poshukovih doslidzhen z najvazhlivishih napryamkah nauki i tehniki derzhavnih i vidomchih naukovo tehnichnih program konkursiv grantiv za rahunok koshtiv galuzevih ministerstv vidomstv ob yednan a takozh pidpriyemstv i organizacij na dogovirnij osnovi Osnovni napryami naukovih doslidzhen rezultati yakih otrimali shiroke viznannya Fizika ta astronomiya fizika kondensovanogo stanu rechovini fizika magnitnih materialiv optika i lazerna fizika radiofizika elektronika akustika kvantova teoriya tverdogo tila spektroskopiya aktivovanih kristaliv fundamentalni doslidzhennya vlastivostej rechovin i materialiv v ekstremalnih umovah fizika nizkotemperaturnoyi i neidealnoyi plazmi i yiyi zastosuvannya v energetici ta ekologichno chistih tehnologiyah teoretichna i eksperimentalna teplofizika fizichna gazokinetika i fizika poverhni fiziko himichna mehanika geterogennih i bagatofaznih seredovish zoryana astronomiya Energetika rozrobka naukovih osnov energetichnoyi politiki ta mehanizmiv yiyi realizaciyi v umovah rinkovoyi ekonomiki fundamentalni problemi stvorennya bezpechnoyi ta ekologichno chistoyi energetiki vklyuchayuchi yadernu i termoyadernu energetiku netradicijni procesi peretvorennya energiyi fundamentalni problemi energozberezhennya ta efektivnogo vikoristannya paliva Metalurgiya rozrobka resursozberigayuchih ta ekologichno bezpechnih procesiv kompleksnoyi pererobki rudnoyi sirovini ta yiyi vidhodiv stvorennya novih metalevih materialiv iz zadanimi vlastivostyami Zv yazok integrovani informacijno telekomunikacijni merezhi i sistemi matematichna teoriya rozpiznavannya obraziv Matematika i mehanika teoriya upravlinnya ta diferencialnih igor teoriya algebrayichnih sistem i yiyi zastosuvannya do komp yuternih sistem teoriya funkcij i operatoriv fundamentalni problemi pobudovi sistem avtomatichnogo proektuvannya matematichni metodi doslidzhennya nelinijnih keruyuchih sistem i procesiv matematichne modelyuvannya v medicini Himiya i materialoznavstvo teoriya himichnogo zv yazku kinetika i mehanizmi himichnih reakcij himiya tverdogo tila himiya radioaktivnih elementiv fiziko himiya polimeriv rozvitok metodiv spryamovanogo sintezu skladnih organichnih molekul z metoyu otrimannya fiziologichno aktivnih rechovin z viborchim diyeyu rozvitok fundamentalnih osnov katalizu ta stvorennya visokoefektivnih i selektivnih geterogennih gomogennih i fermentativnih katalizatoriv i katalitichnih sistem stvorennya himichnih dzherel strumu stvorennya konstrukcijnoyi keramiki ta silikatnih materialiv z dostatnoyu plastichnistyu v tomu chisli na osnovi oksidiv nitridiv karbidiv oksikarbonitridov Biologiya populyacijna i evolyucijna ekologiya ekologiya tvarin ekologichne prognozuvannya ta ekspertiza fiziologiya roslin i vivchennya problem fotosintezu promislova botanika ornitologiya Filosofiya i sociologiya istoriya filosofiyi filosofska antropologiya teoriya piznannya estetika socialna filosofiya sociologiya osobistosti Istoriya ta etnografiya dzhereloznavstvo arheologiya ta socialna istoriya Vizantiyi uralska ta sibirska arheologiya ta etnografiya sibirska i uralska arheografiya socialna istoriya Uralu i Sibiru teoriya ta istoriya mizhnarodnih vidnosin Filologiya onomastika dialektna leksikologiya i leksikografiya leksichna semantika lingvokulturologiyi ta stilistika folkloristika literatura Uralu i Sibiru rosijska klasichna i suchasna literatura literaturna stilistika teoriya ta istoriya zhurnalistiki Ekonomika regionalna ekonomika konkurenciya ta institucijni aspekti ekonomichnogo zrostannya zakordonni investiciyi i mizhnarodnij transfert tehnologiyi korporativne upravlinnya ekonomichna istoriya ta istoriya ekonomichnoyi dumki matematichni metodi ekonomiki UrFU zdijsnyuye pidgotovku naukovih kadriv vishoyi kvalifikaciyi v ramkah pislyavishivskoyi osviti cherez stazherstva ochnu ta zaochnu aspiranturu soiskatelstva i doktoranturu za bilsh nizh 100 specialnostyami VAK V Urfu diyut 30 disertacijnih rad z fiziko matematichnim himichnim tehnichnim ekonomichnim politichnim sociologichnim filosofskim psihologichnim filologichnim istorichnim naukam z kulturologiyi ta mistectvoznavstvaPrimitki Redaguvati Directory of Open Access Journals 2003 d Track Q1227538 Unified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 Ukaz Prezidenta RF ot 21 10 2009 1172 O sozdanii federalnyh universitetov v Severo Zapadnom Privolzhskom Uralskom i Dalnevostochnom federalnyh okrugah Oficialnyj sajt Prezidenta RF Arhivovano 12 grudnya 2009 u Wayback Machine 25 11 2009 Koncepciya sozdaniya Uralskogo federalnogo universiteta Sajt Centra klassicheskogo obrazovaniya UrFU nbsp Ce nezavershena stattya pro osvitu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uralskij federalnij universitet amp oldid 35056751