Кульчинецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Кульчини.
| Кульчинецька волость | |
| Центр | Кульчини |
|---|---|
| Площа | 10 054 (1886) |
| Населення | 5242 осіб (1886) |
| Густота | 47.7 осіб / км² |
Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 5242 особи (2610 чоловічої статі та 2632 — жіночої), 653 дворових господарств.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4567 | 4360 |
| Приватної власності | 5250 | 3580 |
| Іншої власності | 237 | 169 |
| Загалом | 10054 | 8109 |
Поселення волості:
- Кульчини — колишнє державне та власницьке містечко при річці Понора за 22 версти від повітового міста, 810 осіб, 169 дворів, православна церква, костел, синагога, 9 єврейських молитовних будинки, 9 постоялих дворів, шинок, 7 постоялих будинків, 33 лавки, цегельний, поташний і пивоварний заводи, 12 ярмарків на рік.
- Грицики — колишнє власницьке село при річці Понора, 321 особа, 53 двори, православна церква й постоялий будинок.
- Заставки — колишнє власницьке село при джерелах, 227 осіб, 37 дворів, каплиця, постоялий будинок.
- Кульчинки — колишнє власницьке село, 714 осіб, 107 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 вітряних млини.
- Манівці — колишнє власницьке село при річці Понора, 742 особи, 130 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Печеське — колишнє власницьке село при річці Понора, 545 осіб, 94 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
- Цеценівка — колишнє власницьке село при річці Случ, 407 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок і 2 водяних млини.
У 1900-1913 роках складалася з 2 містечок та 9 поселень, 11 сільських громад.
Станом на 1900 населення зросло до 11 679 осіб, 1718 дворових господарств, волосним старшиною був Іван Кушнірук.
Станом на 1913 населення зросло до 16 819 осіб, 2118 дворових господарств, волосним старшиною був І. Паращук.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
- рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |