www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доколумбова ера період в історії Північної та Південної Америк до початку європейської колонізації наприкінці XV початку

Доколумбова ера

Доколумбова ера — період в історії Північної та Південної Америк до початку європейської колонізації наприкінці XV — початку XVI століть. Сучасні науковці вважають, що Американські континенти не належали до центрів антропогенезу. Ця частина світу була заселена вже наприкінці палеоліту з території Північно-Східної Азії через Берингію, що 30-25 тисяч років тому являла собою перешийок між Азією та Америкою. Таких хвиль заселення було декілька. Предки індіанців швидко заселили усі простори й утворили велику кількість окремих народів і цивілізацій.

Періодизація Редагувати

Культура Кловіс Редагувати

Наконечники культури Кловіс і супровідні їм предмети належать до найбільш ранніх знарядь в Америці, завдяки чому вони стали основою теорії «короткої хронології» заселення Америки, яка передбачає перехід людей до Америки із Сибіру через Берингову протоку, і вважалася загальноприйнятою протягом більшої частини 20-го століття. Проте цей погляд оспорюється починаючи з 70-х років, через знайдення численних археологічних знахідок, які, як вважається, набагато старші. Прикладами стали, наприклад, Монте-Верде, Медоукрофтське сховище та знахідки в Баттермілк-крик.

Культура Кловіс змінилася численними іншими культурами, такими як культура Фолсом (11 000—9 000 років тому) та інші.

Протоінкські цивілізації Редагувати

Археологічні дослідження показують, що велику кількість цивілізаційних здобутків інки успадкували від попередніх цивілізацій, а також від підкорених ними сусідніх народів. До появи на історичній арені інків у Південній Америці існував ряд цивілізацій:

-- Моче (або культура Мочика, відома своєю кольоровою керамікою та іригаційними системами);

-- Уарі(або Варі, їхня держава була прообразом імперії інків);

-- Чан-Чан (центр — місто Чимор, характерна кераміка та архітектура);

-- Наска (відомі тим, що створили так звані лінії Наска, а також своїми системами підземних водопроводів, керамікою);

-- Тіауанако (цивілізація міста Тіауанако з населенням близько 40 000, що розташовувалося на східному березі озера Тітікака);

-- Чачапоя (Воїни Хмар, відомі своєю грізною фортецею Куелап, яку ще називають «Мачу-Пікчу півночі»).

ІнкийцйцуйСікан (культура)ТіуанакоУаріНаска (культура)МочеПаракас (культура)ЧавінАцтекиТольтекиТеотіуаканСапотекиМесоамериканська хронологіяМая (культура)ОльмекиХохокамАнасазіМогольон (культура)Хоупвелл (культура)

Сірими кольорами позначений північноамериканський ареал.
Теплими кольорами в центральній частині позначені культури Мезоамерики.
Холодні кольори нижньої частини репрезентують культури Південної Америки.

Галерея обраних експонатів Редагувати

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Доколумбова ера
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dokolumbova era period v istoriyi Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Amerik do pochatku yevropejskoyi kolonizaciyi naprikinci XV pochatku XVI stolit Suchasni naukovci vvazhayut sho Amerikanski kontinenti ne nalezhali do centriv antropogenezu Cya chastina svitu bula zaselena vzhe naprikinci paleolitu z teritoriyi Pivnichno Shidnoyi Aziyi cherez Beringiyu sho 30 25 tisyach rokiv tomu yavlyala soboyu pereshijok mizh Aziyeyu ta Amerikoyu Takih hvil zaselennya bulo dekilka Predki indianciv shvidko zaselili usi prostori j utvorili veliku kilkist okremih narodiv i civilizacij Zmist 1 Periodizaciya 1 1 Kultura Klovis 1 2 Protoinkski civilizaciyi 2 Galereya obranih eksponativ 3 Div takozh 4 LiteraturaPeriodizaciya RedaguvatiDokladnishe Arheologiya Amerikanskogo kontinentuKultura Klovis Redaguvati Dokladnishe Klovis kultura Nakonechniki kulturi Klovis i suprovidni yim predmeti nalezhat do najbilsh rannih znaryad v Americi zavdyaki chomu voni stali osnovoyu teoriyi korotkoyi hronologiyi zaselennya Ameriki yaka peredbachaye perehid lyudej do Ameriki iz Sibiru cherez Beringovu protoku i vvazhalasya zagalnoprijnyatoyu protyagom bilshoyi chastini 20 go stolittya Prote cej poglyad osporyuyetsya pochinayuchi z 70 h rokiv cherez znajdennya chislennih arheologichnih znahidok yaki yak vvazhayetsya nabagato starshi Prikladami stali napriklad Monte Verde Medoukroftske shovishe ta znahidki v Battermilk krik Kultura Klovis zminilasya chislennimi inshimi kulturami takimi yak kultura Folsom 11 000 9 000 rokiv tomu ta inshi Protoinkski civilizaciyi Redaguvati Arheologichni doslidzhennya pokazuyut sho veliku kilkist civilizacijnih zdobutkiv inki uspadkuvali vid poperednih civilizacij a takozh vid pidkorenih nimi susidnih narodiv Do poyavi na istorichnij areni inkiv u Pivdennij Americi isnuvav ryad civilizacij Moche abo kultura Mochika vidoma svoyeyu kolorovoyu keramikoyu ta irigacijnimi sistemami Uari abo Vari yihnya derzhava bula proobrazom imperiyi inkiv Chan Chan centr misto Chimor harakterna keramika ta arhitektura Naska vidomi tim sho stvorili tak zvani liniyi Naska a takozh svoyimi sistemami pidzemnih vodoprovodiv keramikoyu Tiauanako civilizaciya mista Tiauanako z naselennyam blizko 40 000 sho roztashovuvalosya na shidnomu berezi ozera Titikaka Chachapoya Voyini Hmar vidomi svoyeyu griznoyu forteceyu Kuelap yaku she nazivayut Machu Pikchu pivnochi Hronologiya indianskih kultur Sirimi kolorami poznachenij pivnichnoamerikanskij areal Teplimi kolorami v centralnij chastini poznacheni kulturi Mezoameriki Holodni kolori nizhnoyi chastini reprezentuyut kulturi Pivdennoyi Ameriki Galereya obranih eksponativ Redaguvati nbsp Keramichnij kelih u viglyadi shamana Kosta Rika period 1000 1350 rr n e nbsp Keramichna figurka cholovika u kapelyushku ne piznishe 200 r n e Haliskr Meksika nbsp Keramichnij glek z oblichchyam lyudini period 650 800 rr n e Peru nbsp Keramichna vaza u viglyadi kota kultura Moche period 100 800 rr n e Peru nbsp Keramichnij flakon kultura chimu Peru mizh 1100 1500 r n e nbsp Pidviska u podobi lyudini Pivnichno zahidna Kolumbiya splav zolota sribla i midi nbsp Taril z rozpisom kultura Narinjo Kolumbiya nbsp Vikonavec ritualu keramika period 600 800 rr n e pivden shtatu Verakrus Mehiko nbsp Keramichna aromatnicya z figurkoyu krokodila Kosta Rika do 500 r do n e nbsp Maya kiche pohovalna urna z golovoyu boga period 550 850 rr n e vsi Hudozhnij muzej Volters SShADiv takozh RedaguvatiMaya civilizaciya Inki Kulturni periodi Peru Spisok ob yektiv mistectva paleolitu Pacifida Mesoamerikanska hronologiya Kam yani budovi ta tehnologiyi obrobki kamenyu narodiv Ameriki Mistectvo Meksiki Nacionalnij muzej antropologiyi Mehiko Muzej zolota Bogota Indianska mozayika iz pir yaLiteratura RedaguvatiBernardino de Saagun Kuprienko S A Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kuprienko S A 2013 218 s ISBN 978 617 7085 07 1 Anonimnye avtory Kodeks Malyabekki Red i per V N Talaha S A Kuprienko K Vidavec Kuprienko S A 2013 202 s ISBN 978 617 7085 04 0 Anonimnyj avtor Kodeks Mendosa Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kuprienko S A 2013 308 s ISBN 978 617 7085 05 7 Presviter Huan Antonio Peres fraj Pedro de los Rios glossy Meksikanskaya rukopis 385 Kodeks Telleriano Remensis s dopolneniyami iz Kodeksa Rios Red i per S A Kuprienko V N Talah K Vidavec Kuprienko S A 2013 317 s ISBN 978 617 7085 06 4 Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kuprienko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Kuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kuprienko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Pachakuti Jamki Salkamajva Kuprienko S A Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko K Vidavec Kuprienko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kuprienko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Markaryan E S Ocherki istorii kultury Erevan Izd ArmSSR 1968 Enciklopediya kultur Deja Vu Arhivovano 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Polikarpov V S Lekciyi z istoriyi svitovoyi kulturi K Znannya 2000 359 s Ukrayinska i zarubizhna kultura Navchalnij posibnik Pid zag red Zabolockoyi K V Doneck Shidnij vidavnichij dim 2001 s 79 102 A O Bileckij mifologiya i mifi antichnogo svitu Arhivovano 4 sichnya 2011 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dokolumbova era Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dokolumbova era amp oldid 40455236