www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індіанська мозаїка із пір я або амантека поширені серед індіанців доколумбової доби ремісничі вироби із пір я тропічних

Індіанська мозаїка із пір'я

Індіанська мозаїка із пір'я або «амантека» — поширені серед індіанців доколумбової доби ремісничі вироби із пір'я тропічних птахів, прикраси і одяг вождів, священства, акторів і танцівників та вояків.

Історичні свідоцтва ред.

Індіанська мозаїка із пір'я тропічних птахів — не досить точна назва індіанських, ремісничих виробів іспанцями-завойовниками, в уяві і мові яких не було аналогів цим речам. Вироби з пера могли бути плюмажем на голові, верхівкою опахала від спеки чи комах, прикрасою на одязі чи навіть на зброї. Тому вони мало чим нагадують західноєвропейські мозаїки зі смальти чи природних камінців, останні (з природних камінців і нефриту) теж були відомі індіанцям Північної і Центральної Америки.

Мистецтво створення прикрас із пір'я тропічних птахів зафіксоване як у племен мая, так і у ацтеків та в державі інків, народу тайрона. Від виробів мая з пір'я не збережено жодного зразка. З виробів інших регіонів відомі лише два, обидва — ацтекські. Вироби з пір'я мали місцеву назву «амантека».

Сировина ред.

Кецаль самець

Індіанці-мисливці давно звернули увагу на яскраве пір'я тропічних птахів. З часом виробились особливі звичаї як полювання на потрібних птахів, так і засоби їх вирощування в культурі. В районах проживання мая, в тропічних лісах, значної необхідності штучного розпліднення тропічних птахів не було, на них лише полювали. Засоби примусового розпліднення та утримання тропічних птахів в неволі були поширені у ацтеків. Використовували яскраве пір'я папуг, хвостове пір'я момотів (птах мох), окреме пір'я птаха сойки (naan) блакитного і синього забарвлення, навіть пір'я диких чапель, індиків та індичок. Використовували також синювато-чорне пір'я птаха гокко, котрі йшли на пишний одяг індіанського священства. Використовували і пір'я диких качок та чапель. Особливо поціновувалось пір'я птаха кецаль, розмір якого не перевищує голуба, але хвіст якого мав два довгих зелених пера.

Кецаль не такий розповсюджений, бо мешкає в лісах вище 1200 метрів над рівнем моря. Кецаля всіляко охороняли. Тому в провінції Верапас мисливців на кецаля карали смертю, якщо птахів били на смерть під час полювань. Птахів ловили на так званий пташиний клей та збивали з гілок кульками із глини. У птаха видирали довгі, коштовні пір'їни і знову випускали на волю.

У ацтеків же був централізований птахівник, де в неволі вирощували потрібних птахів заради яскравого пір'я. Були окремі вольєри-птахівники для водних птахів і для птахів суходолу. Вольєри були огорожені дерев'яними прутами, а за птахами мали нагляд особливі слуги. В загонах імітували природні умови, в яких мешкали птахи. Птахівники відвідували вожді, милуючись цими звіринцями.

Технологія вироблення ред.

Технологія виготовлення починалась із огляду сировини та викладення із пір'я майбутнього візерунку. Якщо готували індіанський костюм-плащ, то ткали саму тканину, до основи якої чіпляли чи вплітали пір'я потрібного кольору.

Вожді і священсво носили на головах ткані коттонові (бавовникові) шоломи-капелюхи, прикрашені довгими, зеленими пір'їнами кецаля. Яскраве пір'я тропічних птахів також йшло на виготовлення віял для привілейованих родин і для акторів і танцюристів. Довгими пір'їнами були прикрашені також і костюми акторів і танцюристів. Вояки мали особливий одяг із пір'я. Ними прикрашали також парадні щити, щоломи, прапори. До свята Шуль був звичай дарувати храмам п'ять пишних прапорів, розшитих яскравим пір'ям.

Зелено-золотаве пір'я птаха кецаль поціновували настільки високо, що їх використовували також як гроші чи в бартерних обмінах. Із записів Дієго де Ланда, оригінал яких зник і відомий лише за копіями :

Джерела ред.

  • Кузьмищев В. А. «Тайна жрецов майя», М., «Молодая гвардия», 1975
  • Диего де Ланда, «Сообщения о делах в Юкатане» (оригінал зник, цитовано за копіями)
  • Виктор фон Хаген, «Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки», Центрполиграф, 2010, 576 с., ISBN 978-5-9524-4841-4

Примітки ред.

  1. ↑ Виктор фон Хаген, «Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки», Центрполиграф, 2010,
  2. Виктор фон Хаген, «Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки», Центрполиграф, 2010

Див. також ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Indianska mozayika iz pir ya abo amanteka poshireni sered indianciv dokolumbovoyi dobi remisnichi virobi iz pir ya tropichnih ptahiv prikrasi i odyag vozhdiv svyashenstva aktoriv i tancivnikiv ta voyakiv Zmist 1 Istorichni svidoctva 2 Sirovina 3 Tehnologiya viroblennya 4 Dzherela 5 Primitki 6 Div takozhIstorichni svidoctva red Indianska mozayika iz pir ya tropichnih ptahiv ne dosit tochna nazva indianskih remisnichih virobiv ispancyami zavojovnikami v uyavi i movi yakih ne bulo analogiv cim recham Virobi z pera mogli buti plyumazhem na golovi verhivkoyu opahala vid speki chi komah prikrasoyu na odyazi chi navit na zbroyi Tomu voni malo chim nagaduyut zahidnoyevropejski mozayiki zi smalti chi prirodnih kaminciv ostanni z prirodnih kaminciv i nefritu tezh buli vidomi indiancyam Pivnichnoyi i Centralnoyi Ameriki Mistectvo stvorennya prikras iz pir ya tropichnih ptahiv zafiksovane yak u plemen maya tak i u actekiv ta v derzhavi inkiv narodu tajrona Vid virobiv maya z pir ya ne zberezheno zhodnogo zrazka Z virobiv inshih regioniv vidomi lishe dva obidva actekski Virobi z pir ya mali miscevu nazvu amanteka Sirovina red nbsp Kecal samecIndianci mislivci davno zvernuli uvagu na yaskrave pir ya tropichnih ptahiv Z chasom virobilis osoblivi zvichayi yak polyuvannya na potribnih ptahiv tak i zasobi yih viroshuvannya v kulturi V rajonah prozhivannya maya v tropichnih lisah znachnoyi neobhidnosti shtuchnogo rozplidnennya tropichnih ptahiv ne bulo na nih lishe polyuvali Zasobi primusovogo rozplidnennya ta utrimannya tropichnih ptahiv v nevoli buli poshireni u actekiv Vikoristovuvali yaskrave pir ya papug hvostove pir ya momotiv ptah moh okreme pir ya ptaha sojki naan blakitnogo i sinogo zabarvlennya navit pir ya dikih chapel indikiv ta indichok Vikoristovuvali takozh sinyuvato chorne pir ya ptaha gokko kotri jshli na pishnij odyag indianskogo svyashenstva Vikoristovuvali i pir ya dikih kachok ta chapel Osoblivo pocinovuvalos pir ya ptaha kecal rozmir yakogo ne perevishuye goluba ale hvist yakogo mav dva dovgih zelenih pera 1 Kecal ne takij rozpovsyudzhenij bo meshkaye v lisah vishe 1200 metriv nad rivnem morya Kecalya vsilyako ohoronyali Tomu v provinciyi Verapas mislivciv na kecalya karali smertyu yaksho ptahiv bili na smert pid chas polyuvan Ptahiv lovili na tak zvanij ptashinij klej ta zbivali z gilok kulkami iz glini U ptaha vidirali dovgi koshtovni pir yini i znovu vipuskali na volyu U actekiv zhe buv centralizovanij ptahivnik de v nevoli viroshuvali potribnih ptahiv zaradi yaskravogo pir ya Buli okremi volyeri ptahivniki dlya vodnih ptahiv i dlya ptahiv suhodolu Volyeri buli ogorozheni derev yanimi prutami a za ptahami mali naglyad osoblivi slugi V zagonah imituvali prirodni umovi v yakih meshkali ptahi Ptahivniki vidviduvali vozhdi miluyuchis cimi zvirincyami nbsp Amerikanska chaplya nbsp Indik samecTehnologiya viroblennya red Tehnologiya vigotovlennya pochinalas iz oglyadu sirovini ta vikladennya iz pir ya majbutnogo vizerunku Yaksho gotuvali indianskij kostyum plash to tkali samu tkaninu do osnovi yakoyi chiplyali chi vplitali pir ya potribnogo koloru Vozhdi i svyashensvo nosili na golovah tkani kottonovi bavovnikovi sholomi kapelyuhi prikrasheni dovgimi zelenimi pir yinami kecalya Yaskrave pir ya tropichnih ptahiv takozh jshlo na vigotovlennya viyal dlya privilejovanih rodin i dlya aktoriv i tancyuristiv Dovgimi pir yinami buli prikrasheni takozh i kostyumi aktoriv i tancyuristiv Voyaki mali osoblivij odyag iz pir ya Nimi prikrashali takozh paradni shiti sholomi prapori Do svyata Shul buv zvichaj daruvati hramam p yat pishnih praporiv rozshitih yaskravim pir yam 2 Zeleno zolotave pir ya ptaha kecal pocinovuvali nastilki visoko sho yih vikoristovuvali takozh yak groshi chi v barternih obminah 1 Iz zapisiv Diyego de Landa original yakih znik i vidomij lishe za kopiyami Odna indianka odyagnena v suknyu iz pir ya tancyuvala dlya vsih a volodari cih zemel vdyagali shikoles na zrazok ispanskih kurtok stvorenih iz kottonu z vpletenimi pir yinami Voni viglyadali bagato i pishno osoblivo pir ya ptaha kecal kotri pocinovuyutsya tak visoko sho vikoristovuyutsya yak groshi Dzherela red Kuzmishev V A Tajna zhrecov majya M Molodaya gvardiya 1975 Diego de Landa Soobsheniya o delah v Yukatane original znik citovano za kopiyami Viktor fon Hagen Acteki majya inki Velikie carstva drevnej Ameriki Centrpoligraf 2010 576 s ISBN 978 5 9524 4841 4Primitki red a b Viktor fon Hagen Acteki majya inki Velikie carstva drevnej Ameriki Centrpoligraf 2010 Viktor fon Hagen Acteki majya inki Velikie carstva drevnej Ameriki Centrpoligraf 2010Div takozh red Mistectvo Meksiki Tkactvo Acteki Mozayika Ptahivnictvo Maya civilizaciya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Indianska mozayika iz pir 27ya amp oldid 40468263