Кулиничі (Харків)

Кулиничі́ — місцевість у Немишлянському районі Харкова, розташована на сході міста, колишнє селище, яке було приєднане до Харкова у 2013 році.

смт Кулиничі
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Немишлянський район міста Харкова
Рада	Харківська міська громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка	с. Кулиничі
Основні дані
Засноване
Площа	2,49 км²
Населення	▼ 2982 (01.01.2020)
Густота	1245,38 осіб/км²
Поштовий індекс	61026
Телефонний код	+380 57
Географічні координати	49°58′48″ пн. ш. 36°22′53″ сх. д. / 49.98000° пн. ш. 36.38139° сх. д. / 49.98000; 36.38139Координати: 49°58′48″ пн. ш. 36°22′53″ сх. д. / 49.98000° пн. ш. 36.38139° сх. д. / 49.98000; 36.38139
Висота над рівнем моря	149 м
Відстань
Найближча залізнична станція:	Лосєве
До станції:	3 км
До райцентру:
- автошляхами:	27 км
До обл. центру:
- автошляхами:	27 км
Селищна влада
Адреса	61026, Харківська обл., м. Харків, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 14
Голова селищної ради	Романов Микола Ілліч
Карта
Кулиничі
Кулиничі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кулиничі.

Географічне розташування

Місцевість Кулиничі розміщена на лівому березі річки Немишля, вище за течією на відстані 1 км розташована місцевість Бражники. На річці зроблена велика загата — Кулиничівський ставок. На півночі розташовано ботанічний сад. До селища примикає великий масив дачних ділянок. Поруч проходять автомобільні шляхи Т 2104 і М03 (E40) — Харківська окружна дорога.

Населення

1959 року мешкало близько 3,6 тис. осіб, 1970 — 2,5 тис. осіб, 1979 —– 2,9 тис. осіб, а 1999 — 3,2 тис. осіб.

Назва

За народними переказами, тут першим оселився козак Кулинич. Існують інші версії щодо походження назви: від птаха кулика; від давньоруського слова «кулич» — місце з ярами та вибалками.

Історія

Поселення засноване у другій половині 1670-х років. У другій половині XVIII століття Кулиничі належали харківському козацькому полковнику Григорію Квітці, згодом — Покровському монастирю. Григорій Квітка збудував у селі пивоварний завод, що від 1882 року перебував у власності інженера, громадського діяча І. Грищенка. Від створеного ним зразкового маєтку «Україна» веде історію нинішній інститут тваринництва НАНУ. Під час воєнних дій 1918—1920 років влада неодноразово змінювалася. Селяни зазнали сталінських репресій. Від жовтня 1941 до серпня 1943 село перебувало під німецькою окупацією. На фронтах німецько-радянської війни воювало 119 місцевих, з них 42 загинуло.

3 червня 1957 року село Кулиничі отримало статус селища міського типу.

6 вересня 2012 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області» згідно з якою 2602,49 га території Кулиничівської селищної ради, у тому числі й смт Кулиничі, увійшли в межі міста Харкова.

24 жовтня 2012 року Харківська міська рада надала нові назви вулицям колишнього селища.

5 березня 2013 року Харківська обласна рада ухвалила рішення про виключення смт Кулиничі, селища Перемога та сіл Бражники, Заїки і Затишшя Харківського району з облікових даних та їх включили у межі Харкова. При цьому Кулиничівська селищна рада була ліквідована тільки у 2020 році, і їй були підпорядковані села Бай­­рак, Благодатне, Бобрівка, селища Елітне, Зернове, Кутузівка, Момотове, Прелесне, Слобідське.

Відомі люди

На кладовищі Кулиничів похований уродженець цього селища Якимов Олександр Валерійович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Економіка

• ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі», заснований 1994 року Ю. В. Мисиком. Нині до складу компанії входить 10 спеціалізованих хлібопекарських комплексів в Харківській, Київській, Полтавській областях. Продуктивність підприємств становить 450 тонн хлібобулочних виробів на добу. У 2019 році в Кулиничах введено в експлуатацію млин, обладнаний новітнім обладнанням компанії BUHLER потужністю переробки 300 тонн на добу.
• Дослідне господарство «Українка» науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся.
• Дослідне господарство «Елітне» науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. Юр'єва.
• Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України.
• ТОВ «Кулиничі-Будінвест».
• Науково-виробниче підприємство «SINTA».
• ТОВ «С. А. Н.»

Інфраструктура

В Кулиничах функціонують:

• Харківська дитяча школа мистецтв № 7 (до 2013 року — Кулиничівська школа естетичного виховання);
• Харківська загальноосвітня школа І-III ступенів № 175 «Кулиничівська» (до 2013 року — Харківська ЗОШ I-III ступенів № 175);
• ДЮСШ;
• ДНЗ;
• Будинок культури (будівля згоріла внаслідок пожежі) був розміщений у приміщенні селищної ради за адресою вул. 7-ї Гвардійської Армії, 14.
• Бібліотека;
• Кулиничівський історико-краєзнавчий музей.

Меморіали, пам'ятники

В Кулиничах встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку, «Скорботна мати» та «Невідомому солдату».

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
2. . Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 23 червня 2022. 
3. Л. І. Савинська Кулиничі [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] / ЕСУ
4. Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5215-VI «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області»
5. Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» [Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.]
6. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 11 березня 2013. 
7. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
8. . Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
9. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
10. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
11. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 

Джерела

• Л. І. Савинська Кулиничі [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] / ЕСУ