Кудзула Кадфіз (бактр. Κοζουλο Καδφισο, хар. Kujula Kasasa, кит.: 丘就卻; піньїнь: Qiujiuque) (близько 46 — близько/до 85) — другий наразі відомий представник династії Кушан (у китайських джерелах — Гуйшуан-сіхоу), фундатор і перший «великий цар, цар царів, син Бога» царства Великих Кушан. У Рабатакському напису [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] Канішки Великого його згадано як «…Кудзулу Кадфіза царя і прадіда…» (бактр. «…Κοζουλο Καδφισο shαο αβο ι φρονιαγο…») Вірогідний наступник Санаба.
Кудзула Кадфіз бактр. Κοζουλο Καδφισο | |
---|---|
бактр. KOZOΛA KAΔAΦEC XOϷANOV ZAOOV | |
Династія | Кушани |
Держава | до 63/4 р. — Князівство Кушан з 63/4 р. — Кушанське царство |
Титул | 46-63 р.р. — ябгу 63-78 р.р. — Великий цар 78-85 р.р. — Великий цар, Цар Царів |
Форма влади | спадкова автократія |
Попередник | Санаб Кушан |
Наступник | Віма Такту |
Роки правління | близько/до 46 — до/близько 85 р |
Біографічні дані | |
Рік народження | невідомо |
Батько | невідомо |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | невідомо |
дружина | невідомо |
Діти | Віма Такту, Садашка |
Медіафайли у Вікісховищі |
У 42-43р. Вардан Аршак підкорив весь Тохарістан своїй владі. Серед нумізматичних пам'яток середини I ст. відома низка монет з легендами «maharajasa rajarajarasa mahatasa Arṣakasa tratarasa jayatasa [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]» та «maharajasa rajarajasa mahatasa Arṣakasa tratarasa [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]» — «великий цар, цар царів Великий Аршак». Як відомо, Аршак — тронне ім'я усіх без виключення парфянських царів. Й ці емісії, найімовірніше, підтверджують оповідь Тацита щодо подій у Парфії у 42/43 р.р., а саме:
Гіпотетично Кудзула очолив кушан декількох найближчих років, про що свідчить добре датований (56 р.) напис на харошті з буддійського монастирського комплексу у Тахт-і-Бахі (CKI 53 [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.]), де його згадано як принца Кадфіза (кхар. erzuṇa Kapasa) разом зі скіфським царем Гондофаром, тобто Кудзула Кадфіз прийняв титул ябгу Кушан ще за життя цього царя, хоча запропонована інтерпретація цієї пам'ятки суперечлива та далеко не загальновизнана. Добре відомі імітації монет царя Гермея, де Кудзулу Кадфіза згадано як ябгу (Kujula Kasasa Kuṣana Yavugasa dhramathidasa [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]) радше свідчать, що після поразки від Вардана володіннями Кудзули Кадфіза були території на південь від Гіндукуша. Але вже за часів парфянського царя Вологеза кушани почали активну боротьбу за повернення Тохарістану (Бактрії), що, можливо підтверджують повідомлення Йосипа Флавія та Тацита, а саме:
- стосовно подій 53 р.: Валгаш, під час кампанії проти царя залежного царства Адіабена, отримує звістку, що на східних кордонах тохари та саки «… зневажаючи його, наразі перебуваючого занадто далеко, великим військом спустошують Парфію…» Аршак, залишивши західні кордони, рушив з військом на схід.
- стосовно подій 58-59 років (An., XIII, 37 (6) [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.]; XIV, 25 (2) [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.]):
- стосовно подій 63 р. (An., XV, 2 (5) [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.]) Вологез:
Вже 75 р. датовано напис, у якому вперше засвідчено титул (безіменний) — Магараджа (великий цар) Кушан, (CKI 59: maharayasa Guṣaṇasa [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]).
Наразі відомо декілька емісій монет Кудзули, які замінили у долині Кабула монети нетривалих емісій Абдагаза, які, в свою чергу, прийшли на зміну більш тривалим емісіям Гондофара, та монети магакшатрапа м. Чухса на ім'я Зейоніс-Джигуньяса східніше, у Гандхарі. Після 78 р., коли новий Кшатрап Узене визнав владу Кушан, від держави саків залишилися території на заході («малий» Сакастан). Саме з підпорядкуванням Західних Кшатрапів співпала інша подія — у 89 р. вперше засвідчено титул, який зазвичай наслідуватимуть наступники Кудзули Кадфіза — великий цар, цар царів, божий син, Кушан (CKI 60: maharajasa rajatirajasa devaputrasa Khuṣaṇasa [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]).
Окремої уваги заслуговують декілька емісій монет, битих близько цього часу, поєднаних певними особливостями легенд, а саме:
- п'ятихалкова монета [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] з легендою «Devaputrasa Kuyala Kara Kapasa maharayasa rayatirasa»;
- п'ятихалкова монета [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] з легендою «Kuyula Kara Kapasa maharayasa rayatirayasa»;
- п'ятихалкова монета [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] з легендою «devaputrasa maharayasa rayatirayasa Kuṣaṇasa Kuyula Kara Kapasa».
Отже, якщо етимологія етноніму тохари від праір. *taṷa- + *gār- знайде додаткові підтвердження, то саме в цих емісіях можна бачити перше свідоцтво об'єднання усіх тохарських племен під владою ябгу Кушан Кудзули Кадфіза, який по цьому прийняв титул великий цар, цар царів, Тохар та присвятив цій події низку емісій п'ятихалкових монет.
У 87 р. до Хань прибула дипломатична місія з Кушанського царства. Від неї у Піднебесній стало відомо про утворення нової держави та про те, що незадовго до відправлення цього посольства Кудзула Кадфіз помер у віці більш як 80 років, та державу очолив його син. Це знайшло відображення у пізніших ханьських хроніках. Ось як про це повідомляє Бань Гу:
Бань Гу називає наступником Кудзули Кадфіза його сина Яньгаочженя. З Рабатакського напису (IKEo 318 [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]) відомо, що сина-наступника Кудзули звали Віма Такту.
Кудзула Кадфіз в епіграфіці Редагувати
- CKI 53 [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]
- CKI 59 [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]
- CKI 331 [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]
- CKI 249 [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (уривок)
- Великий Рабатакський напис царя Канішки (IKEo 318) [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (уривок)
Примітки. Джерела. Посилання Редагувати
- (англ.) N. Sims-Williams. Bactrian Rabatak inscription. New reading. Bulletin of the Asia Institute. New Series, Vol. 18 (2004), pp. 53-68.
- (англ.) Cornelius Tacitus, The Annals [ 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
- щодо опису Корнелієм Тацитом подій на Сході вичерпно висловився Нельсон Дібвойз: «Його знання подій на Сході було досить точним, але його знання східної географії — ні.» (англ. «His knowledge of eastern affairs was fairly accurate, but his knowledge of eastern geography was not.»). N. C. Debevoise. A Political History of Parthia. University of Chicago Press, 1938.
- [. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018. (англ.) The coins gallery: Kujula Kadphizes]
- [ Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021. (англ.) Gāndhārī Coin Legends. Kujula Kadphises.]
- . Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- (рос.) Захаров А. О. Очерки истории традиционного Востока. М., Восточный университет, 2007.
- (рос.) Тюрин С. С. Индо-парфянское царство: гипотезы, исследования, нумизматические данные. «Иран-наме», 1-2 (33-34), 2015.
- (англ.) H. W. Bailey. Indo-Scythian Studies being Khotanese Texts. Volume VII. Cambridge University Press. 1985.
- у цьому випадку найімовірніше якась частина царства Гондофара, можливо та, яку раніше у китайських джерелах називали Уішаньлі чи, за іншими інтерпретаціями, долина Кабула.
- Неінтерпрепована назва володіння на межі Бактрії та Арахозії
- (рос.) Бань Гу. «Хань Шу»
- (англ.) Michael C. Skinner. Marks of Empire: Extracting a Narrative from the Corpus of Kuṣāṇa Inscriptions. A dissertation submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. University of Washington. 2017.
- місяць індійського календаря з 21 квітня до 21 травня, напис датовано 21 квітня 56 року
- за буддійськими канонами Будда Гаутама народився у місяць Вайшаха
- пов'язування цього антропоніму з Кудзулою Кадфізом не є загальновизнаним
- 23 липня — 22 серпня, напис датовано 23 липня 75 року
- Місяць Ашадга — 22.06-22.07, напис датовано 14 липня 79 р.