Крістіан Бемер Анфінсен Крі стіан Бе мер А нфінсен англ Dr Christian Boehmer Anfinsen Jr 26 березня 1916 Монессен штат П

Крі́стіан Бе́мер А́нфінсен (англ. Dr. Christian Boehmer Anfinsen, Jr.; 26 березня 1916, Монессен, штат Пенсильванія, США — 14 травня 1995) — американський біохімік, член Національної АН США, Американської академії мистецтв і наук (1958), іноземний член Данського королівського товариства (1964). Лауреат Нобелівської премії з хімії (1972 року).

Крістіан Бемер Анфінсен
англ. Christian Anfinsen

Народився	26 березня 1916(1916-03-26)^[…] Монессен, Вестморленд, Пенсільванія, США
Помер	14 травня 1995(1995-05-14)^[…] (79 років) Рандаллстаун, Балтимор, Мериленд, США ·інфаркт міокарда
Місце проживання	Пайксвілл
Країна	США
Діяльність	біохімік, хімік, викладач університету, біофізик
Alma mater	Пенсильванський університет Свортмор-коледж Гарвардська медична школа (1943) Monessen High School^d
Галузь	біохімія
Заклад	Університет Джонса Гопкінса Гарвардський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Папська академія наук
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Нобелівська премія з хімії (1972) honorary doctorate of the University of Las Palmas, Gran Canaria^d (1996) Член Американської академії мистецтв і наук^[d]
Крістіан Бемер Анфінсен у Вікісховищі

Біографія ред.

Закінчив Пенсильванський (1939) і Гарвардський університети. Працював у Карлсбергській лабораторії в Копенгагені (1940), в Гарвардській медичній школі (1944-50, професор біохімії в 1962-63). У 1950—1962 роках — завідувач лабораторією цитофізіології і метаболізму в Національному кардіологічному інституті (Бетесда, штат Меріленд). З 1963 року керівник лабораторії біохімії Національного інституту з дослідження артриту і метаболізму. У 1979 році прийняв юдаїзм.

Основні роботи ред.

Основні праці по встановленню структури рибонуклеази. Показав значення первинної структури білка у формуванні біологічно активної конформації молекули. Вперше ваказав на можливість використання даних щодо структури білка для визначення генетичної подібності чи відмінності різних видів. Запропонував власний погляд на біологічну еволюцію.

Нобелівська премія ред.

Нобелівська премія з хімії (1972 року, спільно з С. Муром і У. Стайном).

Твори ред.

Молекулярні основи еволюції, М., 1962.

Примітки ред.

http://www.nndb.com/people/636/000100336/
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
d:Track:Q10498496d:Track:Q201469
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
Two Subsites in the Binding Domain of the Acetylcholine Receptor: An Aromatic Subsite and a Proline Subsite
No Assembly Required
Christian B. Anfinsen, Nobel Winner in Chemistry, Dies at 79 — The New York Times, 1995.
d:Track:Q9684
encyclopedia.com — HighBeam Research.
d:Track:Q3244666d:Track:Q48968006
http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/anfinsen.html
. American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 19 травня 2011.

Література ред.

Серебровская К. Б., Комісарів Б. Д., Крістіан Бемер Анфінсен, "Журнал Всес. хім. суспільства ", 1975, т. 20, ст. 6 (рос.)
Anrinsen Ch. В., у кн.: McGraw-Hill modern men of science, v. 2, NY, 1968. (англ.)

Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[http://www.nndb.com/people/636/000100336/_http://www.nndb.com/people/636/000100336/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.nndb.com/people/636/000100336/

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12281438g_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-3] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q207694_citetype_Q24699794_citetype_Q570116"_data-entity-id="Q201469">Музей_Соломона_Гуггенгайма<span_class="wef_low_priority_links">_—_1937.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10498496]][[d:Track:Q201469]]</div>-4] Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
d:Track:Q10498496d:Track:Q201469

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[https://www.britannica.com/biography/Christian-B-Anfinsen_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-5] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[[https://www.jstor.org/stable/2368876_Two_Subsites_in_the_Binding_Domain_of_the_Acetylcholine_Receptor:_An_Aromatic_Subsite_and_a_Proline_Subsite]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] Two Subsites in the Binding Domain of the Acetylcholine Receptor: An Aromatic Subsite and a Proline Subsite

[[https://nyaspubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/j.2326-1951.1996.tb03226.x_No_Assembly_Required]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] No Assembly Required

[[https://www.nytimes.com/1995/05/16/obituaries/christian-b-anfinsen-nobel-winner-in-chemistry-dies-at-79.html_Christian_B._Anfinsen,_Nobel_Winner_in_Chemistry,_Dies_at_79]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Нью-Йорк_таймс|The_New_York_Times]],_1995.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q9684]]</div>-8] Christian B. Anfinsen, Nobel Winner in Chemistry, Dies at 79 — The New York Times, 1995.
d:Track:Q9684

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q48968006">[https://www.encyclopedia.com/science/dictionaries-thesauruses-pictures-and-press-releases/anfinsen-christian-b_encyclopedia.com]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:HighBeam_Research|HighBeam_Research]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3244666]][[d:Track:Q48968006]]</div>-9] yclopedia.com — HighBeam Research.
d:Track:Q3244666d:Track:Q48968006

[[http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/anfinsen.html_http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/anfinsen.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-10] ttp://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/anfinsen.html

[AAAS-11] . American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.

[12] . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 19 травня 2011.