Крістіана Нюсляйн-Фольгард (нім. Christiane Nüsslein-Volhard) — німецька біологиня, професорка і директорка Інституту біології у складі Товариства Макса Планка. У 1991 році отримала нагороду Альберт Ласкер за основні медичні дослідження. У 1995 році стала лауреаткою Нобелівської премії з фізіології і медицини за відкриття генетичного контролю ембріонального розвитку.
| Крістіана Нюсляйн-Фольгард | |
|---|---|
| нім. Christiane Nüsslein-Volhard | |
| | |
| Народилася | 20 жовтня 1942 (81 рік) Магдебург, Німеччина |
| Країна | ФРН |
| Діяльність | біолог, біохімік, генетик, психологиня, викладачка університету, фізіолог |
| Alma mater | Тюбінгенський університет Франкфуртський університет |
| Галузь | біологія, генетика, ембріологія |
| Заклад | Тюбінгенський університет Європейська молекулярно-біологічна лабораторіяd Max Planck Institute for Developmental Biologyd Biozentrum University of Baseld університет Фрайбурга Університет Дуйсбург-Ессен |
| Науковий ступінь | доктор наук[d] |
| Науковий керівник | Хайнц Шаллер |
| Аспіранти, докторанти | Ruth Lehmannd |
| Членство | Леопольдина Європейська академія Національна академія наук США BBAW North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd Гайдельберзька академія наук Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Геттінгенська академія наук Європейська організація молекулярної біології Лондонське королівське товариство |
| Родичі | Бенджамін Ліст |
| Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1995 р.) Медаль сера Ханса Кребса (1993) Премія Луї-Джанта за медицину (1992) [1] Нагорода Альберта Ласкера за основні медичні дослідження (1991 р.) Премія Готфріда Вільгельма Лейбніца (1986) |
Висловлювання у Вікіцитатах Крістіана Нюсляйн-Фольгард у Вікісховищі |
Дитинство та сім'я ред.
Нюслейн-Вольхард має трьох сестер і одного брата. Значний вплив на розвиток особистості зробив батько, який був архітектором. Її племінник, Беньямін Ліст, отримав Нобелівську премія з хімії у 2021 році.
Освіта ред.
Нюслейн-Фольхард здобула освіту в Тюбінгенському університеті. У 1974 році отримала ступінь доктора філософії за дослідження взаємодій білків-ДНК і зв'язування РНК-полімерази в Escherichia coli .
Дослідження ред.
Експерименти, що принесли Нюсляйн-Фольгард та Вішаусу Нобелівську премію, мали за мету встановити гени, що залучені у розвиток ембріону плодової мушки Drosophila melanogaster. Наприкінці 70-х та на початку 80-х років XX ст. було недостатньо відомостей про генетичні та молекулярні механізми, завдяки яким багатоклітинні організми розвиваються з однієї клітини до морфологічно складних форм під час ембріогенезу.
Плодові мушки тривалий час є важливими модельними організмами у генетиці. Це пов'язано з їх малими розмірами та коротким репродукційним періодом, що дозволяє з легкістю проводити лабораторні дослідження навіть з великими популяціями. При встановленні генів Нюсляйн-Фольгард та Ерік Вішаус використали серію генетичних скринінгів. Це призвело до раптових мутацій у плодових мушок, під час яких були задіяні гени розвитку ембріону. Вішаус та Нюсляйн-Фольгард скористалися сегментованістю личинки Drosophila для контролю розвитку генів.
Теперішня діяльність ред.
Крістіана Нюсляйн-Фольгард стала членом Гайдельберзької академії наук. У 1986 році вона отримала найвищу наукову нагороду Німеччини, премію Лейбніца від Deutsche Forschungsgemeinschaft. Із 2001 року Нюсляйн-Фольгард є членом Національної комісії Німеччини з питань етики, яка оцінює нові дослідження у галузі біології.
У червні 2005 року отримала звання почесного доктора наук від Оксфордського університету.
Також Нюсляйн-Фольгард є засновницею Фундації Крістіани Нюсляйн-Фольгард (Christiane Nüsslein-Volhard Stiftung)(1994). Фонд допомагає потенційним жінкам-науковцям, які мають дітей.
Відзнаки та нагороди ред.
- 1986: Лейбніц премія від Німецького дослідницького [12]
- 1986: Премія Франца Фогта університету Гіссен
- 1989: Засновник Академії Europaea [13]
- 1989: член-кореспондент Академії наук Гейдельберга [14]
- 1990: член-кореспондент Академії наук і мистецтв Північного Рейн-Вестфалії
- 1990: обраний закордонним членом Королівського товариства (ForMemRS) , [15] [16] [17] Лондон
- 1990: Член Національної академії наук, Вашингтон [18]
- 1991: член Німецької академії наук Леопольдіна [19]
- 1991: Премія Альберта Ласкера за основні медичні дослідження [20]
- 1991: Почесний доктор Утрехтського університету
- 1991: Почесний доктор з Принстонського університету [21]
- 1991: Лекція Кейта Р. Портера [22]
- 1992: Премія Альфреда П. Слоана-молодшого [23]
- 1992: Премія Луї-Джанта для медицини [24]
- 1992: Премія Луїзи Гросс Хорвіц від Колумбійського університету [25]
- 1992: Медаль Отто Варбург Німецького товариства біохімії та молекулярної біології [26]
- 1993: Почесний доктор з університету Фрайбурга [27]
- 1993: Почесний доктор з Гарвардського університету [28]
- 1993: Сер Ганс Кребс Медаль від Федерації європейських біохімічних товариств [29]
- 1993: Премія Ернста Шерінга [30]
- 1994: Хрест заслуги ФРН
- 1995: Нобелівська премія з фізіології та медицини [31]
- 1996: Орден За заслуги Баден-Вюртемберга
- 1997: Pour le Mérite для наук і мистецтв [32]
- 2001—2006: член Національної ради з етики Федерального уряду
- 2005: Великий хрест із зірками та стрічкою Федеративної Республіки Німеччини (Грос-Вердієнсткройц з Stern und Schulterband) [33]
- 2007: Німецька нагорода засновника Федерації німецьких фондів
- 2008: професорство Меркатора, Університет Дуйсбурга-Ессен
- 2009: Австрійське прикраса для науки і мистецтва [34]
- 2011: Почесний доктор з університету Сент-Ендрюс
- 2013: Почесний доктор Університету Бата
- 2013: Pour le Mérite для наук і мистецтв
- 2014: Баварський орден Максиміліана для науки і мистецтва
- Член Французької академії наук
- Член Наукового комітету Фонду Інгрід-Сольмс
- Член Європейської організації молекулярної біології [35]
- Астероїд 15811 Нюслейн-Вольхард названий у її честь
Список літератури ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Крістіана Нюсляйн-Фольгард |
1. Премія Луї-Джанта
2. "Ерік Вісхаус і Крістіан Нюслейн-Вольхард: " Співпраця в пошуку генів розвитку "". ibiology.org.
3. «CNV Stiftung — Startseite». www.cnv-stiftung.de.
4. Müssigmann, Lena (19 жовтня 2017). «Am Wochenende ist sie nicht mehr im Büro». Der Spiegel (німецькою мовою). Гамбург. Отримано 5 жовтня 2018 року.
5. Інтерв'ю з Крістіан Нюслейн-Вольхард, 2017
6. Біографія Крістіан Нюслейн-Вольхард
7. Nüsslein-Volhard, Christiane (1974). Залишок протеїну нуклеїнової кислоти: генетично модифікований RNS-Polymerase a Escherichia coli є реплікативною формою-DNS з бактеріофагену і дисертацією (PhD). Тюбінгенський університет. OCLC 793770536.
8. «Крістіан Нюслейн-Вольхард — Нобелівська лекція: Ідентифікація генів, що контролюють розвиток мух і риб». nobelprize.org.
9. Arias AM (2008). «Drosophila melanogaster і розвиток біології в 20 столітті». Методики Mol. Biol. Методи молекулярної біології. 420: 1–25. doi: 10.1007 / 978-1-59745-583-1_1. ISBN 978-1-58829-817-1. PMID 18641938
10. Nüsslein-Volhard C, Wieschaus E (жовтень 1980). «Мутації, що впливають на число і полярність сегмента в дрозофілі». Природа. 287 (5785): 795—801. doi: 10.1038 / 287795a0. PMID 6776413.
11. «Платити за ворота до стіни судна — Ханссон і Едфельдт 25 (6): 1085 — Артеріосклероз, тромбоз і судинна біологія». Отримано 2007-11-10
12. «Лист лейбніц-престижних і престижних 1986—2018» (PDF). www.dfg.de. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
13. «Сторінка членства» Christiane Nüsslein-Volhard Academia Europaea ". www.ae-info.org. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
14. «Сторінка членства Крістіан Нюслейн-Вольхарда». www.haw.uni-heidelberg.de. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
15. «Д-р Крістіан Нуссейн-Вольхард дляМеМРС». Лондон: Королівське товариство. Архівовано з оригіналу на 2015-10-04.
16. «Співробітники Королівського товариства». Лондон: Королівське товариство. Архівовано з оригіналу на 2015-03-16.
17. «Братство Королівського товариства 1660—2015». Королівське товариство. Архівовано з оригіналу на 2015-07-15.
18. «Крістіан Нюслейн-Вольхард, членство в NAS». www.nasonline.org. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
19. «Сторінка членства Крістіан Нюслейн-Вольгард Леопольдіна». www.leopoldina.org. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
20. «Основна медична премія» Альберт Ласкер 1991 ". www.laskerfoundation.org. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
21. «Одержувачі почесних ступенів, 1748—2001». rbsc.princeton.edu/. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
22. «Премія Лекції Кейта Р. Портера». www.ascb.org. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
23. «Лауреати наукових досліджень в галузі раку General Motors PDF» (PDF). 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
24. Премія Луї-Джанта
25. «Призери премії Хорвіца». www.cuimc.columbia.edu. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
26. «Переможці попередніх нагород». www.otto-warburg-medaille.org. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
27. «Fakultät für Biologie». www.uniarchiv.uni-freiburg.de. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
28. «Почесні ступені». www.harvard.edu. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
29. «Чотирнадцять років FEBS — мемуари» (PDF). 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
30. «Крістіан Нюслейн-Вольхард: Премія Ернста Шерінга 1993». scheringstiftung.de. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
31. «Нобелівська премія з фізіології та медицини 1995 року». www.nobelprize.org. 2018. Отримано 9 жовтня 2018 року.
32. «Pour le Mérite: Christiane Nüsslein-Volhard» (PDF). www.orden-pourlemerite.de. 2018. Отримано 5 жовтня 2018 року.
33. «Хто є хто: Крістіан Нюслейн-Вольхард». www.whoswho.de. 2018. Отримано 5 жовтня 2018 року.
34. «Відповідь на парламентське питання» (pdf) (німецькою мовою). стор. 1918. Отримано 10 грудня 2012 року.
35. «Члени ЄМБО: лауреати Нобелівської премії». www.embo.org. 2018. Отримано 5 жовтня 2018 року.
Публікації ред.
- Coming to Life: How Genes Drive Development, квітень, 2006 рік.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крістіана Нюсляйн-Фольгард |
- Автобіографія Крістіан Нюсляйн-Фольгард на Нобелівському сайті [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120065916 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.ae-info.org/ae/User/Nüsslein-Volhard_Christiane
- http://www.nasonline.org/member-directory/members/1332.html
- https://royalsociety.org/people/christiane-nusslein-volhard-12013
- Arias AM (2008). Drosophila melanogaster and the development of biology in the 20th century. Methods Mol. Biol. 420: 1–25. PMID 18641938. doi:10.1007/978-1-59745-583-1_1.