Біоло́гія ро́звитку — розділ біології, що вивчає причинні механізми і рушійні сили індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів тварин і рослин.
Генеза Редагувати
Біологія розвитку — спадкоємиця раніше виниклого в ембріології експериментального напрямку — механіки розвитку — сформувалася до середини 20 ст. на основі ембріології; на стику її з клітинною біологією, генетикою, фізіологією і молекулярною біологією. Успіхи, досягнуті цими дисциплінами, уможливили об'єднання різних підходів і методів для вирішення таких фундаментальних проблем біології розвитку, як способи реалізації генетичної інформації в індивідуальному розвитку, молекулярно-генетичні основи диференціювання клітин, тканин і органів, механізми клітинних взаємодій і регуляторних процесів, що забезпечують цілісність організму, що розвивається, молекулярні механізми нормального і пухлинного росту й інші. Досягнення біології розвитку відкривають великі перспективи для практики (керування розвитком тварин і рослин, регуляція статі, регуляція чисельності тварин і т. д.).
Основні завдання Редагувати
Основними завданнями біології розвитку є вивчення:
- способів реалізації генетичної інформації в індивідуальному розвитку,
- молекулярно-генетичних механізмів диференціації клітин, тканин і органів,
- механізмів клітинних взаємодій і регуляторних процесів, що забезпечують цілісність організму,
- молекулярних механізмів нормального й аномального розвитку з метою розроблення ефективних методів керування ростом, розвитком і розмноженням організмів.
Напрямки досліджень Редагувати
Основні напрямки досліджень:
- Біологія розвитку тварин.
- Біологія розвитку рослин.
- Експериментальна ембріологія.
- Молекулярна біологія клітини.
- Генетична регуляція розвитку.
- Молекулярні механізми диференціації.
- Розроблення нових методів біології розвитку.
- Цитологічні основи онтогенезу.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
- ВАК України. Паспорт спеціальності.
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |