www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крушельницька Марія Тарасівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крушельницька Марі я Тара сівна Крушельн

Крушельницька Марія Тарасівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крушельницька.

Марі́я Тара́сівна Крушельни́цька (нар. 31 грудня 1934, Харків) — піаністка і педагог, професор музичної академії, заслужена артистка УРСР, народна артистка України. Дочка Тараса Крушельницького.

Крушельницька Марія Тарасівна
Ім'я при народженні Арета
Псевдо Арета Шушкевич
Народилася 31 грудня 1934(1934-12-31) (88 років)
м. Харків
Країна  Україна
 СРСР
Національність українка
Місце проживання Львів
Діяльність піаністка, педагог
Alma mater Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Родичі Крушельницькі
Нагороди

Життєпис Редагувати

Народилась у м. Харкові через кілька днів після того, як за сфабрикованим звинуваченням комуністи стратили в Києві її батька, який разом з частиною родини виїхав з Галичини до СРСР. Щоб приховати від злого поголосу — «ворог народу» — походження своєї доньки, матір (Стефа Крушельницька) назвала її так, як заповів батько — Аретою, і записала під своїм дівочим прізвищем — Шушкевич.

Від 1935 р. разом з матір'ю жила в Курську (Росія), куди вони були заслані після страти батька. Під час Другої світової війни разом з матір'ю переїхала до родини у Львів. Тут їй дали друге ім'я — Марія, на честь бабусі. У 1952 р. закінчила Львівську середню (10-річну) спеціалізовану музичну школу (клас фортепіано О. П'ясецької-Процишин). За сприяння композитора А. Кос-Анатольського (який свого часу знав діда Марії Крушельницької — Антона Крушельницького і приятелював з її батьком) її гру прослухав відомий музикант Г. Нейгауз. Він запросив її на навчання до свого класу в Московську консерваторію. Невдовзі вона почала виступати з сольними концертами. По закінченні консерваторії 1957 р. продовжила навчання в аспірантурі (керівник — Г. Нейгауз). 14 січня 1958 р. був реабілітований її батько і вона отримала новий паспорт, в якому була записана як Марія Крушельницька. 1960 р. закінчила аспірантуру і повернулась до Львова. Стала працювати викладачем Львівської консерваторії (з 2000 — Львівська музична академія), з 1991 — професором; двічі обиралася її ректором.

Про творчість Крушельницької Редагувати

З сольними концертами виступала в Києві та багатьох містах України, а також у країнах Західної Європи й Америки. У її репертуарі твори: Л. ван Бетховена, Р. Шумана, Й. Брамса, О. Скрябіна, С. Рахманінова, А. Кос-Анатольського, Л. Ревуцького, В. Косенка, С. Людкевича, М. Колесси, Р. Сімовича, Вас. Барвінського, М. Скорика та інших. Виступала також солісткою симфонічних оркестрів Києва, Львова, Донецька (під орудою диригентів М. Колесси, Ю. Луціва, С. Турчака та інших). Виконавська майстерність Крушельницької відзначається симфонічністю, масштабністю, драматизмом, емоційністю та експресивністю. У її інтерпретації завжди відчутна піднесеність почуттів, неповторний особистий тон інтонації, схвильованість динамічних відтінків. Крушельницька — артистка емоційного типу. Її індивідуальність під час виконання відчутна в мелодійній вимові — в активній, щирій і небайдужій інтонації. Звукова палітра багата й різноманітна. Виконавський стиль — глибоко романтичний і національний.

За доби СРСР Крушельницька награла твори Л. Ревуцького та альбом з двох платівок із творами С. Людкевича (на фірмі «Мелодія»). За часів незалежної України видала компакт-диск з музичними та поетичними творами А. Кос-Анатольського, запис «11 Етюдів у формі старовинних танців» В. Косенка, комплект дисків «Шедеври галицької фортепіанної музики».

Крушельницька — лауреат Республіканського конкурсу піаністів ім. М. Лисенка в Києві (1962 р., 2-га премія). Серед її учнів — Йожеф Ермінь, Яромир Боженко, Василь Котис, Олексій Кушнір.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Жанна Попович. Двічі народжена із крушельниць : [арх. 21 січня 2014] // Дзеркало Тижня. — 2005. — № 42 (570) (4 листопада).

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krushelnicka Mari ya Tara sivna Krushelni cka nar 31 grudnya 1934 Harkiv pianistka i pedagog profesor muzichnoyi akademiyi zasluzhena artistka URSR narodna artistka Ukrayini Dochka Tarasa Krushelnickogo Krushelnicka Mariya TarasivnaIm ya pri narodzhenni AretaPsevdo Areta ShushkevichNarodilasya 31 grudnya 1934 1934 12 31 88 rokiv m HarkivKrayina Ukrayina SRSRNacionalnist ukrayinkaMisce prozhivannya LvivDiyalnist pianistka pedagogAlma mater Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoZaklad Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaRodichi KrushelnickiNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Pro tvorchist Krushelnickoyi 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilas u m Harkovi cherez kilka dniv pislya togo yak za sfabrikovanim zvinuvachennyam komunisti stratili v Kiyevi yiyi batka yakij razom z chastinoyu rodini viyihav z Galichini do SRSR Shob prihovati vid zlogo pogolosu vorog narodu pohodzhennya svoyeyi donki matir Stefa Krushelnicka nazvala yiyi tak yak zapoviv batko Aretoyu i zapisala pid svoyim divochim prizvishem Shushkevich Vid 1935 r razom z matir yu zhila v Kursku Rosiya kudi voni buli zaslani pislya strati batka Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni razom z matir yu pereyihala do rodini u Lviv Tut yij dali druge im ya Mariya na chest babusi U 1952 r zakinchila Lvivsku serednyu 10 richnu specializovanu muzichnu shkolu klas fortepiano O P yaseckoyi Procishin Za spriyannya kompozitora A Kos Anatolskogo yakij svogo chasu znav dida Mariyi Krushelnickoyi Antona Krushelnickogo i priyatelyuvav z yiyi batkom yiyi gru prosluhav vidomij muzikant G Nejgauz Vin zaprosiv yiyi na navchannya do svogo klasu v Moskovsku konservatoriyu Nevdovzi vona pochala vistupati z solnimi koncertami Po zakinchenni konservatoriyi 1957 r prodovzhila navchannya v aspiranturi kerivnik G Nejgauz 1 14 sichnya 1958 r buv reabilitovanij yiyi batko i vona otrimala novij pasport v yakomu bula zapisana yak Mariya Krushelnicka 1960 r zakinchila aspiranturu i povernulas do Lvova Stala pracyuvati vikladachem Lvivskoyi konservatoriyi z 2000 Lvivska muzichna akademiya z 1991 profesorom dvichi obiralasya yiyi rektorom Pro tvorchist Krushelnickoyi RedaguvatiZ solnimi koncertami vistupala v Kiyevi ta bagatoh mistah Ukrayini a takozh u krayinah Zahidnoyi Yevropi j Ameriki U yiyi repertuari tvori L van Bethovena R Shumana J Bramsa O Skryabina S Rahmaninova A Kos Anatolskogo L Revuckogo V Kosenka S Lyudkevicha M Kolessi R Simovicha Vas Barvinskogo M Skorika ta inshih Vistupala takozh solistkoyu simfonichnih orkestriv Kiyeva Lvova Donecka pid orudoyu dirigentiv M Kolessi Yu Luciva S Turchaka ta inshih Vikonavska majsternist Krushelnickoyi vidznachayetsya simfonichnistyu masshtabnistyu dramatizmom emocijnistyu ta ekspresivnistyu U yiyi interpretaciyi zavzhdi vidchutna pidnesenist pochuttiv nepovtornij osobistij ton intonaciyi shvilovanist dinamichnih vidtinkiv Krushelnicka artistka emocijnogo tipu Yiyi individualnist pid chas vikonannya vidchutna v melodijnij vimovi v aktivnij shirij i nebajduzhij intonaciyi Zvukova palitra bagata j riznomanitna Vikonavskij stil gliboko romantichnij i nacionalnij Za dobi SRSR Krushelnicka nagrala tvori L Revuckogo ta albom z dvoh plativok iz tvorami S Lyudkevicha na firmi Melodiya Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini vidala kompakt disk z muzichnimi ta poetichnimi tvorami A Kos Anatolskogo zapis 11 Etyudiv u formi starovinnih tanciv V Kosenka komplekt diskiv Shedevri galickoyi fortepiannoyi muziki Krushelnicka laureat Respublikanskogo konkursu pianistiv im M Lisenka v Kiyevi 1962 r 2 ga premiya Sered yiyi uchniv Jozhef Ermin Yaromir Bozhenko Vasil Kotis Oleksij Kushnir Div takozh RedaguvatiKrushelnicki rid Primitki Redaguvati Zhanna Popovich Dvichi narodzhena iz krushelnic arh 21 sichnya 2014 Dzerkalo Tizhnya 2005 42 570 4 listopada Dzherela ta literatura RedaguvatiKashkadamova N Krushelnicka Mariya Tarasivna Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz S 581 582 ISBN 978 966 02 7305 4 Krushelnicka L I Rubali lis Lviv 2001 Lisenko I Krushelnicka Mariya Tarasivna Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 423 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Mariya Krushelnicka Spogadi Statti Materiali SPOLOM 2004 ISBN 966 665 244 7 Posilannya RedaguvatiKrushelnicka Mariya Tarasivna Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 623 624 Storinka Mariyi Krushelnickoyi na portali Eksperiment Biografiya tvori kritichni statti Sajt prisvyachenij pianistci Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krushelnicka Mariya Tarasivna amp oldid 40594446