Кро́сненська зо́на — геологічна структура (синклінорій), частина Карпатської покривно-складчастої споруди.
Простягається від витоків Сяну до кордону України з Румунією (по річці Сучаві) смугою завширшки 10—32 км. З південного заходу обмежена насувами Дуклянського покриву і Чорногірського покриву, північно-східна межа умовна. Належить до зовнішньої групи структурно-фаціальних зон (разом зі Скибовим покривом). Породи, що виповнюють синклінорій, утворилися при сталому опусканні його основи в субаквальних умовах.
Найпоширеніші у Кросненські зоні — геологічні відклади кросненської світи олігоцену (пісковики, піщано-глинистий фліш потужністю до 3500 м), які виходять на денну поверхню. У складі Кросненської зони виділяють численні тектонічні порушення — скиби, згруповані у три підзони, які різняться будовою основи. У рельєфі зона відповідає Вододільному хребту, Ґорґанам, Ворохта-Путильському низькогір'ю. У межах зони є кілька невеликих покладів нафти.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.