Верхови́нський Вододі́льний хребе́т (Вододільний хребет) — гірський хребет в Українських Карпатах (східна, внутрішня смуга Бещад), належить до Східних Бескидів на межі Закарпатської і Львівської.
| Верховинський Вододільний хребет | |
| (позначено синім кольором) (позначено синім кольором) | |
| 48°45′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 48.750° пн. ш. 23.000° сх. д.Координати: 48°45′ пн. ш. 23°00′ сх. д. / 48.750° пн. ш. 23.000° сх. д. | |
| Країна | Україна |
|---|---|
| Регіон | Закарпатська область |
| Розташування | Україна Львівська область, Закарпатська область |
| Система | Українські Карпати |
| Тип | гірський хребет |
| Висота | 1405 м (макс.) |
| Верховинський Вододільний хребет Верховинський Вододільний хребет (Закарпатська область) | |
| Вододільний хребет у Вікісховищі |
Простягається від витоків річок Уж і Сян до верхів'я річки Ріки (від Ужоцького до Торунського перевалу). Висоти гір до 1405 м (г. Пікуй). Складається з пісковиків кросненської світи. Хребет має звивисті лінії гребенів, асиметричну форму: його південні схили круті, урвисті, північні — пологі.
По вершинній лінії Верховинського Вододільного хребета проходить головний Карпатський вододіл, звідки беруть початок річки Карпат — Латориця, Стрий, Ріка та інші. Кілька зручних перевалів, зокрема Ужоцький перевал, Верецький перевал, а також пішохідний перевал Руська Путь.
Схили до висоти 1200—1250 м вкриті смереково-буковими лісами (лісистість 30—47%), вище — полонини (напр. Буковецька полонина), переважно пустищні, біловусникові, з чагарниковими заростями чорниці. Переважають верховинські ландшафти. Є природоохоронні території: Либохорівський заказник, заказник Пікуй, Привододільний заказник.
Район пішохідного і гірськолижного туризму.
Деякі вершини Редагувати
- Дрогобицький Камінь
- Старостина
- Журівка
- Великий Верх
- Пікуй
- Високий Горб
Фотографії Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вододільний хребет |
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- ФОТОгалерея Вододільного хребта [ 30 травня 2011 у Wayback Machine.]