Синклінорій (рос. синклинорий, англ. synclinorium, нім. Synklinorium n) — складна форма складчастих дислокацій шарів земної кори, що являє собою пучок складок із загальним зануренням дзеркала складчастості (поверхні, дотичної до склепінь антикліналей) до осі пучка. Синклінорії — структура синклінального характеру, що виникає в рухливих ділянках земної кори внаслідок тривалого їх опускання. Синклінорії поширені в складчастих спорудах і утворюються, як правило, на місці геосинклінальних або орогенних (міжгірських) прогинів.
Чергуються з антикліноріями.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |