Кримський похід на Москву — похід кримського хана Девлет Ґерая на Москву навесні 1571 року з метою покарати царя Івана IV за несплату данини. Похід завершився спаленням Москви 3 червня 1571 року.
| Кримський похід на Москву (1571) | |
|---|---|
| Московсько-кримська війна (1570—1572) | |
Мініатюра з Лицевого літописного зводу | |
| Координати: 55°47′ пн. ш. 37°40′ сх. д. / 55.783° пн. ш. 37.667° сх. д. | |
| Сторони | |
| Кримське ханство Ногайська орда | Московське царство |
| Командувачі | |
| Девлет I Ґерай | Іван IV Грозний Іван Більський |
Передумови походу Редагувати
1473 року Іван III на Біблії присягнув Кримським Ґераям, що дозволило Московському царству в 1476 році відмовитися платити щорічну данину Великій Орді. З 1480 року Московія після протистояння з Великою Ордою звільнилась від постійної сплати данини татарським ханам. Надалі Московське царство провело ряд успішних захоплень земель на Сході. У середині XVI століття Московія почала також експансію на захід: у 1554—1557 роках тривала війна зі Швецією, 1558 року почалася Лівонська війна.
Упевнившись у своїх силах, 1556 і 1558 року Москва напала й на землі Кримського Ханства — московські війська вдерлися до Криму і спалили села й міста в Західному й Східному Криму, при цьому багато кримських татар потрапило в полон або було вбито. 1561 року московити «отримали грамоту константинопольського патріарха» (яка виявилась фальшивою), що стверджувала права Івана IV на царство. На 1563 рік відносини між Московським царством і Кримським ханством остаточно погіршилися.
Похід Редагувати
Навесні 1571 Девлет Ґерай зібрав велике військо. Літопис, перебільшуючи його чисельність, називає 120 тисяч. Під Кромами кримське військо переправилося через Оку і в обхід Серпухова, де стояв з опричним військом Іван IV, рушило на Москву.
Не зустрівши серйозного опору, оскільки Іван Грозний утік на північ, 23 травня Девлет Ґерай підійшов до Москви. 24 травня татари пограбували та спалили московські посади й Земляне місто, після чого майбутню Красну площу ще довго називали «Пожар» (пожежа). 3 червня вогонь також перекинувся на Кремль: згоріли Опричний двір та палац царя, у пожежі загинув і поранений головнокомандувач московського війська князь Іван Більський.
Джером Горсей описав цю подію так:
Не маючи облогових машин, в оточені кам'яними стінами Кремль і Китай-город Девлет Ґерай не ввійшов.
Наслідки Редагувати
Внаслідок погрому Москви Іван IV змушений був клястися у вірності та знову платити данину кримському ханові, віддати йому Астрахань та заручників. Також Іван IV відмовився від титулів царя та спадкоємця Другого Риму (Константинополя)[джерело?].
Примітки Редагувати
- К. Валишевский. «Иван Грозный», стр.144-145.
- Записки о Московіи XVI века сера Джерома Горсея. – С.-Петербургъ, 1909.
Посилання Редагувати
- Эскендер Амет Демирджи. Оборона Крымского Ханства от экспансии Московского Государства [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Позор Ивана Грозного. Как крымские татары сожгли Москву [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Карамзин Н. М. История государства Российского: в 12-и т. — СПб., 1816−1829