Кри́зи (власна назва хърыцӏаь, азерб. Qrızlar) — невелика етнічна група, що живе у декількох селищах Губинського (азерб. Quba rayonu) і Хачмазького (азерб. Xaçmaz rayonu) районів Азербайджану. Назва народу походить від назви його головного селища Криз (Гриз, азерб. Qrız). У Губинському районі, крім згаданого села, кризи живуть також в аулах Алік (азерб. Əlik), Джек (азерб. Cek) і Гапут (азерб. Haput). В історичній літературі джеки і гапутлинці іноді розглядаються як самостійні народи. Є також поселення кризів на рівнині, переважно в Хачмазькому районі.
| Кризи криз. хърыцӏаь | |
|---|---|
| Жителі селища Джек в національному одязі (1880) | |
| Кількість | 4400 (2009, перепис) |
| Ареал | Азербайджан, Хачмазький район |
| Раса | європеоїди |
| Близькі до: | будухи, хіналузьці, лезгини |
| Входить до | шахдазькі народи |
| Мова | кризька, азербайджанська |
Говорять кризькою мовою, що належить до лезгинської групи нахсько-дагестанських мов. Майже всі кризи знають також азербайджанську. Останньою ведеться викладання у школах.
За віросповіданням кризи — мусульмани—суніти.
Головне заняття — тваринництво, переважно вівчарство. Землеробство має другорядне значення. Розвинуті ремесла — виготовлення килимових паласів, шерстяних з візерунками шкарпеток. В рівнинних районах основним заняттям місцевих кризів є садівництво.
Кризькі аули стоять терасами. Особливо тісною забудовою відзначається селище Гапут, будинки в ньому розташовуються уступами один над одним. Вулиць, крім однієї головної, фактично немає. Будинки стоять дуже тісно, так що лишаються тільки вузькі проходи. Селища поділяються на квартали. Традиційні будинки в аулах Криз і Джек зведені із сирцевої цегли, в аулах Алік і Гапут — із каменю.
Через гірський рельєф будинки з фасадного боку мають два поверхи, а з боку гори — один. Нижній поверх використовується під хлів і господарські приміщення, другий поверх житловий. На другий поверх ведуть сходи, прилаштовані ззовні до будинку. Типовий кризький будинок має 2—3 житлові кімнати, вікна в них розташовані з боку фасаду. Дах плоский, земляний. Опалюється традиційне житло відкритим вогнищем, топлять кізяками.
За даними М. Зейдлиця, чисельність кризів 1886 року становила 7 767 осіб. Перепис 1926 року зафіксував 2 600 кризів. У переписі 1959 року як окремий народ вони не значились і надалі зараховувались до складу азербайджанців. Знову з'явилися кризи окремим рядком у переписі населення Азербайджану 2009 року. Цей перепис зафіксував 4 400 кризів, що проживали в Азербайджані, в їх числі 3 540 осіб у Хачмазькому районі і 778 осіб у Губинському районі.
Джерела Редагувати
- Крызы. Большая советская энциклопедия, т. 13. Брасос — Веш [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Москва: «Советская энциклопедия» 1971. с. 94 (рос.)
- Народы «шахдахской группы» (будугцы, крызы и хиналугцы) Народы Кавказа. Том II [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Б.А. Гарданова, А.Н. Гулиева, С.Т. Еремяна, Л.И. Лаврова, Г.А. Нерсесова, Г.С. Читая. Серия: Народы мира. Этнографические очерки. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1962. с. 199-204 (рос.)
Примітки Редагувати
- ↑ . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi / State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Baki / Baku — 2016, pp. 20-21. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)(англ.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
| Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |