www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кривцова Гракова Ольга Олександрівна У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривцова Ольга Олександрівна Крив

Кривцова-Гракова Ольга Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривцова.

Ольга Олександрівна Кривцова-Гракова (нар. 24 вересня (6 жовтня) 1895, Одеса, Російська імперія — пом. 19 лютого 1970, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський археолог, кандидат історичних наук, фахівець у галузі первісної археології, багаторічний співробітник Державного історичного музею в Москві та Інституту Археології АН СРСР.

Кривцова-Гракова Ольга Олександрівна
Народилася 24 вересня (6 жовтня) 1895
Одеса, Російська імперія
Померла 19 лютого 1970(1970-02-19) (74 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новий донський цвинтар
Місце проживання Москва
Країна Російська імперія →  СРСР
Діяльність археолог
Alma mater Московський університет
Галузь археологія
Заклад Державний історичний музей (Москва)
Інститут Археології АН СРСР
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Науковий керівник Городцов Василь Олексійович
Батько Кривцов Олександр Сергійовичd
У шлюбі з Граков Борис Миколайович

Життєпис Редагувати

Народилася 6 жовтня 1895 р. в Одесі в родині професора Новоросійського, згодом Юр'ївського університету. У 1915 р. поступила на Бестужевські курси, звідки перевелася в 1920 році до Московського університету. Навчалася у професора Василя Олексійовича Городцова. Після закінчення університету в 1922 році стала співробітником Історичного музею, де пропрацювала понад 30 років. З 1944 до 1959 року одночасно працювала на посаді старшого наукового співробітника сектору неоліту та бронзи Інституту Археології АН СРСР.

Родина Редагувати

  • Чоловік — Граков Борис Миколайович (1899—1970) — радянський археолог, широко відомий фахівець зі скіфо-сарматської та античної археології, керівник Степової скіфської експедиції Московського державного університету, доктор історичних наук, професор Московського державного університету.

Наукова діяльність Редагувати

Кривцова-Гракова провела близько 15 експедицій, розкопуючи поселення та могильники бронзової доби. У 1926, 1928 та 1929 рр.. вона очолювала експедиції Державного історичного музею в Пензенську, Іванівську та Владимирську області. Тоді було досліджено Горкінський могильник фатьянівської культури та стоянки зрубної культури біля сіл Мокшан та Пустинь. Після цього проводила польові роботи у Казахстані та Нижньому Подніпров'ї. У Кустанайській області у 1930—1938 pp. вона досліджувала комплекс андронівської культури — поселення, могильник та жертовне місце біля села Олексіївки, а 1948 р. розкопала тут іншу андроновську пам'ятку — Садчиківське поселення. В Україні Кривцова-Гракова у 1937 та 1938 роках брала участь у розкопках курганів біля Нікополя, у 1947 вивчала два поселення рубежу бронзової та залізної доби — на Білозерському лимані. У 1945 році продовжила роботи Віктора Смоліна на Абашівському могильнику в Чувашії.

Кривцова-Гракова розробила методику вивчення великих напівземлянкових стовпових жител кінця бронзової доби, яка застосовувалася багатьма іншими радянськими археологами. Обробляючи та публікуючи здобуті колекції, вона проводила класифікацію та систематизацію матеріалів бронзової доби СРСР, паралельно вивчаючи численні колекції Державного історичного музею та інших музеїв. У результаті з'явилися перша докладна публікація комплексу Бородінського скарбу, статті про генетичний зв'язок ямної та катакомбної культур, про періодизацію та хронологію фатьянівських могильників.

Кривцова-Гракова впорядкувала колосальні колекції, що накопичувалися роками в Державному історичному музеї, з пам'ятників III—II тисячоліть до н. е., вона розробила принципи показу цих матеріалів у залах музею. У період евакуації Московського університету в Ашхабад та Свердловськ Ольга Олександрівна виконувала обов'язки доцента Історичного факультету та читала на кафедрі археології лекції з бронзової доби.

Основні праці Редагувати

  • Абашевский могильник (раскоп­ки 1945 г.) // Краткие сообщения Ин-та истории материал. культуры. Москва;
  • Ленинград, 1947. Вып. 27; Бессарабский клад // Тр. Гос. истор. музея. Мос­ква, 1949. Вып. 13;
  • Степное Поволжье и Причерноморье в эпоху поздней брон­зы // Мат. и исследования по археологии СССР. Москва; Ленинград, 1955. № 46.

Примітки Редагувати

  1. «Граков Борис Николаевич» — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1969. (рос.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krivcova Olga Oleksandrivna Krivcova Grakova nar 24 veresnya 6 zhovtnya 1895 Odesa Rosijska imperiya pom 19 lyutogo 1970 Moskva RRFSR SRSR radyanskij arheolog kandidat istorichnih nauk fahivec u galuzi pervisnoyi arheologiyi bagatorichnij spivrobitnik Derzhavnogo istorichnogo muzeyu v Moskvi ta Institutu Arheologiyi AN SRSR Krivcova Grakova Olga OleksandrivnaNarodilasya 24 veresnya 6 zhovtnya 1895 Odesa Rosijska imperiyaPomerla 19 lyutogo 1970 1970 02 19 74 roki Moskva RRFSR SRSRPohovannya Novij donskij cvintarMisce prozhivannya MoskvaKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist arheologAlma mater Moskovskij universitetGaluz arheologiyaZaklad Derzhavnij istorichnij muzej Moskva Institut Arheologiyi AN SRSRVchene zvannya docentNaukovij stupin kandidat istorichnih naukNaukovij kerivnik Gorodcov Vasil OleksijovichBatko Krivcov Oleksandr SergijovichdU shlyubi z Grakov Boris Mikolajovich Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Rodina 2 Naukova diyalnist 3 Osnovni praci 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya 6 zhovtnya 1895 r v Odesi v rodini profesora Novorosijskogo zgodom Yur yivskogo universitetu U 1915 r postupila na Bestuzhevski kursi zvidki perevelasya v 1920 roci do Moskovskogo universitetu Navchalasya u profesora Vasilya Oleksijovicha Gorodcova Pislya zakinchennya universitetu v 1922 roci stala spivrobitnikom Istorichnogo muzeyu de propracyuvala ponad 30 rokiv Z 1944 do 1959 roku odnochasno pracyuvala na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika sektoru neolitu ta bronzi Institutu Arheologiyi AN SRSR Rodina Redaguvati Cholovik Grakov Boris Mikolajovich 1899 1970 radyanskij arheolog shiroko vidomij fahivec zi skifo sarmatskoyi ta antichnoyi arheologiyi kerivnik Stepovoyi skifskoyi ekspediciyi Moskovskogo derzhavnogo universitetu doktor istorichnih nauk profesor Moskovskogo derzhavnogo universitetu 1 Naukova diyalnist RedaguvatiKrivcova Grakova provela blizko 15 ekspedicij rozkopuyuchi poselennya ta mogilniki bronzovoyi dobi U 1926 1928 ta 1929 rr vona ocholyuvala ekspediciyi Derzhavnogo istorichnogo muzeyu v Penzensku Ivanivsku ta Vladimirsku oblasti Todi bulo doslidzheno Gorkinskij mogilnik fatyanivskoyi kulturi ta stoyanki zrubnoyi kulturi bilya sil Mokshan ta Pustin Pislya cogo provodila polovi roboti u Kazahstani ta Nizhnomu Podniprov yi U Kustanajskij oblasti u 1930 1938 pp vona doslidzhuvala kompleks andronivskoyi kulturi poselennya mogilnik ta zhertovne misce bilya sela Oleksiyivki a 1948 r rozkopala tut inshu andronovsku pam yatku Sadchikivske poselennya V Ukrayini Krivcova Grakova u 1937 ta 1938 rokah brala uchast u rozkopkah kurganiv bilya Nikopolya u 1947 vivchala dva poselennya rubezhu bronzovoyi ta zaliznoyi dobi na Bilozerskomu limani U 1945 roci prodovzhila roboti Viktora Smolina na Abashivskomu mogilniku v Chuvashiyi Krivcova Grakova rozrobila metodiku vivchennya velikih napivzemlyankovih stovpovih zhitel kincya bronzovoyi dobi yaka zastosovuvalasya bagatma inshimi radyanskimi arheologami Obroblyayuchi ta publikuyuchi zdobuti kolekciyi vona provodila klasifikaciyu ta sistematizaciyu materialiv bronzovoyi dobi SRSR paralelno vivchayuchi chislenni kolekciyi Derzhavnogo istorichnogo muzeyu ta inshih muzeyiv U rezultati z yavilisya persha dokladna publikaciya kompleksu Borodinskogo skarbu statti pro genetichnij zv yazok yamnoyi ta katakombnoyi kultur pro periodizaciyu ta hronologiyu fatyanivskih mogilnikiv Krivcova Grakova vporyadkuvala kolosalni kolekciyi sho nakopichuvalisya rokami v Derzhavnomu istorichnomu muzeyi z pam yatnikiv III II tisyacholit do n e vona rozrobila principi pokazu cih materialiv u zalah muzeyu U period evakuaciyi Moskovskogo universitetu v Ashhabad ta Sverdlovsk Olga Oleksandrivna vikonuvala obov yazki docenta Istorichnogo fakultetu ta chitala na kafedri arheologiyi lekciyi z bronzovoyi dobi Osnovni praci RedaguvatiAbashevskij mogilnik raskop ki 1945 g Kratkie soobsheniya In ta istorii material kultury Moskva Leningrad 1947 Vyp 27 Bessarabskij klad Tr Gos istor muzeya Mos kva 1949 Vyp 13 Stepnoe Povolzhe i Prichernomore v epohu pozdnej bron zy Mat i issledovaniya po arheologii SSSR Moskva Leningrad 1955 46 Primitki Redaguvati Grakov Boris Nikolaevich 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 ros Dzherela RedaguvatiV V Otroshenko Krivcova Grakova Olga Oleksandrivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 Krivcova Grakova Olga Aleksandrovna Chuvashskaya enciklopediya Chuvashskij gosudarstvennvj institut gumanitarnyh nauk Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo A A Formozov O A Krivcova Grakova Sovetskaya arheologiya 1970 4 Krivcova Grakova Olga Portal arheologov Kazahstana Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krivcova Grakova Olga Oleksandrivna amp oldid 38900338