Кривинська волость

Кривинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Острозького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Кривин.

Кривинська волость
Центр	Кривин
Площа	13 431 (1885)
Населення	6967 осіб (1885)
Густота	47.5 осіб / км²

Історія

Кривинська волость існувала у XIX — до 1923 року XX століття. До кінця 1920 року волость входила до складу Острозького повіту.

18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 5 волостей Острозького повіту, інші дев'ять волостей, у тому числі переважна частина Кривинської, за винятком невеликої частини із селом Вельбівно, відійшли до Заславського повіту УСРР.

Село Вільбівне, "відрізане" кордоном, увійшло до складу ґміни Хорів. Після приєднання 1939 року західноукраїнських земель залишилося у складі Рівненської області.

7 березня 1923 року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу Славутського району, Шепетівської округи.

Зараз територія колишньої волості знаходиться в межах Славутського району, Хмельницької області і Острозького району, Рівненської області.

Адміністративний устрій

Данні на 1885 рік

Станом на 1885 рік волость складалася з 9 поселень і 8 сільських громад. Населення — 6967 осіб (3536 чоловічої статі та 3431 — жіночої), 719 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	5720	3345
Приватної власності	7517	2091
Казенної власності	—	—
Іншої власності	194	60
Загалом	13431	5499

Основні поселення волості:

• Кривин — колишнє власницьке село за 14 верст від повітового міста Острог, населення — 2011 осіб, 219 дворів, православна церква, костел, 3 постоялих двори, 4 крамниць (лавок), за 1-у версту залізнична станція.
• Коломлі — колишнє власницьке село на річці Горинь, 760 осіб, 104 двори, православна церква, школа, постоялий двір.
• Комарівка — колишнє власницьке село на річці Горинь, 442 особи, 49 дворів, постоялий двір, водяний млин, цегельний і винокурний заводи.
• Крупець — колишнє власницьке село на річці Горинь, 920 осіб, 128 дворів, православна церква, постоялий двір, 2 водяних млини.
• Поляни — колишнє власницьке село на річці Горинь, 654 особи, 67 дворів, постоялий двір, 2 водяних млини, паперова фабрика.
• Стригани — колишнє власницьке село на річці Горинь, 158 осіб, 28 дворів, постоялий двір, 2 водяних млини, лісопильний завод.

Дані на 1906 рік

Станом на 1906 рік волость налічувала 27 поселень: в тому числі 4 села, 10 селищ, 11 хуторів. Населення становило — 12614 осіб. Поселення налічували — 2037 дворових господарств.

Поселення волості

№ з/п	Насва	Статус	Число дворів	Число жителів
1	Кривин	село, волосне правління	429	2482
2	Вельбівно	село	259	1382
3	Нитішин	село	256	1608
4	Шуньки	село	116	741
5	Баранне	селище	87	614
6	Коломле	селище	188	1045
7	Комарівка	селище	122	751
8	Полянь	селище	150	920
9	Репище	селище	68	453
10	Сільце	селище	46	448
11	Салов'є	селище	123	766
12	Стригани	селище	61	304
13	Хинцинщина	селище	14	58
14	Хоровиця	селище	31	300
15	Будки	хутір	12	82
16	Германа	хутір	1	9
17	Глубочек	хутір	4	58
18	Голошевщина	хутір	16	143
19	Клепачі	хутір	2	10
20	Лобне	хутір	2	18
21	Маленюков	хутір	4	19
22	Піщанка	хутір	5	21
23	Степанівка	хутір	1	56
24	Сухе-Озеро	хутір	1	8
25	Шляхова	хутір	33	250
26	Кривин	з/станція	4	34
27	Кар'єр	з/дорога	2	34

Посилання

1. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 серпня 2012. 
2. Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
4. Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 177-188. з джерела 19 грудня 2014

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.) [стор. 190–191, 231–232]
• Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 177-188.