Креховичі

Крехо́вичі (іноді Крехів) — село Калуського району, Брошнів-Осадської ОТГ, Івано-Франківської області.

село Креховичі
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Громада	Брошнів-Осадська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26060030040013643
Основні дані
Засноване	1419 рік
Населення	2375 (20.01.2017)
Площа	21,211 км²
Густота населення	116,4 осіб/км²
Поштовий індекс	77610
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°00′03″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.15222° сх. д. / 49.00083; 24.15222Координати: 49°00′03″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.15222° сх. д. / 49.00083; 24.15222
Водойми	р. Сівка, п. Саджава
Найближча залізнична станція	Рожнятів
Місцева влада
Адреса ради	смт. Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл.
Карта
Креховичі
Креховичі
Мапа
Креховичі у Вікісховищі

Географія

У селі потік Саджава впадає у річку Сівку. Історична назва потоку — Чачава (пол. Czaczawa)

Історія

Креховичі засновано в 1419 році дрібним польським шляхтичем, який одержав тут землю. Шляхтич по прізвищу звався Креховичем, власне від його прізвища і пішла назва села. (джерело ?)

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і в селі відкрита Рожнятів.

У 1896—1897 роках була побудована вузькоколійна залізнична лінія Креховичі — Луги. Початкова колія була шириною 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один — через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі — Липовиця) закрито в 1970-х роках, решту — в 1999 році, а повністю розібрано в 2000 році. Використовувався мотовоз ТУ2М-011812.

На початку XX ст. в селі працював тартак, де у 1921 році відбувся страйк, який організували Й. Д. Байда, Д. В. Гуцул, М. С.Полянський. Страйкарі добилися підвищення заробітної плати.

У 1939 році в селі проживало 2900 мешканців (2200 українців, 430 поляків, 80 латинників, 180 євреїв і 10 німців та інших національностей).

Під час Другої світової війни, а саме у 1942 році в селі діяв загін УПА в кількості 22 чоловік. В 1944 році після відновлення радянської влади багатьох жителів села звинуватили у націоналізмі та підтримці нацистського режиму і було депортовано до Сибіру та на Далекий Схід.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.

30.07.2017 село увійшло до складу Брошнів-Осадської селищної громади, яка проводить облаштування села.

Церква

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці села Креховичі згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку), далі — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

Пам'ятники

• Пам'ятник на місці загибелі 22 грудня 1944 р. чотирьох підпільників ОУН.
• Могила на цвинтарі загиблих на околиці села в 1946 р. вояків УПА Савіцького Володимира Петровича 1924 р. і Лагойди Василя Степановича 1924 р.
• Могила на цвинтарі невідомих вояків УПА
• Могила чотирьох вояків УПА — Козак Михайло Степанович (1919—1945), Залеський Ілля Степанович (1908—1945), Креховецький Микола Михайлович (1922—1945), Легун Іван Михайлович (1920—1945)

Відомі люди

• Білас Михайло Якимович (1924—2016) — український майстер гобелену, модельєр, Народний художник України, член Спілки художників України.
• Август Бельовський (August Bielowski, 1806—1876) — польський історик, письменник, директор Народної бібліотеки імені Оссолінських, симпатик Реформації, автор, фундатор та видавець першого польського історичного альманаху «Монумента польського Історика» («Monumenta Poloniae Historica»).
• Лисевич Михайло Васильович (* 1959) — український педагог, журналіст, редактор, громадський діяч, заслужений журналіст України.
• Марцеляк Олег Володимирович (* 1967) — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, кавалер ордена «За заслуги».
• Жолобак Ігор Степанович (* 1962) — український фотограф, фотохудожник.

Примітки

1. Правда. — Річник IX. — Львів, 1876. — С. 756.
2. maps/avstrijskoj-monarxii/4472.jpg
3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
5. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019. 
6. У двох селах на Калущині заасфальтують дорогу
7. Скочиляс І. Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр. // Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції. — Львів: НТШ, 2008. — Т. ХХХХ. — С. 623—625.
8. . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 березня 2020. 

Джерела

• Krechowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 659. (пол.) — S. 659—660. (пол.)