Ко́шиць Павло́ Олексі́йович (Порай-Кошиць) (26 (14) січня 1863, с. Кирилівка на Київщині, тепер с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області) — 15 (2) березня 1904, Москва) — український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць.
| Кошиць Павло Олексійович | |
|---|---|
| | |
| в ролі Єлеазара | |
| Інші імена | справжнє прізвище - Порай-Кошиць |
| Народився | 26 (14) січня 1863 с. Кирилівка на Київщині, тепер с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області |
| Помер | 15 (2) березня 1904 (41 рік) Москва |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Національність | українець |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог |
| Діти | донька Ніна, співачка |
| | |
| Кошиць Павло Олексійович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився 26 (14) січня 1863 у селі Кирилівка на Київщині (тепер с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області).
Із давнього священицького роду, що належав до гербу Порай. Освіту отримав у Богуславській і Київській духовних семінаріях.
У 1880-х співав у Нижегородській капелі купця В. Рукавишникова.
1886 навчався співу в Московській консерваторії (клас Ф. Комісаржевського), три роки удосконалювався в Мілані (у маестро Поцці), дебютував на сцені театру м. Верчеллі (Італія, 1887), мав успіх в оперних театрах Італії (1887—1889), Греції, Гватемали.
З 1890 — соліст Тифліської опери. Також працював в Баку.
1891–1892 виступав у Київській опері, блискуче дебютував у ролі Отелло (однойменна опера Дж. Верді), мав великий успіх у партіях Ленського, Рауля та Іоанна Лейденського («Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Гугеноти», «Пророк» Дж. Мейєрбера).
Високо оцінений П. Чайковським за партію Германа у «Піковій дамі».
Витримавши конкурс, став солістом Большого театру в Москві (1893—1903).
Мав красивий, сильний голос широкого діапазону з багатою тембровою палітрою, як актор був артистичним й імпозантним.
Брав участь у прем'єрних виставах, не відмовлявся від ризикованого розширення свого амплуа — «Паяци» Р. Леонкавалло (Каніо), «Зігфрід» Р. Вагнера (1894, Зігфрід), «Троянці в Карфагені» Г. Берліоза (Еней). Став улюбленцем публіки. У камерних концертах виконував романси П. Чайковського і М. Лисенка («Огні горять»).
Зірвав голос. 1904 був звільнений з театру з призначенням мізерної пенсії. Деякий час приватно викладав спів. 15 (2) березня 1904 покінчив життя самогубством у Москві.
Партії ред.
- Герман («Пікова дама» П. Чайковського)
- Отелло (однойменна опера Дж. Верді)
- Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського)
- Рауль («Гугеноти» Дж. Мейєрбера)
- Іоанн Лейденський («Пророк» Дж. Мейєрбера)
- Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло)
- Зігфрід («Зігфрід» Р. Вагнера, 1894)
- Еней («Троянці в Карфагені» Г. Берліоза)
- Фінн («Руслан і Людмила» М. Глінки)
- Князь («Русалка» О. Даргомижського)
- Вакула («Черевички» П. Чайковського)
- Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова)
- Макс («Вільний стрілець» К.-М. Вебера)
- Едґар («Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті)
- Герцог («Ріґолетто» Дж. Верді)
- Альфред («Травіата» Дж. Верді)
- Роберт-диявол (однойм. опера Дж. Мейєрбера)
- Єлеазар («Жидівка» Ф. Галеві)
- Хозе («Кармен» Ж. Бізе)
- Лоенґрін («Лоенґрін» Р. Ваґнера)
- Зиґмунд («Валькірія» Р. Ваґнера)
- Тангейзер («Тангейзер» Р. Вагнера)
- Васко да Гама («Африканка» Мейєрбера)
- Андрій («Опричник» П. Чайковського)
Примітки ред.
- Кошиц Павел Алексеевич — певец / Наш Баку[недоступне посилання]
- Тисяча й одна смерть: український рахунок / Сергій Іванович Авдєєнко. — «Дике Поле», 2006. — с. 301
Література ред.
- Павел Алексеевич Кошиц: Некролог. «Ежегодник императорских театров». Сезон 1903—1904, вып. 14, приложение(рос.)
- Homo novus. Судьба тенора. «Театр и искусство», 1904, № 11(рос.)
- Кошиць О. Спогади, ч. 1-2. Вінніпег, 1947—48; К., 1995
- Леонид Витальевич Собинов: Письма, т. 1. Москва, 1970(рос.)
- Гозенпуд А. Русский оперный театр между двух революций. 1905—1917. Ленинград, 1975(рос.)
- Лисенко І. Трагедія співака. «Музика», 1995, № 6
- Нарбут А., Порай-Кошиц Г. Порай-Кошицы. Родословные росписи, вып. 15. Москва, 2001(рос.)
- Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: Історія і сучасність. К., 2002
- Кошиць О. Спогад про Павла Кошиця // Українські співаки у спогадах сучасників. К., 2003
- Кротевич Є. Трагедія співака. Там же.
Посилання ред.
- Кошиць Павло Олексійович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 586-587.
- Л. Пархоменко. Кошиць Павло Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон — Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2008. — 568 с.: іл. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Koshits_P [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Кошиць Павло Олексійович / Л. Пархоменко [ 27 січня 2019 у Wayback Machine.] esu.com.ua
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?) Кошиць Павло Олексійович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Кошиць Павло Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — с. 327
- Кошиць Павло Олексійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — с. 330