Ерне́ст Іва́нович Котко́в (3 березня 1931, Київ — 6 жовтня 2012, Київ) — український радянський художник-графік, член Національної спілки художників України (1958). Син архітектора Івана Коткова.
| Котков Ернест Іванович | |
|---|---|
| | |
| Народження | 3 березня 1931 Київ, Українська СРР, СРСР |
| Смерть | 6 жовтня 2012 (81 рік) |
| Київ, Україна | |
| Країна | СРСР Україна |
| Жанр | графіка, монументально-декоративне мистецтво |
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Діяльність | художник |
| Член | Національна спілка художників України |
| Батько | Котков Іван Іванович |
| |
Біографія Редагувати
Народився 3 березня 1931 року в Києві.
В 1955 році закінчив Київський художній інститут, навчався у Василя Касіяна і Федора Самусєва. Творив у галузі плаката та монументально-декоративного мистецтва. Тривалий час працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецького об'єднання «Художник». Близький друг всесвітньо відомого кінорежисера Сергія Параджанова. Тричі монументально-декоративні скульптури Коткова за рішенням Художньої ради НСХУ названі найкращими роботами року. Двічі художник був номінований на здобуття Державної премії СРСР. Свого часу у газеті «Правда» Коткова назвали «абстракціоністом», «формалістом» і «космополітом». Відтоді його «не брали» на офіційні, так звані «тематичні» художні виставки.
Твори Редагувати
Плакати Редагувати
- «Возз'єднання українських земель в єдиній державі» (у співавторстві з Валерієм Ламахом та Іваном Семененком, 1959—1960)
- «Хай дзвенить колос на повний голос» (1964)
Мозаїки Редагувати
- в інтер'єрі Київського річкового вокзалу (1961, у співавторстві з Валерієм Ламахом та Іваном Литовченком)
- в інтер'єрі аеровокзалу аеропорту «Бориспіль» (1965, у співавторстві з Валерієм Ламахом та Іваном Литовченком)
- мозаїка «Симфонія праці» на фасаді житлового будинку по проспекту Берестейському, 21 у Києві (кінець 1970-х років, у співавторстві з Валерієм Ламахом).
Монументальні композиції Редагувати
У співавторстві з художником Миколою Бартосіком створив об'ємно-просторові композиції:
- «Пробудження» та «Хай завжди буде сонце» — скульптури із заліза та бетону покриті мозаїкою (1981, Вараш, Рівненська обл.); архітектор проєкту — Юрій Худяков.
- «Метеорит» — об'ємно-просторова композиція-скульптура висотою до 15 м із заліза та бетону покрита мозаїкою із смальти, мармуру та спеціально виготовленого «модуля» із нержавіючої сталі (1983, Дніпро, біля Льодового палацу спорту «Метеор»); архітектори проєкту: Юрій Худяков, Віктор Судоргін.
- «Дніпровські хвилі» — композиція-скульптура із заліза та бетону покрита мозаїкою із смальти (1985, Дніпро, біля Льодового палацу спорту «Метеор»). Зруйнована в березні 2019.
- Станція метро «Либідська». Станція була відкрита 30 грудня 1984 року; архітектори: Валентин Єжов, Анатолій Крушинський, Тамара Целіковська за участю Олександра Панченка, художники Ернест Котков, Микола Бартосік.
- Серія с трьох монументів, що знаходяться на території жилого масиву Троєщина: «В пам‘ять жертвам Чорнобиля», «Водограй» та «Букет (в пам'ять про Висоцького)» 1986—1988 р.
Зображення Редагувати
Примітки Редагувати
- Котков Ернест Іванович // Сайт Національної спілки художників України. [ 1 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Виставка Ернеста Коткова. Живопис, колаж. 25.04-27.05.2007 // Музеї України. — 2007. — 24 квітня. [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Киевские мозаики советского периода // yarokuznetsov.livejournal.com. — 2012. — 9 апреля. (рос.) [ 27 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- У Дніпрі знесли скульптуру заради парковки ТРЦ. В місті триває дискусія // Хмарочос, 26 березня 2019 [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
- . www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
Джерела Редагувати
- Котков Ернест Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 115–116.
- Котков Ернест Іванович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 304. — ISBN 978-966-96839-3-9.
- Ернест Котков. Оцифрований архів [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Попова Л. И., Цельтнер В. П. Очерки о художниках Советской Украины. — М. : Советский художник, 1980. — 390 с. : ил. (рос.)
Посилання Редагувати
- Канаш Владимир. Эрнест Котков, который не дает себе засохнуть // Зеркало недели. — 1999. — № 32. — 14 серпня. (рос.) [ 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Корусь Елена. Искусство по плану // ПолитикHALL. — 2008. — № 41. — июнь. (рос.) [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Корусь Елена. Монументальные произведения Валерия Ламаха и Эрнеста Коткова // Антиквар. — 2016. — № 7–8 (97). — липень–серпень. [ 26 березня 2019 у Wayback Machine.]