Микола Федорович Костін (1 жовтня 1939, Q21668029?, Тамбовська область — 22 березня 2021, Вінниця, Україна) — український радянський господарський діяч, мер Вінниці в 1991—1992 роках.
Костін Микола Федорович | |
Народження: | 1 жовтня 1939 Q21668029?, Q23898034?, d, Тамбовська область, РРФСР, СРСР |
---|---|
Смерть: | 22 березня 2021 (81 рік) Вінниця, Україна |
Нагороди: |
Життєпис
Народився 1939 року в селянській сім'ї в селі Арбенівка Мучкапського району Тамбовської області РРФСР (нині — Російська Федерація). 1954 року закінчив місцеву 7-річну школу. Переїхав до Києва, де навчався у (професійно-технічному училищі) та у 1958 році отримав спеціальність техніка-механіка.
У 1962 році вступив до (Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту), але пізніше був переведений до Вінницької філії (КПІ). Також навчався у політехнічному інституті у Харкові. Повну вищу освіту здобув у 1978 році на факультеті економіки Київського торговельно-економічного інституту, за фахом економіст.
1958 року був направлений до Вінниці, де почав працювати на Вінницькому цегельному заводі № 22-23 майстром. У 1958—1961 роках служив у лавах радянської армії. Почергово працював слюсарем, інженером на різних підприємствах Вінниці, зокрема Вінницькому заводі радіотехнічного обладнання.
Був інженером-технологом, заступником генерального директора регіонального виробничого об'єднання будівельних матеріалів. З липня 1982 року — голова виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів Вінниці, згодом перший секретар Ленінського району (1989).
У січні 1991 року обійняв посаду мера Вінниці. Обрався демократично загальним голосуванням мешканців. У червні 1991 року від імені міста підписав офіційну угоду з британським містом (Пітерборо), яке стало містом-побратимом Вінниці.
За станом здоров'я у травні 1992 року добровільно склав повноваження мера. Згодом обирався депутатом Вінницької міської ради вісім скликань.
У період 1992—2000 років був першим керівником нещодавно створеного Вінницького обласного відділення пенсійного фонду України .
Микола Костін був нагороджений низкою державних та міських нагород, включаючи медалі «За трудову доблесть» (1971), «Ветеран праці» (1984), «За значний внесок у розвиток міста» (2009) та почесний знак мера (2019).
Вінниця стала рідним містом для Миколи Костіна. 1962 року він одружився, у подружжя Миколи Федоровича та Лідії Григорівни народився син Ігор, у майбутньому — військовик, а 1969 року — донька Ірина — вчителька. Згодом родина поповнилася п'ятьма онуками.
У молоді роки Костін був активним учасником ігор (КВК) у Вінниці та автором низки поетичних творів, зокрема гімну футбольної команди («Нива» (Вінниця)) . На пенсії став літератором, писав вірші.
22 березня 2021 року помер у Вінниці на 82-му році життя від ускладнень, викликаних захворюванням на коронавірус .
Примітки
- Історія головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області [ 2022-02-14 у Wayback Machine.](укр.)
- Умер бывший мэр Винницы Николай Костин. оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- Умер бывший мэр Винницы. оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет