Митрополит Костянтин (у миру — Костянтин Григорович Дьяков, 19 травня 1864, Стара Водолага — 10 листопада 1937, Київ) — український релігійний діяч. Єпископ Православної Церкви; з 1934 року митрополит Київський, екзарх України.
| Костянтин | |
|---|---|
| Костянтин Григорович Дьяков | |
| | |
| Народився | 19 травня 1864 Стара Водолага |
| Помер | 10 листопада 1937 (73 роки) Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Харківська духовна семінарія |
| Суспільний стан | духовенство |
| Посада | митрополит і єпископ |
| Конфесія | православ'я |
|
Жертва сталінського терору.
19 жовтня 1993 року Ухвалою Священного Синоду Української Православної Церкви митрополит Костянтин був зарахований до лику святих, пам'ять його відбувається 1 червня.
Біографія ред.
Народився 19 травня 1864 в селі Старій Водолазі Харківської губернії в родині священика. Духовну освіту отримав в Харківській семінарії, після закінчення якої, прийнявши священний сан, 23 жовтня 1891 року возведений в сан ієрея соборної церкви міста Чугуєва. В 1897 році переведений в Харків священиком Христо-Різдвяної церкви, стає законовчителем харківських середніх навчальних закладів. Отримує титул протоієрея.
У 1923 році був арештований, хоча офіційних звинувачень йому пред'явлено не було і через два місяці його було звільнено. У 1924 році він приймає чернецтво з ім'ям Костянтин.
8 вересня 1924 року Святійшим патріархом Тихоном був висвячений в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії. Паралельно керував Харківською єпархією. В 1926 був заарештований, перебував у в'язниці три тижні.
18 травня 1927 року владика стає членом Тимчасового Патріаршого Священного Синоду при заступнику патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія (Старогородського).
12 листопада 1927 року возведений у сан архієпископа і призначений архієпископом Харківським і Охтирським, а з 1929 року тимчасово займає Дніпропетровську кафедру.
З 18 травня 1932 року — митрополит.
З 26 червня 1934 року — митрополит Київський
У 1935 році рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви митрополит Костянтин (Дьяков) був призначений Екзархом України.
16 вересня 1937 року владику Костянтина посадили до Лук'янівської в'язниці. В обвинувальній довідці навпроти прізвища Дьяков значиться: «… активний член антирадянської фашистської контрреволюційної організації церковників-тихоновців».
10 листопада 1937 року загинув під час допиту. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №45-ІІ), де відбувалися масові таємні поховання розстріляних у Києво-Лук'янівській в'язниці НКВС.
19 жовтня 1993 канонізований Ухвалою Священного Синоду Української Православної Церкви.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтин (Дяков) |
- mitropolit.kiev.ua [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Никодим (Руснак). Сборник служб и акафистов — Харьков: Прапор, 1996. — 336 с.